Тридцятирічна «боротьба з корупцією» по-українськи призвела до того, що таке термінологічне словосполучення стало для людей негативно-прозивним – настільки щупальця справжньої корупції пролізли в усі шпарини суспільного життя. Бо всім зрозуміло, що побороти корупцію в суспільстві можна тільки тоді, коли цього захоче сама владна верхівка. Цьому підтвердження – приклади тих країн, де навсправжки, а не на словах, взялися за цю гідру і здолали її. У нас, в Україні, як бачимо, ситуація є зовсім іншою.
5 липня відбувся Антикорупційний форум Чернігівщини, в якому взяли участь представники Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України, прокуратури, поліції, Держгеокадастру, митниці, податкової служби, екологічної інспекції, управління лісового господарства. А ініціювала таке дійство голова Чернігівської обласної адміністрації Анна Коваленко.
Для участі у заходах прибули керівники територіальних громад області, і це цілком закономірно. Адже однією з основних на форумі стала тема «Земельна реформа й корупційні ризики». Тож для кого, як не для голів місцевих громад, корисно було дізнатися про ключові правові норми щодо користування землею. Особливо це актуально зараз, оскільки саме з 1 липня місцеві ради та власники земельних паїв стають повноправними учасниками ринку землі, а це означає, що саме вони, а не хтось інший, будуть нею розпоряджатися.
– Ринок землі – це очевидно найбільша економічна можливість для нашої держави, – зазначив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Іван Пресняков. – У нас найбільша серед країн Європи площа сільськогосподарських земель. І якщо цей ринок буде прозорий і справедливий, то це означатиме, що економічні виграші відчуємо ми всі з вами.
Хотілося б у це вірити, але аналізуючи нинішню ситуацію навіть в нашому регіоні, переважають песимістичні «чомусь» настрої, якщо згадати рейдерські захоплення сільськогосподарських земель ще до впровадження «ринку землі», в яких замішані й представники саме чинної влади. Ані численні відозви громадських організацій, ані численні публікації в засобах масової інформації, серед них і в газеті «Чернігівщина», не зупиняють ділків щодо їхніх землезагарбницьких апетитів.
Можна тільки уявити, які масштаби корупційних діянь нас очікують у земельній сфері! Вочевидь, це розуміють і самі представники різних державних інституцій. Не дарма ж, таку пересторогу-припущення висловив і заступник керівника Національного агентства з питань запобігання корупції, який підкреслив, що у разі «відсутності прозорості й справедливості будуть великі проблеми».
Чи не тому на початку форуму керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Сергій Деркач у своїй величенькій промові представив найбільш стійкі корупційні схеми, які можуть діяти (а подекуди вже вчиняються) у земельній сфері. А відтак доповідач назвав і кілька важливих важелів впливу та законодавчо-правових інструментів, які застосовуватимуться як запобіжники корупційних проявів.
І як застереження для можливих корупційних діянь у найближчому майбутньому в.о. керівника відділу детективів НАБУ Іван Кравчук навів кілька прикладів кримінального характеру. Він зупинився на кількох важливих моментах, що охоплюються якраз нормами Кримінального кодексу України.
Розорення лугів і суцільна вирубка лісів – один із чинників корупції
Взагалі-то, якби не активна участь представників громадських організацій у форумі, то сміливо можна було б назвати ці заходи семінаром для чиновників. Але ж – ні! Керівники ГО «Совість», «Сіверщина» навели кричущі факти знищення річок через злочинні дії тих, хто розорює луги, пасовища, тим самим не думаючи зовсім про екологію нинішню та в майбутньому. Це стосується і масової вирубки аграріями лісів, яким вже по 20-50 років.
– Такі лісонасадження не можна називати лісами, це просто дерева-самосійки, які у свій час насіялися, – розтлумачив начальник Державної екологічної інспекції в області Сергій Жук. – І фермери не те що вчинили певні правопорушення, а навпаки – зобов`язані розчищати такі площі, які зареєстровані як сільськогосподарські землі.
Дивно, звичайно, це чути, але що поробиш – таке, мовляв, законодавство, акцентував на цьому увагу вже після закінчення форуму головний еколог області.
Безумовно, що через законодавчі прогалини боляче дивитися як знищуються величезні площі лісів, які хоч і насіялися, можливо, самі колись, але їм по 30-50 років, як от, наприклад, у Семенівському районі. Там нещодавно, поблизу Семенівки, активісти виявили викорчувані жахливо незмірні ділянки справжнього лісу! Але ж, як каже чиновник з екології, це земля, яку необхідно обробляти і щось на ній треба вирощувати. Отак через непомірну жагу наживи губимо довкілля (річки, ліси), а разом із ним і себе. І це при тому, що одночасно зі знищенням таких дерев мільйони коштів вкладаємо у нові лісонасадження. До того ж, якщо це – землі сільськогосподарського призначення, то як можна було взагалі допустити заростання лісом протягом десятків років?
– А можна якось із вами зустрітися і обговорити питання вирубки лісів і розорення лугів? – запитав у Сергія Жука представник громадської організації «Сіверщина» Павло Бистров, на що отримав таку відповідь: «Ні, не можна, бо вкотре вам кажу: екологічна інспекція не має важелів кримінального впливу. Діяльність екологічної інспекції обмежена відповідною компетенцією».
Чому саме на такому форумі громадські активісти порушували ці проблеми, бо очевидно, що земля, річки, ліси, екологія – це все єдине. А кожен, хто хоч трохи стикався з подібними проблемами, чудово знає: саме через корупційні складові відбуваються такі неподобства. Адже наївно думати, що фермер розорюватиме луги і викорчовуватиме дерева без відома й згоди керівника громади чи то вищого галузевого керівництва.
Послухали й подивилися відповідні слайди на форумі й представники багатьох антикорупційних інституцій. Та чи не залишаться озвучені питання вкотре проблемами виключно для самих громадських активістів? І як тут не погодитися з Павлом Бистровим, який у «антикорупційній дискусії» з начальником слідчого відомства Головного управління національної поліції в Чернігівській області Євгеном Гончаровим сказав: «Земля – це важливий чинник, а екологію треба ставити на перше місце, бо це питання вище власності, грошей, бізнесу... А відтак треба мати один орган, який мав би відповідну компетенцію та повноваження, бо зараз все це розпорошено, а тому й немає порядку у цій сфері».
Без політичної волі – не обійтися
… Захищаючи дипломну роботу у свій час в університеті юрфаку, я обрав для себе кримінологічну тему: «Організована злочинність та її ознаки». Ретельно готуючись та аналізуючи факти світової практики, я дізнався, що у тридцятих роках минулого століття тодішній американський президент Франклін Рузвельт оголосив не паперову війну злочинній мафії, яка страшенно панувала тоді в США. І все через те, що він мав на меті здолати і викоренити в країні таке ганебне явище як корупція, яка істотно заважала просуванню цієї країни до прогресу й розвитку. І йому це вдалося, попри величезні труднощі й перепони, які існували на кожному кроці.
Це я про те, що подібні форуми, як от відбулися й у Чернігові, потрібні, але вони залишаються інформаційно-дискусійними, не більше, бо не вирішують головного: без реальної мети владної верхівки, а, може, й без політичної волі президента, побороти насправді корупцію в країні неможливо. Занадто міцно це небезпечне страхіття проникло в усі ланцюжки повсякденності.
Сергій Кордик
