Вимагають перерахунку нормативно-грошової оцінки землі та збільшення плати за паї! Селяни Локнистого, що в Березнянській громаді, зібрали земельний майдан, на який викликали голову селищної ради та представників агропідприємств. Чим закінчився земельний бунт?
На майдані коло клубу…
У центрі Локнистого, на вході до місцевого будинку культури – людно. Понад пів сотні пайовиків емоційно обговорюють питання збільшення орендної плати.
Людей хвилює низький рівень плати за їхні паї орендарями. Відстоюючи свої права, мешканці громади висловлюють невдоволення, що хоч розмір орендної плати встановлено максимально можливий на рівні 11 відсотків, але при цьому сума фактичного річного платежу за договорами складає 4800 гривень.
«4800 гривень за 2 гектари – це мало, — виступає одна з пайовиків. – Нам розказують, що плотять 11 процентав, а на самому ділі дають восім. Одинадцять – це суща брехня! Вани стільки плоять тим, кому наслєдства поафармляли».
У Локнистому працює два орендарі, обидва не місцеві. Це – сільгоспкооператив «Миколаївський» та ТОВ «ДП «Зернятко». Конкуренції між ними фактично немає. Ймовірно, це і стало одним із каталізаторів збурення власників землі.
«Кооператив хотів виплатить по 5 тисяч, а «Зернятко» приїхало і сказало: «Ні в якому разі!», — пояснює одна з жіночок.
Керівник ТОВ «ДП «Зернятко» Віра Розуменко пояснює: «Земля у кожному районі – різна, тому і нормативно-грошова оцінка різниться. Ви нас визвали на діалог – ми сюди приїхали. Ми вислухаємо ваші пропозиції і будемо думати як діяти далі. У нашому господарстві працюють люди, тож нам треба також щось планувати».
Вона також додала, що спочатку підприємство «заходило» на 8 відсотків, а нині платить 11 відсотків.
«Що нам зробити для того, щоб підняти відсоток оренди?», — запитують з гурту.
«Ви хочете 20 відсотків? – перепитує директор «Зернятка».
«Ми хочемо, щоб справедливо оцінили цю землю», — чує у відповідь.
«Да вісім вони плотять, а не 11! Суща брехня», — хтось не витримує.
Пристрасті поступово починають наростати.
«Сіють те, що дає прибуток – соняшник і кукурудзу, виснажують нашу землю, а тоді сіла і поїхала на свої Прилуки», — заявляє з гурту одна із найбільш активних мешканок Локнистого.
Владислав Кочубей пояснює юридичний бік справи
Представник сільськогосподарського кооперативу «Миколаївський» Микола Симан повидить себе більш дипломатично та стримано.
«Ми ставимо всім однакову виплату – 4800 – тверду грошову суму, щоб не плутати себе та людей», — пояснює він. І додає, що готовий вислухати пропозиції.
Юрій Клець вимагає справедливої плати
«Зараз закупівельна ціна пшениці – 7 гривень за кілограм і вище. З двох гектарів можна взяти мінімум 10 тонн. У грошах – це 70 тисяч гривень, а нам платять за оренду 4800. Відчуваєте різницю?- виступає локнистинець Юрій Клець. – Дайте нам хоча б 7 тисяч!»
«Сім – мало, — перебивають з гурту. – Дев’ять давайте! Чого в других дають 11 тисяч за пай і ще по тонні зерна, у нас 4800 і бувай здоровий! Що це за гроші? Це сміються. Це такого нема нігде!»
Готові слухати пропозиції
Начальник відділу земельних ресурсів та комунальної власності Березнянської селищної ради Владислав Кочубей намагається пояснити юридично-формальний бік справи.
«З 2019 року по всій країні прийнята нормативно-грошова оцінка, яку розробили на 7 років, — каже землевпорядник. – У договорі стоїть грошова оцінка 2017 року. Людина має цілком законне право звернутись до орендаря з проханням укласти додаткову угоду у зв’язку зі зміною нормативно-грошової оцінки. Проте, тут можуть виникнути непорозуміння, адже остання оцінка буде різнитись. Пай не буде однієї вартості, тому ціна може «плавати». Якщо укладете додаткові угоди по Всеукраїнській системі, то вийде так, що відсоток один, а грошова оцінка інша і всі отримуватимуть по-різному».
Присутній на сході пайовиків Березнянський селищний голова Володимир Павленко запропонував взяти за базу нормативно-грошову оцінку 2019 року і звідти пропонувати умови.
Селищний голова Володимир Павленко
Увесь цей час на земельних зборах був присутній заступник голови Чернігівської облради Дмитро Блауш. Після бурхливого обговорення посадовець запропонував врегулювати озвучене питання шляхом колективного звернення жителів громади до агрофірм про підвищення розміру орендної плати, або закріплення прийнятного розміру орендної плати за використання землі на законних підставах за допомогою переоформлення договорів оренди, які можна здійснити один раз на 5 років, чи на основі нової нормативно-грошової оцінки земельних ділянок (паїв).
На тому і дійшли згоди! Аграрії пообіцяли дати обґрунтовану відповідь. З риторики останніх помітно, що вони готові переглянути договірні відносини у бік збільшення орендної ставки. Залишається тільки питання: на скільки. Зрозуміло, що тут треба знайти золоту середину – аграрії мають планувати власну фінансову діяльність, люди отримувати справедливу орендну плату. Так, селяни з Локнистого у черговий раз продемонстрували приклад згуртованості. Кілька років тому вони з вилами проганяли з села недобросовісних орендарів, які намагались заорати їхні луги та випаси. Сьогодні вони добиваються справедливого перерахунку орендної плати за землю.
Віталій Назаренко
Фото автора
