Цьогоріч Чернігівщина святкує особливу дату — 60 років від заснування Мезинського археологічного науково-дослідного музею імені Василя Куриленка. Це не просто ювілей закладу, а нагода згадати людину, яка присвятила життя відкриттю і збереженню унікальної спадщини Подесення.
Василь Єлисейович Куриленко, художник і краєзнавець, зумів власними силами створити музей, який сьогодні знають далеко за межами області. Його колекція налічує тисячі експонатів — від уламків кераміки доби палеоліту й орнаментованих браслетів із бивня мамонта до сучасності. Завдяки Куриленку Мезин перетворився на символ археологічної спадщини Десни.
Конференція на честь ювілею
17–18 вересня у селі Деснянське відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми краєзнавства у світлі діяльності природоохоронних установ та територіальних громад». Захід зібрав дослідників із різних міст України, музейників, екологів, краєзнавців.
Вітальні слова пролунали від керівника Мезинського національного природного парку В. Сидоренка, представниці управління культури та туризму Чернігівської міської ради Т. Коржинської, голови Чернігівської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців О. Коваленка, науковців НУ «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Ю. Карпенка та Л. Ясновської, представниці Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових Н. Карбовської та інших партнерських організацій. Доповідачі обговорювали історію Мезинського музею, внесок Василя Куриленка, значення палеолітичних пам’яток Подесення, а також сучасні тенденції краєзнавства.
Особливий інтерес викликала спільна доповідь археологів Дмитра Ступака та Євгена Осадчого про пам’ятки верхнього палеоліту на території Новгород-Сіверського Подесення. Учасники відвідали музей, ознайомилися з експозицією та вшанували пам'ять його засновника, поклавши квіти на могилу у Курилівці.
Дитячий конкурс малюнків
Ювілей музею відзначили й у творчий спосіб — проведенням конкурсу дитячих малюнків. Юні художники зображали первісних мисливців, мамонтів, прадавні житла та мальовничі краєвиди Десни. Ці роботи стали свідченням того, що навіть через тисячоліття Мезинська земля продовжує надихати.
Переможці конкурсу отримали відзнаки та подарунки, а їхні малюнки прикрасили виставкові зали музею, створивши місток між найдавнішими символами й сучасною дитячою уявою.
Колешня Цвітана_Сцена полювання на мамонта_ село Деснянське
Поселення первісних людей. Давиденко Ельвіра 5 клас, с.Понорниця
Савицька Ліза. Село Авдіївка
Живий музей
«Ми прагнемо, щоб Мезинський музей був не лише сховищем старожитностей, а й живим центром науки, культури та освіти», — підкреслила директорка музею Наталія Сіра. І справді, поєднання наукової конференції та дитячої творчості свідчить: музей єднає покоління, надихає на пошук і пізнання.
Щороку його відвідують допитливі туристи, а ювілейні заходи ще раз підтвердили: Мезинський археологічний музей — це гордість Чернігівщини та надбання всієї України. Тут, на берегах Десни, зберігається пам’ять тисячоліть і народжується любов до рідного краю.
Алла Наливайко, фахівчиня Мезинського НПП
Фото Віктора Кошмала
