Громадська організація «Інститут масової інформації» в Чернігівській області проаналізувала діяльність (і бездіяльність) друкованих та електронних медіа в умовах війни. З такою аналітикою ділимося і ми зі своїми читачами.
Період окупації Чернігівської області та облоги м.Чернігова
З початком повномасштабного наступу російських військ на територію України Чернігівська область опинилася однію з перших в зоні бойових дій. Вже 24 лютого Чернігів зазнав обстрілів, значна частина області опинилася під контролем російських військ, а бої точилися неподалік обласного центру. Обласний центр залишився без електроенергії, водопостачання, газу та води. В цих умовах більшість журналістів з редакцій місцевих ЗМІ були змушені евакуюватися, працювати віддалено, або на певний час призупинили роботу. Першими припинили свою роботу місцеві газети, оскільки друкувати і поширювати видання стало неможливим.
Попри складні та небезпечні умови роботи в місті залишалися частина журналістів місцевих телеканалів — “Суспільне Чернігів”, ТРА “Новий Чернігів”, “Дитинець”, частини місцевих сайтів — “Час Чернігівський”, “Svoboda.FM” та “Челайн”.
Працівники телекомпаній передавали свої матеріали до центрального офісу (Суспільний мовник), щоб поширити його в ефірах інших філій. Також всі матеріали щоденно поширювалися серед інтернет-ресурсів, надсилалися до редакцій центральних телеканалів, до редакції Марафону єдиних новин, до іноземних медіа.
У час відсутності світла і зв'язку, по графіку, завдяки генератору вмикалися передачі МХ-1, радіостанція «Люкс Фм», «Українське радіо».
Редакції місцевих сайтів продовжили свою роботу віддалено, публікуючи в основному офіційні повідомлення та інформацію від телеканалів.
Після деокупації сіл навколо Чернігова на початку квітня стало відомо про загибель відеоінженера телеканалу “Дитинець” Романа Нежиборця. Поки дружина і син перебували зачиненими в підвалі в селі Ягідне біля Чернігова, російські окупанти вбили Романа пострілом в груди через виявлений при обшуку телефон.
Зміни медіаландшафту після деокупаці області
Телебачення
Чернігівський телевізійний ринок досить невеликий. На всю область це — “Суспільне.Чернігів”, комунальні телеканали “Новий Чернігів” та “Прилуки”, а також приватні “Дитинець” (м.Чернігів) та “Тім” (Прилуки, Ніжин).
Лідерство, безумовно, тримає “Суспільне.Чернігів”, як за кількістю охоплення аудиторії — майже вся область, так і за якістю та збалансованістю контенту, дотримання журналістських стандартів.
Незадовго до воєнних дій на території області Чернігівська філія Суспільного мовника оптимізувалася і переїхала до одного приміщення в центрі Чернігова. На щастя, будинок не постраждав під час обстрілів міста і вже з середини квітня редакція повернулся до майже повноцінної роботи.
Телеканал має 165 тисяч підписників на ютуб-сторінку, майже стільки ж в телеграм-каналі, 89 тисяч на фейсбук-сторінці.
Окрім новин, телеканал продукує багато спецпроектів на тему опору Чернігівщини у війні — наприклад “Битва за Чернігів”, “Лютий опір. Прилуки”, які набирають мільйонні перегляди в мережі YouTube. Суспільно-політичні програми “Що відбувається?”, проєкти культурницького і просвітницького напрямів, наприклад, документальний фільм про видатного чернігівського майстра народних інструментів Олександра Шльончика — дідуся відомої співачки “Onuka”.
ТРА “Новий Чернігів” — комунальний телеканал Чернігівської міської ради.
Телеканал мовить у цифровому форматі 24 години на добу і охоплює місто Чернігів та прилеглі території. Телеканал має сайт, фейсбук-сторінку (66 тисяч підписників), інстаграм-акаунт (трохи менше 11 тис.), телеграм-канал (1600 підписників) та ютуб-сторінку.
