Куріння кальянів у приміщенні кафе, барів та ресторанів прямо заборонено законом, тож твердження, що обмеження стосується тільки сигарет, є маніпуляцією. Про це заявив Петро Король, юрист Центру демократії та верховенства права, під час прес-конференції «Антитютюнові рейди – кальянні під прицілом!». На заході обговорювали небезпеку куріння кальянів та способи контролю за додержанням антитютюнового законодавства. Адже найбільша кількість порушень пов’язана саме із кальянами.
«Коли ми розробляли закон про заборону куріння у громадських місцях , там було окремо виписано , що заборона стосується як звичайних сигарет, так і кальяну
та електронних сигарет. Це зробили, аби уникнути неточностей та маніпуляцій. Механізм захисту прав споживачів у нас чітко прописаний, тож закликаємо людей подавати скарги при порушеннях. Проте дуже важливо дотримуватися вимог до скарги: вказати орган, до якого звертаєтесь, прізвище, ім’я та по батькові, дату та суб’єкта господарювання, що порушує ваші права. Не забувайте, що ви маєте право брати участь у розгляді звернення та отримати відповідь на скаргу», – наголосив Петро Король.
За його словами, деякі підприємці розробили новий метод обходити обмеження.
«Заклади часто переобладнують відкриті майданчики у прибудови і дозволяють курити там, аргументуючи, що це не приміщення. Ми розробили законопроект 4030а, який дає визначення приміщення, і дозволить контролюючим органам вирішити проблему і реагувати на порушення», – зауважив Петро Король.
За твердженням Андрія Скіпальського, керівника Українського центру контролю над тютюном ГО «Життя», заборона куріння у громадських закладах уже призвела
до скорочення споживання сигарет на 8 мільярдів штук. Однак порушення не припиняються.
«Наша громадська організація проводить рейди та моніторинги закладів, на які скаржилися громадяни. Цього року відвідали близько 200 закладів, і у 120 виявили порушення. Найчастіше вони пов’язані саме з кальянами. Лише у 12 випадках порушення стосувалися сигарет. Це поганий приклад, адже інші підприємці можуть сказати: «чому б і нам так не порушити». А кальяни негативно впливають на здоров’я відвідувачів», – зазначив він.
За словами експерта, перевірку закладів вони проводили у Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Львові та Одесі. Виявивши порушення, волонтери надсилали скарги до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.
Костянтин Красовський, завідувач сектором контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України, відзначив, що куріння кальянів навіть небезпечніше за традиційне тютюнокуріння . Він вказав основні загрози від цієї звички:
- Кальян не проходить стерилізації. Тож якщо перед вами курила людина, хвора на грип, гепатит та інші захворювання, вони можуть передатися наступному курцеві.
- Вода в кальяні охолоджує дим, і його можна вдихати глибше, аж до легень. Тому ризик респіраторних захворювань навіть вищий, ніж від сигарет.
- У кальяні використовується вугілля, як виділяє чадний газ. Його високий вміст у приміщеннях викликає нудоту, головний біль і запаморочення. Особливо страждає від нього персонал закладів, який вдихає цей дим постійно
Експерт також наголосив, що шкідливим є вдихання будь-яких речовин, навіть диму від яблук. Однак вода усуває поганий запах, тому люди не відчувають небезпеки.
Цю позицію підтримує і Всесвітня організація охорони здоров’я, де зазначають, що дим кальяну токсичний: містити канцерогенні речовини, важкі метали, чадний газ та інші небезпечні сполуки.
Лілія Стиренко, в. о. заступника голови Держпродспоживслужби, зазначила, що державний регулятор найефективніше працює саме за 
зверненнями громадян.
«Коли ми проводимо планові перевірки, то маємо повідомляти підприємців за 10 днів і вказувати, що саме нас цікавить. А якщо реагуємо на скаргу, то інспектори можуть працювати з конкретними фактами. 76% порушень ми виявляємо саме після звернень громадян. Тож сподіваємося на співпрацю у майбутньому», – вказала вона.
За словами Андрія Лиги, члена правління Всеукраїнської федерації споживачів «Пульс», ГО «Новий день України», проблемою є те, що заклади приховують інформацію про себе.
«Порушники антитютюнового законодавства також не надають споживачам інформацію. Для позапланової перевірки відвідувач має подати звернення. А як це зробити, якщо суб’єкт господарювання не вказує інформацію про себе? Про такі випадки теж слід повідомляти Держпродспоживслужбу», – відзначив він.
Водночас, Олег Цільвік, заступник голови правління ВГО «Союз споживачів України», наголосив, що держава має зважати на думку активних громадян, а не бізнесу.
«Йдеться про базові права людей: їх здоров’я та економічні інтереси. Потрібні зважені рішення, які дадуть працювати економіці, і водночас захистять громадян», – відзначив він.
Після прес-конференції також відбулася перевірка декількох закладів-порушників за участю інспекторів Держпродспоживслужби, журналістів та громадськості.
