До того як стати народним депутатом успішний юрист Анатолій Гунько з аграрної сфери знав хіба що те, коли треба посадити та викопати картоплю на дачі. З набуттям мандату Гунько активізував зусилля навколо земель Національної академії аграрних наук України. Його прізвище пов’язують з рейдерськими атаками, збором та викраденням збіжжя на держпідприємстві НААН в селі Іванівка на його виборчому окрузі. Збитки держави тоді оцінили у 158 мільйонів гривень. Втім, як виявилось апетити колишнього юриста олігарха Віктора Поліщука заходять значно глибше. Схеми з надання послуг обробітку землі, які приносять пов’язаним із нардепом приватним компаніям мільйони, а держпідприємствам копійки, Гунько поширив далеко за межі свого округу на Чернігівщині.
Від юриста проросійського олігарха до «годівниці» в НААН
Тривалий час Анатолій Гунько був відомий як власник юридичної фірми ТОВ «Гільдія права», його ще називали адвокатом Віктора Поліщука – того самого Поліщука, який є власником торговельного центру «Гуллівер», магазинів «Ельдорадо» та збанкрутілого банку «Михайлівський», того самого Поліщука, якого називають другом Олександра Януковича, а його дружина є родичкою Світлани Медведєвої (дружини колишнього російського президента Дмитра Медведєва). З здобуттям мандату Анатолій Гунько активно взявся за Національну Академію Аграрних наук України. Спочатку він називає цю структуру корупційною та реєструє в парламенті Проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України. Згодом береться за окремі підприємства… Розслідування корупції у, безумовно, одній із найбільш корумпованих державних структур закінчуються так і не розпочавшись. Керівництво НААН дає задню і допускає Анатолія Гунька до «годівниці».
Розслідування корупції в системі НААН закінчилось проектом постанови
300 гектарів під Крутами
Найпершим ділом нардеп починає наводити «порядки» у себе на 208-му окрузі. У Ніжинському районі Чернігівщини діють два державні підприємства, що входять до структури Національної академії аграрних наук України – ДП «ДГ «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу України (село Іванівка) та ДС «Маяк» Інститут овочівництва та баштанництва (село Крути). У першого підприємства є тваринницькі комплекси і понад 4100 гектарів земель, у другого – близько 300 гектарів. До того як Гунько вліз у святая святих НААН на цих держпідприємствах існувала перевірена роками схема – землі перебували в обробітку в приватних структур, а господарства отримували мізер. Питання з «Маяком» Анатолій Гунько вирішив доволі швидко. Ніжинська районна прокуратура через суд визнала договори незаконними і підприємство з Сумщини, після збору врожаю пішло з державних земель. Замість нього у травні цього року 300 гектарів земель науки засіяла агрофірма з Київщини, яку сюди завів Анатолій Гунько.
Боротьба з корупцією, якої не було
В «Іванівці» все було дещо складніше. Восени минулого року працівникам господарства завадили зібрати врожай спецпризначенці та «тітушки». В результаті, під прикриттям поліції з полів державного підприємства було вивезено врожай соняшника та кукурудзи на суму в 152 мільйони гривень.
Варто зауважити, що за місяць до конфлікту в село заїжджав Анатолій Гунько і обіцяв селянам поламати схеми тодішнього виконуючого обов’язки директора Миколи Половіка.
Рік тому Гунько називав Миколу Половіка злочинцем, а через рік позичив йому гроші і перевів на іншу посаду в НААН
Втім, схеми, як ми вже зауважували ніхто не ламав. А дійсно, навіщо ламати, коли можна очолити? Збіжжя, яке вивозили за межі державного підприємства, ніде не обліковувалось і не відважувалось. Законний директор підприємства нарахував збитків на 152 мільйонів гривень. Згідно оперативних даних, збіжжя вивозили на елеватори в Парафіївку, Велику Доч та Ніжин. Більша частину соняшника продали на Ніжинський жиркомбінат. Гроші, отримані від оборудки розділили навпіл між Гасановим Алаббасом Шахріяр Огли та Анатолієм Гуньком. Частина з них пішла на оплату послуг охороних фірм, керівництва поліції, прокуратури, юристів, нотаріусів та судів.
