Урочиста присвята до 210-ї річниці з дня народження Т.Г.Шевченка відбулася 15 березня у міському будинку культури Бобровицької міськради (Чернігівщина). Розпочалася вона музичними позивними «Думи мої…».
Ведуча нагадала: «Щовесни, коли тануть сніги, і на рясті просяє веселка, повні сили й живої снаги… ми вшановуєм пам'ять Шевченка».
Вшановуємо й довічно пам’ятатимемо геніального співця свободи й пророка передусім за те, що не зламав його кріпацький гніт і шлях жорстокої неволі. Крізь віки він бачив новий світ: світ братства, щастя, правди й волі.
Життя йому дала кріпачка-мати, вбита горем, живучи в похилій хаті край села. Та сила духу генія змогла ланцюги неволі розірвати. І та сила порівнюється з могутністю Дніпра широкого, що реве та стогне в негоду, нагинаючи дерева до землі, — співається в пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Тараса Шевченка, яку виконав народний аматорський хоровий колектив під керівництвом заслуженої працівниці культури Катерини Калініченко.
А взагалі-то не замовкає голос Кобзаря, що кличе рід наш до єднання, щоб ніколи край наш не горів, і земля не відала страждання.
На превеликий жаль, український народ зараз у великому горі й у нелюдських стражданнях. У боротьбі проти цього невгамовного зла гинуть кращі сини, пам'ять про яких вшанували на ювілейній присвяті пам’яті Тараса Шевченка.
Не тільки з малих і невеликих міст, а й з усіх сіл захисники пішли на фронт, немало їх вже загинуло. Про важку долю українських сіл писав наш пророк. Як тоді було – написано у творі «Село», що прочитав Артем Тарасовський. А народний аматорський хореографічний колектив «Ярославна», який очолює Оксана Терещенко, виконала танець «Карічка».
У всіх концертних номерах присутній дух Тараса. Бо аж поки сил вистачить в Дніпра гонити в світ свої поспішні води, стоятиме Тарасова гора, як обеліск безсмертному народу.
І хоч не завжди слухали її –
Вона свята, бо не припала пилом…
Минув той час, бо на твоїй землі,
Тарасе, ти здобув надійну силу.
Бо й слово його поетичне довічне для української нації: його декламують, співають, українську хореографію виконують, драматургію ставлять.
Музика народна, слова Тараса Шевченка «Бандуристе, орле сизий» проспівала чоловіча група народного хору.
А як майстерно, на рівні оперної співачки, виконала пісню на слова безсмертного генія Інна Ярмоленко. Взагалі, з пісень на слова Тараса Шевченка можна створити велику концертну програму, що свідчить і програма до дня народження Кобзаря. Пісню «Зоря моя вечірня» проспівали Олена Сергійчик та Світлана Юрченко, пісню «Ой тири шляхи широкі» – Алла Липко, «Думи мої» – А. Ярошевська та І. Рудько, «Благословенна земля» – Олександра Клюйко, «Садок вишневий коло хати» – О. Ярошевська, О. Сергійчик та К. Калініченко. І заключну пісню «Встань, Господи» – заспівали І. Ярмоленко та К. Калініченко із супроводом хореографічної постановки колективів «Спалах» і «Ярославна».
Пройнятий духом пророка і танець «Назустріч» у виконанні В. Смаль та Р. Максимова. Пам’яті Тараса приурочувалися номери оркестру народних інструментів, троїстих музик, літературно-музичні композиції.
Завершилася пам’ятна присвята тривожними словами:
Схаменіться, неслухняні, загасіть заграви,
Не вбивайте високої козацької слави.
Будьте гордого народу гідними синами…
Мовчить небо. То хай слово Кобзаря долине
До кожного і зігріє дітей України.
Щоб злилися воєдино, як Дніпро і море,
І навіки побороли і сльози, і горе,
Отоді не буде в’янути червона калина.
Молодітиме, цвістиме мати-Україна.
Григорій Войток, фото Людмили Хвої
