Юридична консультація. На практиці досить часто трапляються випадки, коли Управління соціального захисту населення відмовляє у виплаті компенсації, посилаючись на те, що у місцевому бюджеті на відповідний бюджетний рік не передбачено видатків на такі цілі. Як бути у такій ситуації? Чи правомірно відмовляють посадові або службові особи заявникам?
Детальну консультацію з цього питання надає заступник начальника відділу Ріпкинського бюро правової допомоги Чернігівської області Олександр Гаан.
Олександр Гаан
До Ріпкинського бюро правової допомоги (смт Ріпки, вул. Попудренко, 8-А, 2-й поверх, тел. (04641) 2-19-12;. (04641) 2-13-67) звернулася громадянка В. із проханням надати їй безоплатну вторинну правову допомогу.
Жінка, будучи постраждалою від аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, у 2016 році їздила до міста Житомир на лікування та надала квитки до Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації для компенсації витрат на проїзд. Однак Управління соціального захисту населення відмовило у виплаті вищезазначеної компенсації, посилаючись на те, що в місцевому бюджеті на 2016 рік не передбачено видатків на такі цілі. У результаті жінці було завдано моральної шкоди, оскільки вона тривалий час переносила душевні страждання, обумовлені невиконанням закону з боку посадових осіб Управління соціального захисту населення.
Як з’ясувалося з обставин справи, жінка має статус особи постраждалої від аварії на ЧАЕС 1-ї категорії. Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 14.12.2016 року виявлено, що громадянка звернулася до Управління соціального захисту населення з проханням призначити їй компенсацію проїзду як особі віднесеної до 1-ї категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації № 05-10/6477 від 15.12.2016 року вбачалось, що через відсутність фінансування Управління не має можливості відшкодовувати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вартість проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом особам, які віднесені до категорії 1 та 2, за заявами, які подані після внесення змін до постанови КМУ від 20.09.2005 року № 936, якими виключено абз.1, 2 п.13, які передбачали відшкодування вартості проїзду.
Відстоюючи у суді право клієнтки на компенсацію, мені, як фахівцю бюро, довелося посилатися на те, що у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою КМУ № 256 від 04.03.2002 року, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що перерахування субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міста Києва та Севастополя.
Постановою КМУ № 759 від 26.10.2016 року були внесені зміни до постанови КМУ 20.09.2005 року № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких були виключені абз. 1, 2 п. 13, якими встановлювалось відшкодування вартості проїзду за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на підставі проїзних квитків, поданих управлінню соціального захисту населення.
Слід зазначити, що правові основи щодо звернення з позовом про компенсацію вартості проїзду визначені п.19 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стаття 20 Закону передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14 Закону), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: (п.19) безоплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків.
Оскільки Закон України має вищу юридичну силу над постановою Кабінету Міністрів України, тому громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1-ї категорії, гарантується відповідне право на відшкодування вартості проїзду.
Хочу наголосити, що статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Отже, Ріпкинський районний суд Чернігівської області рішенням від 24.07.2017 року зобов'язав Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації виплатити гр. В. компенсацію вартості квитків на проїзд за 2016 рік та стягнути з відповідача на користь гр. В. 300 грн, в якості відшкодування моральної шкоди.
Нагадуємо, що фахова правова допомога надається відділом Ріпкинським бюро правової допомоги з 9-00 до 18-00 з понеділка по п’ятницю за адресою: смт Ріпки, вул. Попудренка, 8а, тел. (04641) 2-19-12; та (04641) 2-13-67.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Чернігівського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 до 18-00 за адресою: м. Чернігів, пр. -т. Миру, буд. 49-а. тел: (0462) 77-51-68.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».