Микола Половік
А весною наступного року Гунько заводить на землі «Маяка» та «Іванівки» так званих інвесторів – фірму з Київщини, яка засіює соняшником 1400 гектарів державних земель. Договори укладені між підприємством та тодішнім керівником Миколою Половіком. Нинішній законний директор підприємства Андрій Скварський розповідає, що цих договорів він не бачив, а все, що посіяне на землях, що належать господарству, природно, є власністю господарства.
Саме через це нардеп Анатолій Гунько поспішає усунути з поста керівника людину, яку підтримує трудовий колектив. При одній із таких спроб Гунька освистали та назвали рейдером.
До речі, трапилося це при спробі представлення тимчасово виконуючого обв’язки керівника колишнього агронома підприємства Миколу Голуба. Голуб разом із своїм начальником Миколою Половіком у травні цього року отримали від гунька під розписку хімії, солярки та посівмату на суму 21 тисячу доларів. Відповідна розписка з'явилась в мережі і Гунько її до цього часу ніяк не спростував.
Переписка Анатолія Гунька з громадським активістом, де фігурує розписка з незадекларованими 21 тисячею доларів, надані Гуньком.
До речі, Гунько почувається настільки впевнено, що не приховує свого власного інтересу в земля науки.
Коментар Гунька щодо пошуку приватних фірм, які засіють державні землі
Замість лави підсудних – переведення на аналогічну посаду
І доки триває протистояння довкола земель Іванівки, Гунько намагається розставити на посади держпідприємств в структурі НААН своїх людей.
Так, Микола Половік, який майже довів ДП ДГ «Іванівка» до стадії банкрутства і накопичив понад 90 мільйонів гривень боргів перед державою та кредиторами, проти якого Чернігівська обласна прокуратура порушила одразу три кримінальні провадження, замість лави підсудних дивним чином опиняється в кріслі керівника аналогічного підприємства НААН на Вінниччині.
07.08.2022 року його вводять в реєстр в якості керівника Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (село Черешневе, Вінниччина).
Микола Половік знову очолює підприємство НААН
Не важко здогадатись чим конкретно займатиметься пан Половік на посаді керівника держпідприємства. Явно не дослідженням й експериментальними розробками у сфері природничих і технічних наук.
З дрібного дорожнього підрядника – в крісло науковця
На початку травня Анатолій Гунько, використовуючи свій статус та зв’язки в керівництві НААН, влаштовує на посаду керівника ДП «ДС «Білкриницьке» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України (Рівненська область, село Біла Криниця) ще одну свою людину з Чернігівщини Стьопу Бахшоєвича Ламазяна.
На підприємстві, яке очолила людина Гунька, порушено справу про банкрутство
До того я потрапити в серйозну науку Стьопа Бахшоєвич, займався латанням дорожніх дір, будучи власником невеликого спеціалізованого підприємства. За час перебування в кріслі директора його вже встигли впіймати на хабарі. Втім, маючи високих покровителів на Печерських пагорбах, справа так і не пішла далі.
Стьопа Ламазян йшов у депутати з підтримкою Гунька
До речі, Стьопа Ламазян, як і Анатолій Гунько, має багате кримінальне минуле. Зокрема у 2003 році його засудили на 2 роки за ч. 1 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу).
Стьопа Ламазян
У 2006 році – знову на 2 роки за ч. 2 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів). Засуджували Ламазяна й у 2006, у 2007 та 2009 роках – двічі. Востаннє – за ч. 5 ст. 191 КК України (дії, учинені в особливо великих розмірах або організованою групою, із привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Як бачимо, мандат народного депутата Анатолій Гунько використовує як шанс заробити. При чому, що заробляє нардеп виключно за рахунок державних підприємств, що входять до структури НААН і на час війни мають не лише займатись наукою, але й гарантувати продовольчу безпеку. Нажаль, маємо констатувати, що НААН давно перетворилась із наукової установу в корупційну клоаку, де за будь-якої влади, заробляють ті, хто при кермі.
Павло Гармаш
