Відповідь на це запитання важлива з 2-х причин. По-перше, щоб розуміти, в чиїх економічних інтересах продовження мораторію. По-друге, чиї економічні інтереси захищають (лобіюють) політики, які постійно виступають проти його скасування.
Кому це вигідно?
Для того, щоб зрозуміти, кому вигідне продовження мораторію, треба подивитися, хто має економічний зиск від його продовження.
Більшість експертів звертає увагу на той факт, що ситуація, яка нині склалася в АПК, надає перевагу агрохолдингам. За умов дешевої оренди (заниженої в 11 разів, як свідчать результати дослідження, опубліковані у статті «Економічна віддача землі сільськогосподарського призначення в Україні та її розподіл»), вони користуються великими земельними площами, вирощують на них переважно культури, які не вимагають значних довгострокових інвестицій, мають найкращі позиції щодо собівартості серед інших виробників, постачають свою продукцію за кордон, отримуючи валютну виручку. Статистика свідчить, що кількість крупних агровиробників в умовах мораторію зростає.
У сукупності земельний банк агрохолдингів склав 5,6 млн га (дані взято звідси).
Викуповувати землі, якими вони зараз користуються на засадах оренди,– навіть якби й знайшлися кошти. Адже якщо припустити, що 1 га землі коштував би 1 тис. дол. (як обережно прогнозують економісти щодо ціни одразу після скасування мораторію), викласти одномоментно довелося б 5,6 млрд. дол.
Отже, скасування мораторію загрожує як руйнуванням «земельного банку» агрохолдингів, сформованого з великої кількості малих паїв, так і збільшенням витрат на оренду землі. Бо після скасування мораторію власники матимуть альтернативу: продати або продовжувати здавати в оренду. Однозначним прогнозом у таких умовах, за даними згаданого дослідження, опублікованого у статті «Економічна віддача землі сільськогосподарського призначення в Україні та її розподіл», є зростання вартості оренди– деякі орендатори будуть діяти на випередження, підвищуючи ставки, щоб забезпечити лояльність орендаря.
В умовах мораторію активно використовуються різні тіньові схеми (оренда без договорів, яка веде до недоотримання податків бюджетом, незаконне використання певних видів земель); продовження такої ситуації вигідне тим, хто впевнений у своїх можливостях продовжувати діяти поза межами правового поля.
Цитати за темою
У 2005—2017 частка агровиробників, які оперують земельним фондом розміром понад 10 тис га, виросла з 8 до понад 17%. Це свідчить, що в нас щодня відбувається монополізація». Григорій Кукуруза, економіст IMF Group Ukraine.
У нас уже 1 млн га здається в оренду іноземцям, з них 200 тис га – російській «Ренесанс груп». Вони вже сьогодні тут. Користуючись дешевою орендою, вони вирощують найпростіші культури (з 2009 виробництво рапсу виросло на 400%, соняшника – на 50%, при цьому виробництво ягід і винограду впало на 16%)». Григорій Кукуруза, економіст IMF Group Ukraine.
Негатив полягає також у тому, що через сировинну структуру український АПК не генерує доданої вартості, а сировинна структура аграрного експорту робить валютну виручку принципово залежною від індексів цін на сільгосппродукцію на світових ринках. Основними бенефіціарами діючої моделі є агрохолдинги, які користуються дешевим земельним ресурсом, і з тієї ж причини, але меншою мірою – фермери. При цьому порушено права 6,7 млн чоловік, які не можуть розпорядитися своєю власністю і не одержують за її використання третіми особами адекватної винагороди». Максим Мартинюк, перший заступник міністра агро політики і продовольства
Стабільність української гривні залежить від розвитку внутрішнього ринку. Гривня почне укріплятися тоді, коли розвиватиметься внутрішній ринок, коли фермер зможе переробляти продукцію, коли сировинну модель нашої аграрної економіки буде зламано і вона зрушить у бік доданої вартості. Тому з цієї точки зору ринок землі потрібен насамперед малим підприємцям». Віктор Заєць, зав. кафедрою земельного кадастру НУБіП.
Малі та середні фермери сьогодні, фактично, не мають доступу до кредитів через високі відсоткові ставки. Натомість латифундисти мають доступ до міжнародних ринків капіталу, де залучають кредити за міжнародними ставками, які значно нижчі за українські». Григорій Кукуруза, економіст IMF Group Ukraine
Політики і продовження мораторію
Не секрет, що політики відображають економічні інтереси певних груп громадян – від найменш забезпечених (як колись комуністи) до олігархів. Тому розуміння, хто найбільше виграє від продовження мораторію, допоможе визначити, чиї інтереси захищають ті, хто активно виступає проти запровадження ринку сільгоспземель – організовуючи, зокрема, акції та ініціюючи референдуми.
«Звичайно, політики цього [скасування мораторію] не хочуть, тому що деякі з них заробляють на лобіюванні саме збереження мораторію»,– Дмитро Яблоновський. експерт Центру економічної стратегії, експерт Реанімаційного пакету реформ.
Інформація за темою Як голосували фракції.
«Історія голосувань за мораторій на купівлю-продаж с/г земель: 2001—2016»: http://www.kse.org.ua/uk/researchpolicy/land/analytical/?newsid=1762
Історія мораторію, чого і кого він стосується. «Мораторій для чайників і не тільки»: https://voxukraine.org/2016/06/03/moratoriy-na-zemli-ua/
