НА ЧАСІ. Критична інфраструктура на Чернігівщині виявилась слабкою перед ворожою атакою з повітря. Нездатні завоювати Україну на землі, росіяни взялись за терор, і вже очевидно, що прагнуть залишити нас без світла та тепла. З початку цього місяця російські терористи прицільно б’ють по об’єктах енергетики – переважно по підстанціях, більшість із яких виявились абсолютно незахищеними. Влада киває на військове командування і відсутність протиповітряної оборони, але не запитує в енергетичних компаній, чому вони не захистили трансформаторні підстанції. Скидається на те, що хтось намагається прикрити власні проколи версіями про непотрібність такого захисту, але чи легше від того простим громадянам?
Росіяни б’ють по власності російського олігарха
Основним елементом енергосистеми Чернігова є Чернігівська ТЕЦ потужністю близько 200 МВт, яка забезпечує електрикою та опаленням майже половину міста. Її трансформатори змонтовані просто неба, без належного укриття, і стали легкою мішенню для чотирьох «шахедів». Дві інші підстанції в передмісті та околицях, де ворог зафіксував усе на відео з розвідувального дрона, також постраждали від точних влучань. Ці удари змусили перейти на останній резерв – лінію високовольтної передачі від підстанції 330 кВ у Славутичі, що розташована за 100 кілометрів на південь у Київській області. Але й вона не витримала: 1 жовтня дрони пошкодили цю лінію, перекривши єдине альтернативне джерело живлення.
З 2022 року вся енергосистема регіону спиралася на три основні вузли: ТЕЦ, згадані підстанції та подачу електроенергії з Чорнобильської АЕС через Славутич. Сьогодні всі вони зруйновані чи пошкоджені, а запасних варіантів просто немає. Більшість уражених підстанцій належать АТ «Чернігівобленерго». За даними відкритих реєстрів (ЄДРПОУ код 22815333), власниками «Чернігівобленерго» є компанії, зареєстровані в Кіпрських офшорах – Wadless Holdings Limited (частка 9,9985%), LARVA INVESTMENTS LIMITED (частка 24,992%), BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED (частка 23,2047%), UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED (частка 25%) ці компанії пов’язують з російським олігархом Костянтином Григоришиним та українським олігархом Ігорем Коломойським. 19 січня 2025 року Григоришин позбавлений усіх державних нагород України, на нього накладено санкційні обмеження. Втім, як бачимо, це не заважає йому заробляти гроші в Україні, зокрема на Чернігівщині. Підприємство до цього часу дивним чином досі не націоналізоване, на відміну від «Чернівціобленерго», яке держава конфіскувала у липні 2023 року через зв'язки власника з кремлем. Але менше з тим…
Мільярди – на «саркофаги»
Всі об’єкти АТ «Чернігівобленерго» виявились практично не захищеними та, за версією деяких чиновників, захищати їх фізично, можливо, й не варто. Так, зокрема нещодавно народний депутат від Чернігова Олег Семінський в коментарі «Суспільному» заявив, що зводити захисні споруди над критичною інфраструктурою дуже складно і немає потреби, бо їх все одно розіб'ють. А ще з його слів напрошується висновок про те, що розподільчі станції під Черніговом дійсно не мали належного захисту. Чи виділяли на це кошти – невідомо, але відомо, що загалом по країні кошти виділяли, і немалі.
«Це дуже складно: побудувати бетонні саркофаги й захистити їх потім від дронів. Ви знаєте, можна багато критикувати, багато говорити, чому от не зробили... Навіть якби теоретично на ті, скажімо, розподільчі станції у Чернігові були саркофаги, вони б направили два чи три дрони, які, на жаль, б'ють дуже точно, – вони б розбили той саркофаг, повірте мені...», – цитуємо Олега Семінського, який до всього ж є заступником парламентського комітету з енергетики.
Версію народного депутата про непотрібність фізичного захисту об’єктів енергетики відкидає український уряд, через який проходили кошти на будівництво такого захисту.
На світлині, яку ви можете бачити, – захист трансформатора, збудований національною енергетичною компанією «Укренерго». Це П-подібна залізобетонна конструкція, з обох боків якої проходи закриті габіонами (решітками з гравійною сумішшю) або так званими лего-блоками – залізобетонними блоками зі спеціальними пазами. Ззовні бетонної споруди також монтується конструкція із залізних балок та сіток, об яку «шахеди» мають вибухати на відстані кількох метрів до бетонної стіни. Відомі випадки, коли навіть незавершені споруди рятували трансформатори від уражень.
