Найбільше зло для мисливських угідь Чернігівщини – африканська чума і браконьєри.
У цьому переконалися члени рейдової бригади Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, побувавши у мисливських угіддях Ніжинського, Носівського, Козелецького і Бобровицького районів.
Як відомо, з 24 жовтня відкрилось колективне полювання на копитних, а з 7 листопада — на хутрових звірів у мисливських угіддях Чернігівщини.
Наскільки правомірно і дбайливо у ставленні до фауни наших лісів реалізують такий дозвіл популярного відпочинку мисливці у лісах Чернігівщини — таку мету поставили перед собою всі рейдові бригади, сформовані обласним управлінням лісового та мисливського господарства, які у цей період працюють у посиленому режимі, охопивши всі мисливські угіддя області.
Про результати перевірки однієї з таких рейдових бригад, до складу якої увійшли начальник відділу мисливського господарства Чернігівського ОУЛМГ Микола Пиріг, головний спеціаліст цього відділу Володимир Бабич, мисливствознавець ДП «Ніжинське лісове господарство» Олег Огієнко та представники засобів масової інформації, і піде мова у цій кореспонденції.
На самому початку рейдового маршу бригада поставила за мету перевірити, як саме виконуються розпорядження ОУЛМГ під час полювання. І що ж виявили? На кукурудзяних полях Ніжинського, Носівського та Козелецького районів, де завершується збирання качанистої і комбайни ось-ось залишать поле, а слідом за ними, залишившись без їжі, побіжить до лісу і дикий кабан. Цю обставину і врахували мисливці, щоб добути без зайвої мороки кабана.
Так, у селі Плоске численна група саме ось таких мисливців, оточивши кукурудзяне поле, нетерпляче чекала, коли комбайни закінчать роботу, а дикий кабан нарешті побіжить до лісу, щоб взяти його «на мушку». У цей недільний день рейдова бригада виявила, що за всіма неписаними правилами облоги, аби вполювати звіра діяв і фермер Микола В. з дружиною та сином. Не маючи, звісно, на те відповідних документів на полювання, він передав рушницю дружині, в котрої не те, що дозволу на полювання, а навіть посвідчення мисливця не було. Членами рейдової на цих горе-мисливців було складено протоколи.
А напередодні, в суботу, на таких самих кукурудзяних полях подібні мисливці відстрілювали кабанів і лисиць прямо з комбайнів. Такому «сафарі» було покладено край тільки після втручання рейдової бригади.
Коли вже рейдова бригада завершувала свій дошкульний для браконьєрів маршрут, до начальника відділу мисливського господарства ОУЛМГ зателефонували з Бахмацького району і повідомили, що в урочищі «Гайворон» єгер Віктор Ф. без відповідної на те ліцензії добув дику козулю разом з браконьєрами із Києва. Ті прибули в далеке лісове урочище, напевне, для того, щоб під добрячу чарку не лише поласувати свіжиною беззахисної тварини, а ще й додому привезти те, що залишилося після бенкету на їхньому браконьєрсько-панському столі.
У цьому переконався особисто директор мисливсько-рибальського підприємства «Бахмацьке» Олександр Іванько, коли приїхав у Гайворон і застав браконьєрів саме за розподілом свіжини.
А от у Козелецькому районі у ці неспокійні дні орудувала ціла банда браконьєрів. У цьому переконав членів рейдової бригади директор ТОВ «Любичь» Степан Ткачук.
Група браконьєрів, як ото кажуть, позичивши в Сірка очей, прибула на позашляховиках, озброєна до зубів не лише найновішими рушницями і карабінами, а ще й тепловізором, у мисливські угіддя біля села Булахів. Бабахкали цілу ніч, цілячись, видно, у все, що ворухнеться, і по-хижацькому нахабно вполювали дворічного лося, щоб забрати цей кривавий трофей до Києва. 
Добути його, як встановила рейдова бригада, допомагали хижакам зі столиці місцеві жителі Булахова Сергій О., Олександр Р. і Бакурі К. З такою заявою про це злодіяння, рейдова бригада звернулась до Козелецького райвідділу міліції з тим, щоб всі, хто причетний до такого безчинства, понесли заслужене покарання.
До всього цього варто додати: місцеві браконьєри вже настільки знахабніли, що пропонують свої браконьєрські послуги заїжджим зі столиці шукачам пригод прямо в Інтернеті, викладаючи свої фото з трофеями, які ми й друкуємо у кореспонденції за матеріалами рейдової перевірки.
А ще за підсумками проведених бригадами Чернігівського ОУЛМГ рейдів напрошується доволі невтішний висновок: у мисливських угіддях на Чернігівщині нині дві біди — африканська чума свиней і браконьєри, оснащені тепловізорами, найновішою мисливською зброєю і джипами. Їм не вистачає хіба що совісті і честі. Все інше у них вже є.
Микола ТИЩЕНКО
