Перші два F-35 для ізраїльських ВПС вже відправлені з США до Ізраїлю. Росія вкрай стурбована таким рішенням і не тільки ним.
Видання National Interest проаналізувало ситуацію, яка склалася у Південно-Західному Азійському континенті і, зокрема, на Ближньому Сході.
Видання пише, що в діях Ізраїлю, який атакував цілі в Сирії, не було нічого нового. ВПС Ізраїлю регулярно протягом багатьох років здійснювали нальоти на Сирію, знищуючи транспортні конвої з іранською зброєю для Хезболли або сирійський ядерний реактор у 2007 році.
На цей раз, як повідомили сирійські ЗМІ, Ізраїль випустив кілька ракет класу «поверхня-поверхня» з військового аеродрому. Однак, набагато важливішим є той факт, що ця авіабаза знаходиться за межами Дамаска, приблизно, в 40 кілометрах від ізраїльського кордону.
Якщо насправді було завдано ракетного удару — а Ізраїль поки не підтвердив, але і не спростував цього — що за цим може стояти?
Перш за все, ізраїльська ракета, яка здатна досягати Дамаска, не якась тактична протитанкова ракета, які зазвичай ізраїльська армія застосовує проти бойовиків Хезболли або ІГІЛ на кордоні. Швидше за все, ця ракета, запущена з позицій поза зоною досяжності засобів ППО, є системою повітряного базування типу «Попай» або «Даліла», або така, що ніколи не застосовувалася раніше і відноситься до видів надсекретної зброї. Передбачається, що Єрусалим навряд чи міг піти на божевільний крок — використати балістичні ракети «Єрихон», здатні нести ядерні боєголовки.
Але ізраїльський військовий оглядач Рон Бен-Ішай задається питанням — чому Ізраїль використовував ракети замість авіації, до чого раніше він вдавався? «Точні бомбардування, як правило, обходяться дешевше, ніж застосування оперативно-тактичних ракет,— пише Бен-Ішай. — Вартість однієї високоточної ракети вища, ніж вартість високоточного авіаційного боєприпасу, навіть беручи до уваги витрати на експлуатацію літака і підготовку пілота. Цілком логічно припустити, що якщо Ізраїль дійсно використовував такі ракетні комплекси, як це стверджують сирійські ЗМІ, для цього повинні були бути вагомі підстави».
Це могла бути російська РЛС, вважає Бен-Ішай. «Якби Ізраїль використовував авіацію для виконання цього бойового завдання, літакам не треба було входити в сирійський повітряний простір, щоб завдати ударів по авіабазі, а досить було пролетіти над морем або над ліванською територією. Але ефективні радіолокаційні системи великої дальності, які росіяни перекинули в Сирію, здатні виявляти цілі в цьому районі. Можливо навіть, що вони могли б попередити сирійські зенітні батареї, які, згідно з повідомленнями, вже намагалися збивати ізраїльські літаки, що виконували бойові завдання по зриву поставок зброї Хезболлі».
За словами Бен-Ішая, іншою причиною могли бути російські системи ППО С-400, С-300 і СA-23 в Сирії. Ці сучасні засоби обмежують дії ізраїльських літаків в сирійському повітряному просторі.
Тим не менш, є ще одна можлива причина, про яку не згадує Бен-Ішай. Це загроза розв'язання бойових дій в повітрі між Ізраїлем і Росією. Російські винищувачі вже стикалися з американськими літаками в Сирії, які бомбили позиції ІГІЛ. Якби ізраїльські літаки випадково завдали ударів по підрозділах російських військ, то авіація і системи ППО Росії відкрили б по ним вогонь, й Ізраїлю б довелося піднімати в повітря свої винищувачі для знищення засобів ППО, а це був би дуже поганий сценарій для всіх сторін.
Перші два F-35 для ізраїльських ВПС вже відправлені з США до Ізраїлю. Чи зможе присутність російської авіації і систем ППО спонукати Ізраїль використовувати свої стелс-винищувачі в Сирії, що, в свою чергу, може спровокувати Росію розгорнути ще більш досконалі засоби ППО?
Якщо ізраїльська розвідка виявить, наприклад, поставки до Лівану Хезболлі через Сирію іранської зброї масового знищення, хіба буде Єрусалим сидіти склавши руки? Чи можуть вони вирахувати, що боротьба з цією загрозою виправдовує можливу конфронтацію з Росією?
