Четверг, 14 ноября 2024   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

На струнах серця. Новий день


matiolyМатіола пахне вечорами,

О, які предивні вечори,

Коли йдуть по небу хмар отари

Білих, ніжних, сонячних згори.

Я вбираю несказанний запах,

Серце піднімається увись

До цих хмар, красивих і лапатих,

Що в любові з Богом обнялись.

Хай усі повиїжджають в місто,

Хай село мовчанням проросте —

Я залишусь тут бузково-чиста

Матіолою вітати новий день.

 

Рідна стежка

Якось непомітно кульбаба одквітла,

Якось непомітно минає життя.

І вже за порогом натомлене літо —

Немає нічому в житті вороття.

Радіти чи плакать, чи в розпач впадати?

Навіщо? Для чого? І зміниться що?

Стоїть, як історія, батькова хата,

Стоїть на своєму, хоч батько пішов.

І ми також підем в прозорість серпанку

Якось непомітно, як прийде той час,

Та вперто стоятиме батькова хата,

В садочку вишневім чекаючи нас.

Повернемось пташкою, сміхом дитячим,

Бо все повертає на круги своя.

Чому ж сива хмарка фатально так плаче

І вся у сльозах рідна стежка моя?

Бо знають за мене вони значно більше,

А я першокласником світ залишу.

Нехай же зостануться в світі цім вірші,

Які на скрижалях душі напишу. 

Тетяна ФЕДОРОВА, с. Курінь Бахмацького району


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2024 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/