Основним продуктом телеканалу Новий Чернігів є новини. Також виходять спецпроєкти «ВеЧер» – інформаційно-розважальне шоу, з новинами дня та гостями гостями студії, «Ескулап» — про здоров`я та нові методи лікування, кулінарна програма «Напросилися», мистецька «Імпреза», спортивна «Діагноз спортсмен», «А були спочатку хлопчики» — де розповідає про життя героїв-земляків, які загинули на сході країни та інші.
У квітні 2023 року контент телеканалу став об'єктом моніторингу “Детектор медіа”, які побачили недостаню збалансованість висвітлення, коли мова йде про політичних опонентів міської влади.
Сьогодні телеканал підпадає під дію нового закону “Про медіа” та має провести реорганізацію, вивівши із засновників місцеву раду.
Приватний телеканал “Дитинець”, здійснює телемовлення з 2011 року. Входить до телерадіоорганізації «Ліга», яку, через бізнес-партнерів, пов'язують з відстороненим на початку 2023 року міським головою Чернігова Владиславом Атрошенко.
Телеканал не має офіційного сайту, але має 28 тисяч підписників на фейсбук-сторінці, 15 тисяч підписників ютуб-сторіки та 7 тисяч фоловерів в інстаграмі.
Після лютого 2022 року телеканал скоротив випуск власного контенту, зосереджуючись в основному на новинах про місто Чернігів.
В політичному протистоянні, яке триває вже кілька років в обласному центрі між міською радою та обласною адміністрацією, телеканал, очікувано, підтримує позицію міської ради.
Комунальний телеканал “Прилуки” охоплює сигналом місто Прилуки та сусідні райони. Має 15 тисяч підписників ютуб-сторінки, 5 тисяч читачів на фейсбук.
Контент телеканалу зосереджується на висвітленні подій в місті Прилуки, діяльності місцевої влади, комунальних підприємств.
Прилуцька міська рада вже кілька років не може зібратися через політичне протистояння між міською головою Ольгою Попенко та опозиційною частиною депутатського корпусу. Контент телеканалу в цій ситуації більше висвітлює позицію однієї зі сторін конфлікту.
Приватний телеканал “ТіМ” працює в Прилуках та Ніжині та транслюється в кабельних мережах м.Чернігів, має 7 тисяч підписників на фейсбук-сторінці, 9 тисяч підписників на сторінці в YouTube.
За висновками контент- моніторингу телеканалу від “Детектор медіа”, на телеканалі грішать суб’єктивними судженнями та неприховано нахвалюють окремих посадовців (наприклад, міського голову Ніжина Олкксандра Кодолу), подекуди гостро критикуючи інших (наприклад, голову міста Прилуки Олену Попенко). А от сюжети про волонтерів і культурно-мистецькі події регіону журналістам вдається робити добре та збалансовано.
Газетний ринок
Відновлення виходу друкованої преси почалося з травня 2022 року, коли Чернігівщина трохи оговталася після відступу росіян з північних областей країни. Після кількамісячної перерви відновили вихід друковані найбільші видання області — газети “Вісник Ч”, “Гарт”, “Весть” та “7 днів”. Протягом червня 2022 року відновили видання й інші газети області, що працюють на рівні районів та громад. Друкована преса мала найбільші проблеми із відновленням роботи, через подорожчання друку, логістичні проблеми “Укрпошти” з доставкою по області.
Кілька газет в області так і не відновили випуск після 24 лютого, частина — припинили видаватися вже після деокупації області. Перестали випускатись бахмацький «Порадник», бобровицька «Наше життя плюс», козелецька «Новини Придесення», чернігівська «НК». Обласні видання «Деснянка» та «Деснянська правда» нині працюють лише у соцмережах.
За дорученням ОВА 20 реформованих колишніх комунальних локальних видань отримали у другому півріччі 2022 року фінансову підтримку з обласного бюджету, сукупно на 210 тисяч гривень, у вигляді укладених з кожною редакцією договорів на розміщення матеріалів.
Головні проблеми з якими зіштовхуються сьогодні друковані ЗМІ — дорогий папір, мінімальний рекламний ринок, логістичні труднощі, скорочення передплатників та журналістів.
Значно скоротився локальний рекламний ринок. Відповідно локальна преса позбулася і тих невеликих рекламних надходжень, які мала, що ускладнює фінансову ситуацію видавців.
