Вже три десятиліття археологи досліджують історію Батурина, де Міжнародна україно-канадська експедиція відкриває все нові сторінки минулого цього міста. Незмінним керівником експедиції є Юрій Ситий – науковий співробітник Національного заповідника «Гетьманська столиця».
Археологічні роботи цього року проводилися в охоронних зонах заповідника. Для цього, як і завжди, експедиція отримала дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (№14/25 від 21 березня 2025 р). Дослідження фінансує Канадський Інститут Українських Студій Альбертського університету, який з 2001 р. підтримує цей проект коштом канадських благодійних фондів, освітніх закладів, компаній, фундацій, громадських установ та приватних осіб.
Попри повномасштабну війну та завдячуючи Збройним Силам України, археологічні дослідження стартували 15 липня 2025 р. і тривали два тижні. Розкопки велися силами науковців заповідника та волонтерів з різних регіонів України (Києва, Луцька та Чернігова). До них також долучилися учасники історичного гуртка імені Івана Мазепи.
Цьогорічна експедиція мала на меті здійснити обстеження пам’яток в охоронних зонах заповідника щодо можливих пошкоджень та провести пошук нових археологічних об’єктів. Основна увага була зосереджена на вивченні поселення «Грудок», розташованого на околиці села Обмачів Ніжинського району. Минулорічні дослідження стану збереженості цієї пам’ятки сприяли проведенню цьогорічних розкопок. Окрім цього, роботи були відновлені на території заміської резиденції гетьмана Івана Мазепи в урочищі Гончарівка.
Протягом тижня учасники експедиції досліджували траншею завдовжки 40 метрів на поселенні «Грудок». У ній вони знайшли предмети різних епох: від часів неоліту та бронзи до давньоруського періоду. Також у траншеї виявили залишки житла ХVII–XVIII ст. Юрій Ситий висловлює думку, що в той час тут могли проживати рибалки Обмачівського гетьманського маєтку. Поруч із залишками житла археологи натрапили на останки двох дорослих людей. Вчені припускають, що це можуть бути поховання 1708 р., пов’язані із подіями Батуринської трагедії. Щоб знайти місце, де розташовувалася садиба гетьмана, учасники експедиції проводили опитування серед місцевих мешканців.
Дослідження «льодовні» XVII–XIX cт. на території заміської резиденції І. Мазепи. Фото 2025 р.
Далі експедиція продовжила польові дослідження в урочищі Гончарівка. Біля четвертого бастіону, що був частиною оборонних споруд заміської резиденції Івана Мазепи, археологи заклали невелику траншею розміром 8×1 м. Там вони знайшли предмети, які належать до волинцівської культури. Це давні слов’яни, що жили тут у VII–IX ст. Також були знайдені дві невеликі ями. Вчені вважають, що їх могли використовувати для поховання – туди поміщали урни з прахом померлих.
В цьому році було продовжено вивчення цегляних фундаментів будівлі з підвалом – «льодовні» кінця ХVII–XIX ст. на Гончарівці. Там археологи виявили ніші, які мають висоту 50 см та ширину 73 см. Також вдалося зафіксувати залишки поруйнованої цегляної кладки стіни, що вела до підвального приміщення. В межах розкопу знайшли фрагменти полив’яних кахлів XVII–XVIII ст. Наступного року учасники Міжнародної україно-канадської археологічної експедиції планують продовжити вивчення цієї споруди.
Отже, цьогорічний археологічний сезон 2025 р. був цікавим та плідним на нові археологічні відкриття.
Максим Нескуба,
молодший науковий співробітник відділу археології
Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», м. Батурин
Головне фото: Археологічні дослідження поселення «Грудок». Фото 2025 р.
