Одним з пріоритетних завдань на шляху розвитку нашої держави на даний час є боротьба з корупцією.
Слід зазначити, що на сьогодні вже зроблено ряд важливих кроків, спрямованих на подолання цього ганебного явища в нашому суспільстві. Створено нові антикорупційні органи, введено в дію Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, запроваджені додаткові заходи фінансового контролю щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Одним з таких відносно нових для нашого законодавства заходів фінансового контролю є моніторинг способу життя суб’єктів декларування.
Такий моніторинг є логічним продовженням запровадження системи електронного декларування доходів посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Тобто посадових осіб зобов’язано декларувати наявні в них кошти й майно з розміщенням електронних декларацій на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції та їх включенням до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Таке правило передбачає подальший моніторинг способу життя суб’єкта декларування із застосуванням методів арифметичного та логічного контролю шляхом зіставлення між собою офіційних доходів і реальних витрат декларантів та членів їх сімей. Результатом цих розрахунків має стати виявлення коштів і майна, не зазначених в електронних деклараціях, та, відповідно, вжиття санкцій стосовно чиновників, які надали неповні або недостовірні відомості.
Відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» здійснення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є однією з функцій Національного агентства з питань запобігання корупції, для реалізації якої утворено профільний Департамент фінансового контролю та моніторингу способу життя.
Здійснюється вказаний моніторинг Національним агентством на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації, інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.
Встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації. У разі встановлення невідповідності рівня життя Національним агентством надається можливість суб’єкту декларування впродовж десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом. У разі виявлення за результатами моніторингу способу життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, Національне агентство інформує про них спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.
Варто звернути увагу, що моніторинг способу життя повинен здійснюватися із дотриманням законодавства про захист персональних даних і не повинен надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.
Підсумовуючи викладене, хочеться вірити, що моніторинг способу життя суб’єктів декларування стане ще одним дієвим методом контролю, послідовна та логічна реалізація якого, в тому числі й завдяки взаємодії органів влади та свідомих, небайдужих громадян, матиме результатом зниження корупційних проявів у нашому суспільстві.
Андрій Трубенок,
завідувач сектору з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області