Ще один ризик для друкованих видань, які пережили часи “блекаутів” — можливі проблеми з електропостачанням, а відповідно із друком газет (електричне живлення типографій), логістикою, дистрибуцією і доставкою преси.
Через складну фінансову ситуацію стає дедалі важче фінансувати і утримувати редакційний колектив. Чимало журналістів їдуть в інші регіони та країни.
Всі ці фактори змушують видавців підвищувати вартість газет і передплати, закладаючи збільшені видатки. Все це впливає на зменшення тиражів. Читачі не хочуть і не можуть платити більше. До того ж сама аудиторія зменшилась, бо чимало людей виїхало з регіону.
Поліпшити ситуацію могло б залучення донорських коштів, але проблема у тому, що більшість керівників локальних редакцій не мають ані досвіду, ані практичних навиків по роботі з такими проєктами.
Онлайн-ресурси
Досить сильно змінила широкомасштабна війна конфігурацію онлайн-ресурсів регіону.
Ті редакції, які змогли у період найбільшого протистояння навколо Чернігова (наприкінці лютого — початку квітня 2022 року) продовжити свою роботу і давати оперативні новини про перебіг воєнних подій, наростили свою аудиторію. Натомість сайти редакції, працівники/журналісти яких мусили рятувати себе і близьких та припинили публікацію контенту, або ж робили це не систематично, втратили аудиторію.
Не секрет, що багато місцевих медіа в Чернігівській області були залежні від фінансування політичних та бізнесових структур, які переоцінили свої фінансові можливості і пріоритети та вирішували доцільність підтримувати існування медійних проєктів. Наприклад, один з таких проєктів — сайт “Події і коментарі”, не оновлюється ще з квітня 2022 року.
Також на аудиторію онлайн медіа вплинув розвиток соціальних медіа — місцеві телеграм та вайбер групи більш швидко змогли доносити інформацію до чернігівців про військові події. Щоправда, часто серед таких новостворених груп верифікація інформації, що публікується, була мінімальною, тому вони стали основним джерелом поширення фейків та дезінформації.
Видання “Час Чернігівський” отримало значний розвиток по якості і кількості контенту, збільшенню аудиторії саме після російського широкомасштабного наступу. Це пов'язано з тим, що кілька ключових співробітників видання не залишали Чернігів під час облоги міста російськими військами і мали оперативний доступ до інформації у військово-цивільній адміністрації області. Відповідно на сайті видавали актуальний унікальний контент, в той час як більшість інших ресурсів репостили офіційні повідомлення державних структур.
Сьогодні ресурс продовжує активно розвиватися, залучаючи, зокрема, грантові ресурси. Водночас, на збалансованість контенту сайту впливає його заангажованість в політичному конфлікті між обласною військовою адміністрацією та чернігівською міською радою .
Також посилило свої позиції за останній рік видання «ЧеЛайн», яке з часу широкомасштабної війни дуже оперативно збирало всю інформацію та викладало все на сайт. На основі опублікованих матеріалів ресурс видав свою книгу «Нескорена Чернігівщина: реальні історії війни».
Редакторка одного з найбільших порталів міста “Город.cn” сьогодні працює із закордону. Сайт працює за рахунок републікації контенту з інших ЗМІ Чернігівщини — газет, телебачення, інших сайтів.
Така ж ситуація із редактором сайту Свобода.ФМ, який був змушений евакуюватися разом з родиною. Відповідно частка унікального контенту на ресурсі про життя Чернігова та області знизилася, натомість збільшилася частка загальноукраїнських новин, з'являються публікації про життя українських переселенців та міжнародні відносини.
Контент сайту “Високий вал” в основному складається з публікацій офіційних повідомлень прес-служб та інформації про діяльність партії “Батьківщина” (керівником проєкту є юрист нардепа від цієї партії).
Видання “Чернігівський монітор”, як і до лютого 2022 року, продовжує роботу, зосереджуючись на публікації офіційних повідомлень, місцевої аналітики та моніторингу від громадських організацій, прес-анонсів публічних подій в регіоні.
