У Чернігові 22 лютого в Музеї боротьби за відновлення незалежності України, який знаходиться в історичному помешканні обласної організації Народного Руху України (з лютого 1990 р.), проведено круглий стіл з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні.
«День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого на знак пам’яті про 107 громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України. Завдяки їм було змінено перебіг історії нашої держави. Повалення злочинного проросійського режиму Януковича, за якого зріс рівень корумпованості держави та активно просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу утвердити незворотність європейського шляху України. Громадянське суспільство стало потужною силою», — підкреслив Сергій Черняков, ведучий круглого столу, заступник голови обласної організації Народного Руху України, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Про героїку незламних українців говорив під час обговорення питання регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
«Небесна Сотня — це про ціну свободи, таку болючу, але рабство, як свідчить наша історія та сьогодення, коштує втрати всього, що нам дорого: свободи, життя… Це вам підтвердять раби сучасної московської імперії – рф, які в ці дні щодня тисячами задарма втрачають свої життя заради здійснення загарбницької, імперіалістичної політики москви. Згадаймо: у грудні 2013 року — перші два майданівця загинули за свободу України, а станом на 17 лютого 2014 року їх вже стало 9 осіб. 18–20 лютого 2014 року карателі режиму московської маріонетки Януковича вбили 87 осіб, зокрема 20 лютого, тобто у найстрашніший день боротьби, — 48 осіб. Ми цей круглий стіл проводимо після пам’ятної дати, щоб нагадати: після 20 лютого і до початку березня в Україні загинуло ще 20 Героїв Небесної Сотні. Важливо системно та регулярно нагадувати, що Небесна Сотня — Герої першої перемоги у битві, що триває. Важливо, щоб про них пам’ятали у суспільстві. Зокрема й про уродженців Чернігівщини, які ціною свого життя захистили нашу свободу, врятували від московського рабства: Василя Прохорського, Андрія Мовчана, Віктора Орленка», — відзначив Сергій Бутко.
Він від імені Інституту національної пам’яті подякував Сергію Соломасі, громадському діячу і досліднику визвольної боротьби, за вагомий внесок у підготовці чернігівського розділу видання УІНП «Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Випуск 3: у 2 ч. Ч. 2. Львівська – Чернігівська області» та видання своєї книги «Чернігівський Євромайдан. Хроніка, факти, спогади. /Чернігівська обласна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. С.В. Соломаха. – Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2023. – 448 с.».
«Революція Гідності — народна революція, яка нарешті почала системний та докорінний злам системи влади — московської колоніальної спадщини. Добре, що у Чернігові в назвах вулиць увічнена пам’ять Героїв Небесної Сотні — уродженців Чернігівщини. Існує назва: площа Героїв Небесної Сотні, яка знаходиться на перехресті проспектів Миру та Перемоги. А скільки мешканців міста про це знає? А що зроблено на її території, щоб знали? Це болюча та актуальна проблема, яку необхідно вирішити. Адже, ця площа міста символічно має бути складовою національно-патріотичного та громадянського виховання, стійкості й згуртованості», — наголосив Сергій Соломаха.
Детальніше про лютневі події одинадцятирічної давності розповів член РУХу Сергій Печера.
«Із самого ранку у вівторок 18 лютого [2014 року] я та рухівець Валерій Сарана (його вік тоді — майже 67 років!) були в Києві на Майдані та біля Верховної Ради. Десь близько 10 години почались сутички між майданівцями та поліцією. Людей травили газом та закидали світло-шумовими гранатами. Коли ми відійшли в бік станції метро «Арсенальна», то побачили, що у супроводі поліції прибули великі автобуси з Харкова, привезли тітушок із так званого харківського «Оплота». Вони були в касках та озброєні саперними лопатками. Тітушки вишикувалися та пішли в бік Верховної Ради, але зовсім молода безстрашна дівчина одна стала на їхньому шляху, розкинула руки і зупинила майже 100 чоловіків. Вони розгубилися та збентежилися. Було виграно декілька хвилин, щоб встигло прибути підкріплення самооборони Майдану. Почалась справжня битва, під час якої весь цей «оплот» був повністю розбитий та розсіяний!», — поділився своїми спогадами про один із епізодів Революції Гідності рухівець Сергій Печера.
Причини виникнення революційних подій 2013—2014 років проаналізував депутат Чернігівської обласної ради Микола Шкарупа.
«Моє повернення в Україну співпало з правлінням бандитсько-кримінального режиму Януковича. Київ, Майдан Незалежності, жорстоке побиття молоді… Мої старші діти з перших днів тих буремних подій записалися в київські сотні, активно займалися волонтерською діяльністю. У Чернігові в січні-лютому 2014 року мені було довірено організовувати і керувати нічною вартою барикади, що розташовувалася навпроти будівлі ОДА. Найбільше з тих часів запам’яталися прості люди, які, незважаючи на сильні морози, за велінням серця приходили на Євромайдан, щоб висловити свою громадянську й політичну позицію. Це були різні люди, яких я ніколи до того не бачив і не знав. Що ними рухало, чого вони там були і що нас об’єднувало? По-перше, це відмова Януковича і його владної команди від європейського курсу України, який був змінений на проросійський політичний вектор. По-друге, це криміналізація економіки, її зосередження в руках донецького мафіозного клану, тотальний наступ на права й свободи, гарантовані кожному українцю Конституцією України. У людей, котрі вийшли на Євромайдан, був присутній дух непокори, дух несприйняття рабства й несправедливості. Людьми рухали не корисливі мотиви, а щире вболівання за майбутнє України, за те, яку державу ми залишимо нащадкам», — згадав той час Микола Шкарупа.
Надія Галковська, поетеса та громадська діячка, теж згадала про буремні часи Революції Гідності, а також прочитала авторські вірші «Майдан триває» на честь Революції Гідності, а також «Три дні: 18, 19, 20», присвячений найдраматичнішим дням – 18-20 лютого 2014 року.
Під час обговорення наголошено на важливості постійної та системної просвітницької роботи в суспільстві з увічнення пам’яті про події та учасників Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні.
Учасники розпочали захід хвилиною мовчання з вшанування пам’яті всіх борців за незалежність України, Героїв Небесної Сотні та її сучасних захисників, а завершили виконанням Державного гімну України.
Організатори заходу: Музей боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині, обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, обласна організація Народного Руху України за сприяння регіонального представника Українського інституту національної пам’яті.
Олександр Майшев
Надія Галковська. ТРИ ДНІ: 18, 19, 20
Три дні палає календар,
Беруться полум’ям три дати,
Щоб спалахнути й нагадати,
Який тоді кувався ДАР!
Вісімнадцять,
Дев’ятнадцять,
Двадцять!
Карбують дні свою ходу,
Аби ми знов могли
відчути
Отой вогненний місяць
лютий,
Коли гарячий вітер дув.
Вісімнадцять,
Дев’ятнадцять,
Двадцять!
Три дні — потрійний
смолоскип
В осерді зимної
Європи
На захист Гідності й
Свободи
Палав цей вікопомний
кліп!
Вісімнадцять,
Дев’ятнадцять
Двадцять!
І в небесах прозорі
крила
Для нас майнули
наостанок,
І тихо виглянув
світанок,
І смолоскипи
догоріли...
Вісімнадцять,
Дев’ятнадцять,
Двадцять!
Небесна сотня. Пам’ятаємо. І не
забудемо повік. Слава
Героям Майдану!