У березні цього року ПрАТ «НЕК «Укренерго» уклало угоди на будівництво «антишахедного» захисту трансформаторів на підстанціях коштом західних донорів. З урахуванням попередніх проектів, держкомпанія мала понад 80 підрядів на загальну суму 7,22 мільярда гривень.
Фінансування по контрактах Укренерго проводилося повністю за кошти міжнародних фінансових організацій – МБРР, ЄІБ, ЄБРР та KfW. За даними держкомпанії, споруди були збудовані на переважній більшості підстанцій.
Вартість переважної більшості споруд варіюється в діапазоні від 120 до 150 мільйонів гривень з урахуванням ПДВ. У випадку додаткових вимог Генштабу та ДСНС вартість деяких споруд могла змінюватися. Але головне тут те, що захист мав бути у більшості з них.
Окрім Укренерго, замовниками проектів захисту об'єктів енергетики виступали Центренерго, Енергоатом та Держвідновлення. Причому в останніх «антишахедний» захист, за даними проекту «Наші гроші», виявився найдорожчим. Так, ціна «антишахедного» захисту підстанції варіювалася від 154 до 584 мільйонів гривень! Як ви розумієте, йдеться про мільярдні потоки – щоправда, без розголошення деталей і місць розташуваня об'єктів. Причини зрозумілі – війна! У той самий час цілий заступник парламентського енергетичного Комітету говорить про неефективність захисту, на який списали мільярди. Дивно, чи не так?
Минулого тижня один великий обласний чиновник назвав захист чернігівських підстанцій «критичним». Що це означає – невідомо, але явно цей критичний захист пробивають навіть не «Іскандери», а «шахеди». У руслі заяв Президента про виділення додаткового фінансування в розмірі 1,5 мільярда гривень на посилення захисту та відновлення об'єктів енергетики, непогано було б знати, скільки коштів Чернігівщина вже отримувала на об'єкти укриття підстанцій, і чому вони виявились незахищеними?
Перший ешелон оборони
Відомий волонтер Сергій Стерненко одним із перших публічно заговорив про проблеми з протиповітряним захистом Чернігівщини і «діри» з дроновою ППО. На його допис із запитанням: «Кому писати щодо діри з дроновою ППО?», у якому він розкритикував дії як військового командування, так і військової адміністрації, відреагував начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. Він вийшов на зв’язок зі Стерненком, і волонтер після розмови анонсував «зміни по військовій лінії», хоча попередив, що швидких результатів чекати не варто.
В інтерв’ю «Суспільному» Сергій Стерненко розкритикував можливості нашої ППО, повідомивши, що на всю область було лише чотири розрахунки на дрони-перехоплювачі, чого не достатньо навіть для прикриття одного району.
«Чернігівщина – це перший ешелон нашої протиповітряної оборони. І насправді, чим більше зіб’ють на Чернігівщині, тим менше долетить до Київщини або до інших наших регіонів, – констатував волонтер. – Я, в принципі, познайомився з вашим міським і обласним керівництвом тільки от буквально цього тижня, але вони, скажімо так… Навіть не так: по військовій лінії передусім було зроблено недостатньо, принаймні за нашими оцінками. Я знаю, що «нагору» по військовій лінії доповідалося, що ситуація повністю контрольована. Хоча, ну… Я не можу просто всього, розумієте, говорити на загал, бо є речі, пов’язані з військовою таємницею».
Стерненко заявив, що ситуація після розголосу почала змінюватись на краще, однак чекати з неба треба зовсім не манну небесну, а ракети та «шахеди», які продовжують, хоч і не так вільно, господарювати в небі Чернігівщини.
А доки над головами чернігівців літають 50-кілограмові бомби, влада закликає чернігівців перебувати в укриттях. Про стан більшості з них – годі й говорити. На жаль, четвертий рік повномасштабної війни, а безпека громадян залишається їх особистим питанням. І доки обласний центр потерпає від нещадних атак ворога з повітря, поки діти вже другий місяць позбавлені доступу до освіти, десятки тисяч чернігівців сидять без світла, по вулиці курсанта Єськова прокладають дорогу вартістю 120 мільйонів гривень. Саме те, що зараз потрібно! Ось такі пріоритети.
Віталій Назаренко
На першому фото: Захист на об’єкті Укренерго, який витримав удар «шахеда»