Дискусія. Що нам робити з Алеєю Героїв у Чернігові?
Після Революції Гідності на Алеї Героїв у Чернігові зникли погруддя більшовицьких діячів – у такий спосіб люди висловили свою думку. Але що робити далі? Адже порожні постаменти мають не надто привабливий вигляд. Із таким питанням ми звернулися до чернігівців. І ось їх відповіді. Можливо, влада все-таки прислухається до деяких міркувань?
Ігор Коцюбинський, директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського, учасник війни з окупантами на Донбасі:
– На мою думку, Алея Героїв, де часто проводяться велелюдні свята, й жителі відпочивають цілими родинами, веселяться, танцюють та співають, – не місце для могил… Все-таки могили повинні бути на кладовищі. Тобто тут надалі не треба робити ніяких поховань, братських могил… Це – по-перше.
Як на мене, погруддя радянських військових діячів – штурмана авіації Василя Сенька і генерал-полковника Михайла Кирпоноса варто перенести в інше місце, наприклад, на пагорб Слави.
Натомість на Алеї Героїв необхідно встановити пам’ятники видатним патріотам України, завдяки яким ми маємо нині нашу незалежну державу. Це – Михайло Коцюбинський, Софія Русова, Леонід Глібов, Борис Грінченко, Пантелеймон Куліш, Олександр Довженко, Ілля Шраг.
Достойний пам’ятник героям «Небесної сотні» та бійцям, які загинули, захищаючи Україну від окупантів, має бути на місці колишнього пам’ятника Леніну.
Також варто перенести всі поховання з парку Попудренка, виділивши для цього інше місце – скажімо, на пагорбі Слави. Просто в цьому парку постійно збирається й відпочиває молодь. Так, там – весело, чудово! Однак усе це, погодьтеся, зовсім не поєднується з могилами. Виходить, неначе танці на кістках!
Звичайно, за таких обставин потрібно буде неодмінно перейменувати й Алею Героїв, і парк Попудренка… І нічого страшного в цьому немає. Все це можна вирішити цілком демократично, порадившись із громадою. Провести опитування, залучивши, наприклад, газету «Деснянська правда», вислухати всі пропозиції чернігівців і обрати найліпші назви. Все одно цим доведеться займатися, адже алея просто не може далі перебувати в такому стані, з отими порожніми п’єдесталами. Треба щось вирішувати!
Валентин Буряченко, полковник, головний редактор журналу «Військо України»:
– Порожні п’єдестали, котрі там лишилися, потрібно просто знести; а от погруддя Михайла Кирпоноса та Василя Сенька необхідно перенести звідти. Адже Алея Героїв давно вже стала місцем відпочинку жителів. Наша родина
теж нерідко сюди приходить. А що потрібно для відпочинку? Ошатні дерева, красиві квіти та чудові краєвиди, зручні лавочки, фонтани. Тож можна ще посадити дерева, влаштувати нові клумби з квітами. По-моєму, цього цілком досить, якщо говорити про Алею Героїв.
Однак потрібно провести конкурс на спорудження нового пам’ятника всім борцям за незалежність України, зокрема і героям «Небесної сотні» та АТО. Втім, цей пам’ятник має бути не на Алеї Героїв, а саме на тому місці, де раніше стояв Ленін. У нас є меценати – патріоти України, небайдужі люди, які, думаю, погодяться виділити кошти на такий важливий монумент. Це й буде наша вдячність загиблим.
Віталій Гольцов, художній керівник Чернігівського обласного театру ляльок імені Олександра Довженка, заслужений артист України:
– Ви знаєте, доцільно було б влаштувати Алею зірок на честь визначних людей, які багато зробили для Чернігівщини, – вчених, лікарів, військових, педагогів, письменників, священиків, митців… Це було б дійсно дуже цікаво, красиво та оригінально! Бо, настільки я знаю, нічого подібного в Україні ще немає. Натомість такі алеї зірок, алеї слави за кордоном приваблюють увагу тисяч людей – місцевих мешканців та туристів. І це нікому не заважатиме, не докучатиме, а навпаки стане дуже престижним – бути увічненим на цій алеї!
