5 грудня в селі Богданівка Яготинського району Київської області відзначали 115-ту річницю з дня народження талановитої української художниці Катерини Білокур.
До могили Катерини Василівни учасники урочистостей принесли квіти, які вона обожнювала і малювала впродовж всього свого життя. Потім всіх, хто того дня завітав до Богданівки, запросили відвідати меморіальний музей-садибу Катерини Білокур. Він був відкритий у 1977 році. Про життя і творчість талановитої мисткині розповіла завідувач музею Ольга Шаповал.
Зліва направо: Ольга Кагарлицька, ведуча програм національної радіокомпанії України Емма Бабчук, завідувач музею Ольга Шаповал
В залі сільського будинку культури, де проводився літературно-мистецький захід, крім жителів села, було багато гостей. Із Києва приїхали заслужений журналіст України, ведуча програм Національної радіокомпанії Україна Емма Бабчук, художній керівник обласного центру народної творчості Ніна Михайлишина, кандидат педагогічних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, уродженка Богданівки Наталія Богданець-Білоскаленко з групою студентів та знімальна група Астудії (керівник Мар’яна Ангелова) цього ж університету.
Серед столичних гостей була і дружина, на превеликий жаль, вже покійного письменника Миколи Кагарлицького – Ольга Зіновіївна. Микола Феодосійович тридцять років свого життя посвятив увіковіченню пам’яті Катерини Білокур. Результатом його багаторічної праці стали три книги про художницю – «Катерина Білокур. Я буду художником!», «Катерина Білокур очима сучасників» та «Листами, мов зорею, засвітилася». Сільський голова Юрій Борисенко вручив Ользі Кагарлицькій копію рішення сільської ради про присвоєння одній із вулиць села Богданівка імені Миколи Кагарлицького.
Співає фольклорний колектив Мальви
Яготинський район представляли голова районної ради Віктор Грицай, начальник організаційного відділу райдержадміністрації Євдокія Осьмак, директор Яготинського державного історичного музею Іван Шулла. До слова також запрошувалася вчитель-філолог Галина Лихацька-Сябро із села Аркадіївка Згурівського району – велика поціновувачка таланту Катерини Білокур.
Зі сцени звучали українські народні пісні. Їх так любила геніальна художниця. Геніальна. Саме так відізвався про неї в 1954 році всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо, побачивши її картини на міжнародній виставці в Парижі.
Порадували своїм мистецтвом народний хоровий колектив «Джерело» та народний аматорський фольклорний ансамбль «Райківщиночка» із сіл Сулимівка та Райківщина Яготинського району, народний чоловічий вокальний ансамбль старовинної та сучасної козацької пісні «Хортиця» із міста Ірпінь, заслужена артистка естрадного співу Алла Васик із Яготина, народний аматорський фольклорний колектив «Берегиня» Богданівського сільського будинку культури. Художній керівник «Берегині» Надія Слабковська була ведучою мистецького дійства.
Чоловічий ансамбль Хортиця
В числі аматорів сцени виступали і наші земляки — фольклорний колектив «Мальви» (с.Макіївка Носівського району), які просто покорили глядачів своїм співом і харизмою. Днем народження для «Мальви» став 2011 рік. Художній керівник колективу — Микола Сидоренко, він же і директор Макіївського будинку культури. Випускник Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. Пізніше навчався в Національній Академії керівних кадрів культури і мистецтв України. Миколі Володимировичу – 25 років. Молодий, завзятий, енергійний. В колективі десять учасників (вісім жінок і два чоловіки). Різних професій і віку.
Не можна не сказати декілька слів про сценічні костюми. Вони автентичні. А які ж гарні на жінках сорочки!Може й не повірите, але пошив і вишив їх хрестиком один із учасників колективу – Віталій Баклан. До речі, Микола Сидоренко вишиває бісером (ікони), а представниці жіноцтва — хрестиком, в’яжуть на спицях. Є у них ще одне на всіх спільне захоплення – це квіти. Я як же любила їх Катерина Білокур! На більшості із полотен художниці стоїть авторський напис: «Малювала з натури». — Квіти, як і люди, — живі, мають душу! — казала Катерина Василівна. Й тому ніколи не зривала їх, а змальовувала, сидячи біля стеблини, бо вважала, що «зірвана квітка – вже не квітка».
Для наших земляків, фольклорного колективу «Мальви», було за честь представляти Чернігівську область у заходах з нагоди святкування 115-ої річниці славетної дочки українського народу, вклонитися землі, де жила й працювала Катерина Білокур. Макіївчани ще довго будуть перебувати під враженнями від поїздки. І обов’язково повернуться до Богданівки ще не раз.
Тим більше, що в червні тут щорічно проводиться Міжрегіональний фестиваль народної творчості «Катеринина пісня», присвячений пам’яті Катерини Білокур.
І завершити розповідь хотілось би словами Олеся Гончара: «Твори Катерини Білокур назавжди ввійшли в золотий фонд української культури. Вони з тих багатств, що їх Україна вносить до скарбниці мистецтва світового».
Людмила ХВОЯ, м.Бобровиця
