Почали весняну битву за врожай 2023 року із закриття вологи. Більше як півсотні агрегатів виконували це агротехнічне завдання майже на чотирьох тисячах гектарів щоденно. Закрили вологу на всіх полях до 25 березня. Найбільший виробіток у Богдана Перепелиці – понад 800 гектарів, за день – більше ста гектарів. Не набагато відстали брати Олександр і Микола Побережні, Віктор Андрущенко, Вадим Маковій.
Вслід за закриттям вологи проводиться підживлення озимих і внесення добрив під посів кукурудзи та соняху. Озимі збагачували азотними добривами прямо в рядки чотирма агрегатами. Цю роботу теж уже завершили на 440 гектарах, майже по двісті гектарів на рахунку Михайла Свириденка і Анатолія Сергієнка.
Через відсутність найбільш ефективної азотної поживи – безводного аміаку – доводиться підживлювати весняні поля аміачною гранульованою селітрою – менш поживною і набагато дорожчою. Щоб досягнути максимальної ефективності від гранульованих мінеральних добрив, вносять їх за допомогою сівалок безпосередньо у верхній шар ґрунту. Хоча давно існує практика розкидання поживи «Румами». При нинішній ціні й дефіциті добрив така практика відживає. Господарство вчасно закупило десять нових сівалок вітчизняного виробництва, відроджене в Кропивницькому пращурами засновників заводу ще царської доби Ельворті. На їхню честь перейменували й сучасне машинобудівне підприємство.
На кінець минулого тижня для внесення добрив були задіяні шість нових сівалок вітчизняного виробництва і чотири – імпортні, давніше закуплені для посіву зернових. Тепер ранньої весни використовуються всі зернові сівалки для внесення сипучих добрив – з’явилася така необхідність. Підготовлені до внесення аміачної селітри ще чотири нові сівалки, адже господарство завезло вже кілька тисяч тонн добрив.
До речі, цієї мінеральної азотної поживи могло б і не бути, якби не зберіг виробництво «Рівне-азот», ще й ціну останнім часом зменшив з 38 тисяч гривень за тонну до 28 тисяч. Працює виробництво, незважаючи на те, що й до Рівненської області, буває, долітають ворожі ракети й безпілотники.
Під посів кукурудзи найбільше гектарів збагатили аміачною селітрою у Новобасанському відділку – 713 гектарів. Заплановано ж посіяти там качанисту на 2443 гектарах.
Не набагато відстають від новобасанців і кобижчанці: за день підживлюють в межах 130 гектарів, всього внесли добрив вже на 400 гектарах, а потрібно підживити 3288 гектарів. Сіятимуть на землях цього відділку і 510 гектарів соняху, під кожен гектар якого внесуть по центнеру аміачної селітри. Найбільші площі засіють соняхом у Браниці (960 га) і Ярославці (827 га). На внесенні добрив під ці головні культури високу продуктивність забезпечують механізатори Сергій Рискаль, Сергій Іванович Линевич, Віталій Чаус, перші 72 гектари за день підживив Володимир Пінчук.
Хлібодари вийшли в поле, коли ще не на всі поля можна було заїжджати важкою технікою. Тож і підживлювали за день близько трьохсот гектарів під кукурудзу і майже п’ятсот гектарів – під сонях.
За словами першого заступника генерального директора товариства «Земля і воля» Василя Нестерука, в подальші дні темпи й обсяги роботи на весняних полях значно збільшаться, для цього є всі можливості – підготовлена техніка, є необхідна кількість мінеральних добрив і пального, забезпечене господарство якісним насінням. Організовують двозмінну перемінну роботу механізаторів – трьохразове харчування для кожної зміни вивозять у поле. Заздалегідь запаслося товариство всім необхідним для посіву головних ярих культур в оптимальні строки.
Григорій Загребля
