Набуті за життя людини зобов’язання стають частиною спадщини, яку можуть отримати родичі за законом або особи, котрих включено до заповіту. Ті, хто прийняв спадщину набувають прав не лише на майно, а й отримують обов’язок задовольнити вимоги кредиторів. Про це для наших читачів розповіла очільниця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірина Свистун.
Які зобов’язання не можуть перейти у спадок?
Спадщина охоплює всі майнові права та зобов’язання, які належали особі на час її смерті та не були припинені у зв’язку з цією подією. Виключенням є права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:
її особисті немайнові права;
її право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
її право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
її права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
її зобов'язання боржника/кредитора, які внаслідок їх смерті не можуть бути виконаними іншими особами.
Чи повинні спадкоємці повідомити кредитора про відкриття спадщини?
Спадкоємці, яким відомо про борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб, зобов’язані повідомити про це кредитора спадкодавця.
Разом з тим, і кредитор має пред’явити свої вимоги до спадкоємців не пізніше 6 місяців з дня одержання ними свідоцтва про право на спадщину. Якщо ж кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався про це. Кредитор позбавляється права вимоги, коли він пропустив всі відведені законодавством строки.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості одержаного майна. Кожен особисто, у розмірі, який відповідає його частці спадщини, шляхом одноразового платежу, якщо інше не встановлено домовленістю між спадкоємцями та кредитором. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Чи можливо відмовитися від спадщини?
Цивільне законодавство дає можливість спадкоємцю вільно вирішувати – приймати спадщину або ні. Прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом 6 місяців, він не заявив у письмовому вигляді про відмову. Малолітні, неповнолітні, обмежено дієздатні та недієздатні особи стають спадкоємцями автоматично, в незалежності від місця проживання. А щоб їм відмовитися, потрібна згода батьків, піклувальника або ж навіть органу опіки та піклування.
Спадкування – це не лише про майно, але й про відповідальність. Приймаючи спадщину, спадкоємець автоматично бере на себе і можливі боргові зобов’язання померлого. Тому перед ухваленням рішення про відмову або прийняття варто ретельно обміркувати всі юридичні та фінансові наслідки.
