Грибкові ураження порожнини рота викликаються дріжджовими грибками, частіше Candida albicans.
Мікози можуть вражати дітей і дорослих, особливо при важких захворюваннях, при тривалому застосуванні антибіотиків.
При ослабленому стані організму грибки «уміють» потрапляти в кровообіг, що може привести до розвитку сепсису. Кандидоз «полюбляє» молочні продукти, кислі середовища, цукор. Уповільнює його розмноження лужне середовище, ультрафіолетові промені. Клітини розмножуються за допомогою спор, які за формою нагадують еритроцит. Але еритроцит лопається від кислоти, а спора — ні.
Ураження грибками Oidium albicans слизової порожнини рота у дітей грудного віку називають молочницею.
Дріжджові грибки вражають слизову оболонку порожнини рота, червону облямівку губ (дріжджовий хейліт) і кути рота (заїди), заповзають в протоки слинних залоз, в тріщини язика. При ураженні слизової оболонки порожнини рота у ослаблених хворих, а також після застосування антибіотиків тривалий час розвивається картина гострого катарального стоматиту. На тлі яскраво гіперемірованної, а іноді з синюшним відтінком слизової порожнини рота з'являються поодинокі білі нальоти, які начебто наклеєні на її поверхні. Хворі при цьому відчувають сухість і різку печію. Розташовуючись окремими дрібними острівцями, нальоти потім зливаються, утворюють суцільну скоринку, яка може поширитися по ходу дихального і травного трактів або прорости в стінку кровоносних судин і навіть викликати грибковий сепсис.
Захворювання важко піддається лікуванню, що може призвести до рецидиву. Поразка червоної облямівки і кутів рота протікає хронічно і — що цікаво — часто зустрічається у людей з хорошим загальним станом.
При дріжджовому хейліті спостерігається почервоніння губ, невеликий набряк, лущення. Скоринка сіруватого кольору, різної величини з вільно піднятими краями і щільно прикріпленим центром. При спробі видалення кірок, тканина оголюється й кровоточить. А при мікроскопічному дослідженні кірочок, як правило, знаходять міцелії грибів. Слизова оболонка червоної облямівки губ стоншується, іноді напружена, можуть з'являтися тріщини. Хворі відчувають свербіж, печіння, біль.
Необхідно диференціювати грибкові ураження порожнини рота з гострою екземою, при якій з'являються бульбашки, останні лопаються і утворюють мокнучу поверхню, вкривається синюшними корками. При екземі почервоніння і набряклість більш виражені. Дріжджові ерозії кутів рота (заїди) часто супроводжують захворювання, які притаманні при описаному вище хейліті. Слизова кута — волога, має білувато-перламутровий колір, внаслідок мацерації тут утворюються ерозії або тріщини. Пізніше ділянка ураження потовщується і виступає над рівнем здорових тканин. При прийомі їжі тріщини кровоточать і завдають значну біль.
Лікування: місцеве втручання зводиться до змазування ділянок ураження розчином люголя на гліцерині, 1-2% -ої настоянкою йоду, аніліновими барвниками, содовими полосканнями до п'яти разів на день, полоскання іодінолом.
Загальні методи: ністанін в таблетках по 25 0000 і 50 0000 од. по 1-2 таблетки тричі на день. Декалін у вигляді карамелі. Флюконазол 150 мг 1 раз на тиждень. Вітаміни В, С, К, в дієті збільшують вміст білка.
Фізтерапія: КУФ 1 тиждень по 2 хвилини, перерва 1 тиждень, знову тиждень по 2 хв.
Перебіг кандидозу — тривалий, з перервами. Диференціальна діагностика тільки за допомогою лабораторних досліджень (ввечері і зранку не приймати їжу, не чистити зуби) — мазок в стерильну пробірку в бактеорологічну лабораторію.
Висновок: висіяні гриби роду Candida в кількості до 1000 колоній вважається таким, коли хворий є носієм цих грибів, а якщо більше, то це вже — кандидоз. Дослідження — триразове.
Людмила Кононова, лікар-стоматолог вищої категорії Чернігівського обласного онкодиспансеру