Однак, можливий і цілком інший варіант – пам’ятники нашим видатним митцям, зокрема письменникам: Михайлові Коцюбинському, Олександрові Довженку, Леонідові Глібову… Людям, котрі геніально плекали українську мову та розвивали культуру, пропагували національну ідею і відроджували традиції нашого народу, прославляли рідну Батьківщину на увесь світ.
На стародавньому Валу можна встановити пам’ятники видатним діячам України – наприклад, мудрому та відважному князеві Мстиславу, під час правління якого наша земля досягнула небаченого раніше розквіту. Сильна та заможна Чернігівщина могла дати відсіч будь-якому ворогу; і добра слава про наш благодатний край лунала далеко за межами Придесення. Взагалі, у нас є кого вшановувати, адже історія рідної Чернігівщини сягає давніх часів. Головне, аби було таке бажання… Власне, нам зараз потрібні не руйнівники і безвідповідальні демагоги, а мудрі творці та будівничі!
Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського:
– Взагалі, при Чернігівській міськраді є комісія з топоніміки, яка мала б уже розглянути і питання щодо Алеї Героїв, але поки що про це не йшлося… Я переконаний, що майбутнє Алеї Героїв слід розглядати не спонтанно, а глибоко професійно, добре продумано, адже має бути такий єдиний простір по лінії: Катериниська церква – площа Дружби народів плюс також два парки – Попудренка та Богдана Хмельницького. Тобто все повинно мати глибокий сенс і бути відповідним чином оформлено. Бо якщо розглядати щось окремо, то матимемо такі собі «латки», які не узгоджуватимуться між собою… Тому треба дуже добре подумати, аби не припуститися прикрих помилок!
Втім, безперечно, найближчим часом потрібно прибрати оті безголові обшарпані брили, які там лишилися; саме вони створюють гнітюче враження пустки та руїни! На це не треба багато часу, натомість на Алеї Героїв одразу стане значно затишніше. Також, на мою думку, погруддя М. Кирпоноса та В. Сенька варто перенести на пагорб Слави, створивши там пантеон земляків – героїв Другої світової війни. Доцільно перенести туди ж, на пагорб Слави, і братську могилу та два окремих поховання з парку Попудренка… Це також можна і потрібно зробити, не зволікаючи!
А що далі? Дуже важлива думка архітектора, бо, наголошую, питання необхідно вирішувати комплексно. Звісно, скульптури на Алеї Героїв мають з’явитися, адже потрібно певним чином «урівноважити» пам’ятник героям-чорнобильцям, щоб він органічно вписувався в цей єдиний архітектурний простір. Які саме скульптури? Думаю, не варто заполітизовувати це питання. Адже Алея Героїв – улюблене місце відпочинку чернігівців. Звичайно, там можуть бути взагалі витвори мистецтва…
І ось іще таке – сонце здебільшого освітлює саме той бік алеї, де стояли всі погруддя одіозних більшовицьких діячів. Однак потрібно вдало задіяти обидві сторони цієї алеї. Аби не вийшло так, як це було раніше, що з одного боку – скульптури, а з іншого – пустка!.. Навіщо ж знову наступати на ті ж граблі?! Хтось скаже – це, мовляв, уже дрібничка, проте в таких справах дрібниць не буває!
Отож усе треба ретельно продумати й прийняти оптимальне, виважене рішення. Дехто зауважить, що тоді нам доведеться перейменовувати й Алею Героїв, і парк Попудренка… Чи готові ми до цього? Мовляв, для багатьох жителів, якщо змінити назву алеї, вона все одно певний час залишатиметься Алеєю Героїв. Однак у Чернігові вже відбулася декомунізація вулиць. Інша справа, як це пройшло, – все-таки не надто радилися з жителями, а радитися потрібно!
Втім, перейменовувати алею й парк у подальшому доведеться… Тільки робити все це треба демократично – провести громадське опитування, щоб висловилися люди, всі бажаючі. Взагалі, цим має зайнятися згадана комісія з топоніміки, створена в міськраді. Це її робота – провести опитування в ЗМІ та вибрати найкращі, найоптимальніші пропозиції, а далі вже своє рішення ухвалять депутати на чолі з міським головою. Я готовий також обговорювати це важливе питання, пропонувати. Є інші небайдужі люди, фахівці… Дякую щиро газеті «Деснянська правда» за це таке актуальне, своєчасне опитування.
Спілкувався Сергій Дзюба
