«Крим, справжній Крим, ми втратили не у 2014 році, а значно раніше – ще у 1944 році, коли було прийнято рішення про масове виселення корінного народу – кримських татар – з півострова, з їх рідної батьківської землі, − зазначила заступник директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського Наталія Коцюбинська. − Ось звідтоді Крим перестав бути тією справжньою перлиною, екзотичною місцевістю, яку Коцюбинський бачив, яку він полюбив і про яку він так прекрасно писав у своїх творах. Але не дивлячись на те, що кримськотатарський народ російська влада усіляко притісняла й притісняє досі, цей народ живе. Свою культуру пропагує в світі, несе її до нас. Недарма у них є танець, який символізує рух життя. Він має назву «Хайтарма», що у перекладі означає повернення...»
Про це йшла мова 11 березня у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського, де присутні змогли здійснити справжню мандрівку у часі й просторі та перенестися разом з видатним українським письменником до Криму.
Мал. І.М.Коц. будинок у Симиїзі, де відпочивав М.Коцюбинський
Напевно, кожен хоч раз був у Криму, милувався гірськими пейзажами, гойдався на теплих морських хвилях, ласував східними солодощами. І зараз у наших серцях живуть теплі спогади про ці щасливі безтурботні дні.
Яким побачив Крим 120 років тому Михайло Коцюбинський, коли вперше приїхав до Ялти у 1895 році? «Це справжнє татарське царство без жодного впливу Московщини», − писав він в одному зі своїх листів.
Тож ті, хто завітав того дня до затишного музею під час третьої зустрічі з циклу «Михайло Коцюбинський – знайомий незнайомець», змогли відкрити для себе Крим кінця ХІХ століття, подивитись на нього очима спостережливого письменника.
Про заходи, які відбуваються у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського, дізнавайтесь на сайті: http://kotsubinsky.org/
Адреса музею: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 3
