Низька ефективність Верховної Ради залишається головним гальмом змін у країні. З 35 законопроектів, визначених урядом як пріоритетні для розвитку економіки, народні депутати за рік прийняли лише одиниці. Володимир Гройсман переконаний – систему прийняття рішень в парламенті треба змінювати і відповідні зміни мають бути кардинальними. Тому першочерговим завданням «Української стратегії» — політичної сили Володимира Гройсмана, після приходу в парламент буде цілковита зміна системи управління та прийняття рішень.
Гройсман давно закликав до змін у системі прийняття рішень парламентом і особливо наголошував на цьому після президентських виборів. Їх результати яскраво засвідчили – зміна системи необхідна як ніколи!
На переконання Володимира Гройсмана, нинішню каденцію парламентарів є за що хвалити, але і є за що критикувати. Зокрема за те, що багато реформ Уряду не знаходили підтримки залу, або ж упроваджувалися надто повільно.
«Ми маємо змінити систему ухвалення рішень. Ми маємо бути швидкими, мобільними і максимально якісними. Не можна витрачати роки на один закон. Порядок денний, який ми маємо визначити на перспективу, має бути реалістичним, сильним і здатним пришвидшити процеси, які відбуваються в державі», — каже Володимир Гройсман.
Він переконаний – нинішній парламент потребує перезавантаження. Володимир Гройсман пропонує власну модель перезавантаження влади, яка передбачає зміну правил, нове виборче законодавство, відкриті списки, зняття депутатської недоторканості, реформу процедури роботи самого парламенту і підготовка системи стримування та противаг у всіх гілках влади.
«Між президентськими та парламентськими виборами є «вікно можливостей», які треба використати для того, щоб далі змінювати систему. ... Якщо ми змінили систему децентралізації, ми можемо почати закріплювати її у Конституції ... Нам потрібно змінити виборчу систему — відкриті списки... Тоді ми більш якісних людей приведемо у систему центральної влади, в тому числі, можливо, й з місцевого самоврядування», — пояснив Гройсман.
Тільки за такої умови в парламент зможе потрапити якісно нова генерація політиків.
Нагадаємо, що згідно з останніми соціологічними даними, понад 34% українців підтримують нову виборчу систему з відкритими списками. Натомість, відкрите протистояння новобраного президента і парламенту призвело до консервування старої неефективної виборчої системи.
Як відомо, новообраний Президент Володимир Зеленський 20 травня під час інавгураційної промови оголосив про розпуск парламенту та закликав членів уряду написати заяви про звільнення.
Того ж дня Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що подасть у відставку, тим самим продемонструвавши те, що він не тримається за крісло. Разом із тим Президент не сказав кого він хоче бачити новим прем’єром, не вчинив жодних послідовних дій. Відтак, його слова виявилися всього лиш риторикою.
Відповідні заяви Зеленського експерти оцінюють неоднозначно.
На думку депутата Чернігівської обласної ради Олега Хасенка, навіть якщо звільнити Прем’єра, то згідно з Конституцією цей уряд в повному обсязі буде виконувати обов'язки до призначення нового уряду.
«Комусь просто захотілось на цей період мати виконувача обов'язків, бо у такому разі Володимир Гройсман не матиме права підписувати будь-який документ», — коментує експерт.
Разом із тим Гройсман проявив значно більшу послідовність у заявах і вчинках, ніж Зеленський закликавши останнього якнайшвидше зайнятись формуванням нового уряду.
«Я вважаю, що президент має негайно внести кандидатуру прем’єр-міністра і нового уряду і я вважаю, що це має відбутися у найкоротший термін», — сказав прем’єр.
Очевидно, такі перспективи дещо лякають новообраного Президента, адже своєю заявою він поклав на себе повну відповідальність перед загрозами майбутнього, які нині гостро стоять на порядку денному. Найголовніші з них – це стримування тарифів, боротьба з монополістом НАК «Нафтогаз України», важкі перемовини з МВФ і недопущення дефолту. Все це відтепер перелягає з плечей Володимира Гройсмана на плечі Зеленського.
Водночас, як зазначають експерти, уряд Гройсмана передає наступникам не пустий гаманець, а залишає їм економіку на підйомі. Так, наявні золотовалютні резерви країни досягли 7-річного максимуму та склали 20 мільярдів доларів, а державний борг знизився з 80% до 60%.
«Уряд Гройсмана досягнув макрофінансової стабільності, — каже політичний оглядач Андрій Шемець. – Гройсман у складний час для України взяв на себе відповідальність за реформи і досягнув успіху. За всі три роки він не допустив жодної кризи, жодних проблем, які б несли загрозу для державності і для України в цілому. На сьогодні країна в доброму стані».
Наскільки ефективною буде політика нового уряду і чи буде він сформований взагалі – ми побачимо найближчим часом. Втім, вже сьогодні цілком зрозуміло, що найважчою проблемою для Кабміну стане обслуговування зовнішнього державного боргу – лише цього року ми маємо повернути 417 мільярдів гривень – третину державного бюджету. Плану повернення такої колосальної суми у Гройсмана був, однак чи буде такий у його наступників?
Дмитро Симчич
