Публічна бібліотека Бобровицької міської ради Чернігівської області проводить навчання цифрової грамотності людей елегантного віку.
Організаторка і викладачка цих своєрідних навчальних курсів – директорка бібліотеки Леся Циба. Право на проведення цього навчання вона одержала на спеціальних курсах у рамках тренінгу «Цифрові амбасадори» для 20 представників пілотних громад.
До їх числа була включена й Бобровицька територіальна громада, долучена до швейцарсько-української програми EGAP, що виконується Фондом «Східна Європа».
Тренінги проводили висококваліфіковані тренери Цифрової Академії. Вони навчали «курсантів» виробляти практичні навички користування цифровою платформою на різних видах гаджетів, встановлення мобільного застосування на смартфоні, внесення необхідних документів, допомоги в опануванні електронних сервісів.
Після такого навчання «курсанти» отримали відповідні сертифікати. Але протягом ще двох місяців вони співпрацювали з тренерами онлайн.
Тепер випускниця таких курсів Леся Циба на базі Бобровицької бібліотеки взялася за навчання цифрової грамотності людей елегантного віку, простіше – кому за 50.
Днями відбулося перше заняття. Учасників привітала заступниця міського голови Юлія Петренко, коротко розповіла й про Швейцарсько-Українську програму EGAP.
Прийшли на перше заняття в основному жінки, але був і один чоловік, теж елегантного віку Микола Кот:
– Хочу досконало вивчити цифрову грамотність на своєму телефоні, бо соромно часто звертатися по допомогу до внука. А він, буває, ще й «підколює» діда, коли не таке вже й складне забуваю.
Ніна Дроб’язко, бухгалтерка за фахом, теж зізналася, що хоче підняти свою цифрову грамотність до рівня і вище внуків. А ще – оволодіти досконало різними додатками й програмами в телефоні.
Перше заняття відбулося недавно, а директор бібліотеки Леся Циба працює вже над розширенням і вдосконаленням програм навчання, і не тільки групових, а й індивідуальних. На щомісячну нараду сільських бібліотекарів хоче запросити й бажаючих навчатися цифрової грамотності сільських людей елегантного віку, і декілька з них уже відгукнулися на таку пропозицію.
Як видно в Бобровиці, євроінтеграція українців, навіть сільських, – не в по-європейськи модному розведенні домашніх котиків і собачок без європейського догляду за ними, а передусім в освоєнні цифрових технологій і європейської культури, у бажанні вчитися в європейців усього передового.
Григорій Загребля