Мезинському Національному природному парку 10 лютого виповнюється 18 років. Величезне розмаїття флори і фауни, могутні велетні-дуби, найкрасивіша та найчистіша річка Десна, її заплавні озера, відшарування крейди та мергелю, ботанічні пам'ятки – 800 річний «Цар-дуб» та «Старовинна ялинова алея», Мезинська палеолітична стоянка та її музеї – і все це про Мезинський національний природний парк.
Створений він 10 лютого 2006 року на площі понад 31 тис. га задля збереження лісових і заплавних екосистем, поліської флори та фауни, річкової системи Десни.
Директор Мезинського НПП Ніна Симоненко запрошує відзначити чергову річницю за круглим столом 13 лютого в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії та Олександра Русових в змішаному форматі проведення. Тему обрали досить актуальну: «Мезинський національний природний парк: наукові здобутки, освітні модерації та рекреаційні виклики».
Територія Мезинського НПП, на щастя, не постраждала від воєнних дій. Та все ж, у зв’язку з обмеженнями воєнного стану в Україні та відповідних обмежень прикордонного адміністративного району частину запланованих у 2023 році заходів парку не було реалізовано повною мірою.
М._Хвостинка. Фото Марини Усок
Особливо це стосувалося рекреаційно-туристичного напряму роботи. Проте вся рекреаційна інфраструктура підтримувалася у належному стані. Мезинський НПП за 2023 рік відвідало понад 2 тисячі осіб. Екскурсійну роботу зорієнтували на шкільну аудиторію. Завдяки співпраці з Понорницькою селищною територіальною громадою всі учні шкіл у літній період були залучені до вивчення природних особливостей регіону на екологічних стежках (їх 4) і в музеях парку.
«Мезинський Національний природнйи парк – це певний осередок науково-дослідної діяльності, де науковці досліджують багату фауну і флору Новгород-Сіверського Полісся, — зазначає директорка Мезинського НПП Ніна Симоненко.— Рослинність парку налічує понад 700 видів та відображає основні поліські риси, а раритетна група складає 17 видів, занесених до Червоної книги України (плавун річковий, сальвінія плаваюча, лілія лісова, цибуля ведмежа, любка дволиста, ін.). Наразі обліковано 2850 видів тварин, 123 з яких занесено до Червоної книги України. На південних ділянках парку можна зустріти навіть павуків тарантулів та богомолів. Представлені види хордових, які вже зникли в інших регіонах».
Вже багато років науковим куратором парку є Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Адміністрація парку співпрацює з університетом за різними напрямами: природоохоронним, науково-дослідним, еколого-освітнім та рекреаційним. Спільно здійснюються природоохоронні проекти, конференції, семінари, акції.
Викладач університету Юрій Карпенко розповів, що з самого початку створення парку він зі своїми колегами вивчає біоту (рослинність) території. Тож про її цінність та унікальність він із захопленням і розповів:
«Всі ці 18 років ми проводимо планомірне вивчення абіотичного середовища, рослинного та тваринного світу, ландшафтів, як силами працівників парку, так і спеціалістами з провідних наукових установ України. Територія НПП репрезентує цінні ділянки листяних лісів віком 70-120 років з неморальними флоро- і ценокомплексами, де зростають рідкісні види судинних рослин орхідей (любка дволиста, коручка чемерниковидна, зозулині сльози яйцевидні) та визначаються різноманіттям лісового й узлісного фауністичних комплексів. Лісові масиви формують такі деревні породи як дуб звичайний, липа серцелиста, клен гостролистий та ясен звичайний, з ліщиною у підліску та яглицею звичайною, зірочником лісовим і осокою волосистою у трав’яному ярусі.
У 2023 р. під час флористичних обстежень яружно-балкової мережі нами були відмічені нові локалітети 5 видів, серед яких: коручка чемерниковидна, види орхідей з Червоної книги України та 5 регіонально рідкісних видів (хвощ зимуючий багаторядник шипуватий, фегоптеріс з'єднуючий, яловець звичайний, котячі лапки дводомні). Ці флористичні знахідки та їх координаційна прив'язка до територіальної карти, ще раз підтверджує важливість яружно-балкової мережі Понорницького лесового острова для збереження фіторізноманіття північного сходу Чернігівщини в межах Мезинського НПП».
Урочище Хоромки. Фото Марини Усок
Також територія національного парку має естетичну цінність і атрактивність як частина яружно-балкової мережі, панорамні ділянки на заплаву Десни та мальовничі пейзажі. Вражаючим об’єктом є ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Рихлівська дача», який виступає своєрідною «лісовою живою енциклопедією». Тут зібрані найцікавіші об’єкти: історичні вікові дерева, нетипові ландшафти, рідкісні види рослин і тварин, джерела й озера, монастирські печери.
«Природоохоронна діяльність Мезинського НПП здійснюється в декількох напрямках, таких як санітарно-оздоровчі заходи, протипожежні та охорона території і контроль за дотриманням вимог режиму території», – наголосив заступник директора Мезинського НПП, головний природознавець Вадим Костюк.
Він зазначив, що попри кілька проблем, які існують, а це малозабезпеченість установи транспортними засобами, пальним, спецодягом, працівники парку старанно виконують свої обов’язки. Шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах, заготовлюється виключно дров’яна деревина, що забезпечує місцеве населення паливними дровами та покращується санітарний стан лісів, тим самим знижуючи рівень пожежної небезпеки.
Заплава Десни з оглядового майданчика. Фото Людмили Науменко
Щодо охорони території парку, то вона покладається на службу державної охорони Мезинського НПП, працівниками якої проводяться щоденнi патрулювання території та рейди з метою запобігання порушенням вимог природоохоронного законодавства і вчасного виявлення правопорушників.
«У середньому за рік фіксується 50-70 фактів правопорушень. За минулий рік вилучено понад 30 знарядь незаконного добування природних ресурсів, таких як сітки, петлі. Ну і, як кажуть, краще запобігати порушенню, ніж потім мати наслідки, тож працівниками СДО проводяться профілактичні бесіди та роз'яснювальна робота серед місцевого населення і відвідувачів парку, проводяться різноманітні природоохоронні акції, що сприяє збереженню та відтворенню природних комплексів і об’єктів Мезинського НПП», — деталізував Вадим Костюк.
Вид з Чотириночівки. Фото Марини Усок
Важливу роль у Мезинському НПП відводять еколого-освітній і виховній роботі. Тут широко практикують впровадження неформальної екологічної освіти шляхом проведення різноманітних івентів: зелені толоки, акції «Чистий берег» (прибирання від сміття берегу р. Десни із залученням учнівської молоді), «Здай батарейку» (по навчальних закладах встановлені контейнери), круглі столи, лекції, вікторини, квести, практичні заняття з озеленення територій та ін. І хоч в останні роки широко впроваджується онлайн формат, для учнів шкіл Новгород-Сіверщини і зокрема студентів НУЧК імені Т.Г. Шевченка, фахівцями з екологічної освіти проведено 35 інтерактивних лекцій, 84 екологічні заходи. А так, як свідомість та дії молоді опосередковано впливають на їх батьків, родичів та друзів, то саме молодь є потужною рушійною силою у формуванні екологічної свідомості населення і розширенні можливостей для подальшого екологічного розвитку територій.
Тож побажаємо Мезинському національному природному парку не зупинятися на досягнутому, розвивати рекреаційний потенціал, зберігати і примножувати природні багатства!
Головне фото: Вид з Чотириночівки. Світлина Людмили Науменко