Сайт 0462.ua, що є частиною всеукраїнської франшизи, в Чернігові входить до складу Чернігівської медіа групи (до якої входять також газета “7 днів”, журнал “Boom”, низка FM-радіостанцій). Один з небагатьох прикладів робити медіа- як бізнесу в Чернігові. Медіа-група також активно залучає грантові ресурси для своїх проєктів.
Одним з яскравих прикладів роботи локальних медіа є ресурс “Сусіди.City”, який об'єднує у спільний інформаційний простір близькі територіально громади області- Корюківську та Менську. Редакція одна з кращих в дотриманні журналістських стандартів, залучає додаткові ресурси донорів і створює хороший локальний контент на різних платформах.
Безпекова ситуація
В Чернігівській області допуск журналістів до висвітлення ситуації в прикордонному регіоні, як і в інших регіонах з подібним статусом, регламентується згідно з поділом на зони і відповідно до цього визначаються правила роботи представників медіа на певній території.
“Червона” зона — це прикордоння з російською федерацією, де постійно є “прильоти” ворожої артилерії та мінометів. До “жовтої” зони відноситься територія, яка межує з білоруським кордоном і тут працівники медіа можуть працювати виключно у супроводі
прес-офіцерів. А до “зеленої зони” відноситься територія, що знаходиться на відстані 20-30 кілометрів від кордону ворожих держав. Тут ЗМІ дозволяється працювати самостійно, після попереднього погодження з військовими, в цьому випадку на блокпостах попереджають про роботу такої журналістської групи.
В прес-службі ОК “Північ” кажуть, що визначаються в кожному випадку індивідуально, після звернення представників ЗМІ .
Чернігівські редактори, з якими вдалося поспілкуватися на тему співпраці з військовими відомствами щодо висвітлення ситуації в регіоні, говорять, що особливих проблем чи перешкоджання в доступі немає, навпаки, дякують за допомогу та розуміння.
Водночас, окремі журналісти в приватних розмовах наголошують, що процес погодження відбувається в “ручному” режимі і багато чого залежить від суб'єктивного настрою чи ставлення прес-офіцерів до конкретних ЗМІ чи їхніх представників.
Підтримка медіа в часи війни
ГО “Інститут масової інформації” з перших днів війни здійснювала підтримку чернігівським ЗМІ. Надавалася фінансова допомога журналістам та їх родинам для релокації в безпечні регіони.
Завдяки роботі команди ІМІ та чернігівським волонтерам, які в умовах небезпеки змогли доставити необхідну передачу до Чернігова, вдалося забезпечити засобами захисту та інтернетом місцевих журналістів (бронежилети та каски, тактичні аптечки, повербанки, старлінки).
В кінці року в Чернігові, як і в 10 інших регіонах, відкрився хаб для місцевих ЗМІ “Медіабаза”. Сьогодні серед потреб чернігівських журналістів — це можливість безперебійної роботи в умовах постійних відключень електроенергії та відсутністю у зв'язку із цим інтернету. Чернігівський медіахаб пропонує таку можливість представникам чернігівських ЗМІ, забезпечивши офіс альтернативними джерелами електроенергії та інтернету.
Протягом півроку роботи медіахаб організував навчання для чернігівських медійників по домедичній допомозі, особистій фізичній безпеці, кібербезпеці, роботі з соціальними мережами, написання грантових проєктів, тощо.
Сьогодні ситуація в редакціях у прикордонній області стабілізувалася. Більшість редакцій відновили свою роботу і працюють, незважаючи на відключення електроенергії, проблеми з інтернетом та загрозу обстрілів.
Місцеві журналісти розуміють, що не буде швидкого повторного наступу, як було торік, коли за день російські війська дійшли до Чернігова. З іншого боку, редакції підготовлені — є бронежилети, каски, аптечки, генератори, багато журналістів пройшли навчання по домедичній допомозі. Є розуміння, як працювати за відсутності централізованого електропостачання, як випускати новини. Вже є запас міцності, якого не було напередодні вторгнення росії з півночі.
Павло Пущенко, регіональний представник ГО “Інститут масової інформації” в Чернігівській області
Блог підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.
