Пожежно-рятувальні команди прикордонного з державою-агресоркою Новгород-Сіверського району працюють фактично на лінії вогню. Кожен їх виїзд має бути обов’язково погоджений із військовим командуванням, хоча бувало й таке, що рятувальники не раз гасили вогонь під обстрілами.
На всіх пожежних автомобілях встановлені «цукорки» – спеціальна військова апаратура, яка сигналізує про наявність ворожих дронів, а на деяких «пожежках» навіть стоять засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), що мають протидіяти дронам. Самі ж рятувальники під час виїзду в прикордоння працюють в касках та бронежилетах. Про небезпечну роботу рятувальників у палаючому прикордонні говоримо з начальником Новгород-Сіверського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Андрієм Анікієнком.
– Андрію Михайловичу, чи правильно буде зауважити, з огляду на щоденні звіти військово-цивільної адміністрації, що Вашому колективу доводиться фактично працювати на лінії вогню?
– Дійсно, так і є. Фактично ми працюємо на лінії вогню, єдине, що існують певні обмеження по виїздах – ми не можемо працювати у п’ятикілометровій зоні від кордону, там військові самі займаються. Решту виїздів – за погодженням із військовими.
Якщо ж говорити про небезпеку, то, звісно, найбільш небезпечно в Семенівці – наш підрозділ фактично працює в районі, де йдуть активні бойові дії, і на пожежі, пов’язані з обстрілами, хлопці виїжджають доволі часто. У Новгород-Сіверській громаді більш-менш спокійно, принаймні виїзди, пов’язані з обстрілами, відбуваються не так часто. Звісно, що прикордоння обстрілюють регулярно, але не так серйозно, як на Семенівському напрямку.
А так не пускають пожежу з поля
– А як щодо місцевих команд пожежної охорони?
– У Чайкиному та Костобоброві є свої пожежні команди – це команди міських громад, там чергують звичайні люди. Інколи у нас із ними виникали певні ситуації, які вже вдалося залагодити. Ми завжди виїжджаємо на гасіння пожежі за погодженням із військовими: доки нам не скажуть, що немає загрози обстрілів, немає дронів, доти ми не їдемо. Такий порядок. Бувають такі ситуації, що ми знаємо про пожежу, погодження від військових ще немає, висять дрони, село обстрілюють, а Костобобрів і Чайкине вже туди поїхали. Були такі моменти до певного часу, але зараз усі виїзди вони координують із нами.
Наш особовий склад повністю забезпечений засобами індивідуального захисту, як-от бронежилети, каски, медичні аптечки. Ми по максимуму стараємось берегти своїх рятувальників і зайвий раз не наражати колектив на небезпеку.
Пожежники прикордоння працюють у касках та бронежилетах
– Які населені пункти найбільше обстрілюють?
– Дуже страждають від обстрілів Залізний Міст і Костобобрів Семенівської громади. У Новгород-Сіверській громаді майже повністю знищено село Мурав’ї. Місцевість тут дуже мальовнича – з трьох боків село оточене річками. З четвертого – кордон із Брянською областю Росії. Найближче селище – російська Біла Берізка, за 16 кілометрів. Мурав'ї причаїлися у самісінькому тилу ворога України – це крайня північна точка України. У селі зараз ніхто не живе, хоча до війни тут мешкало близько трьох десятків людей, хазяйнував місцевий фермер. Тепер тут часті гості – російські ДРГ, а міст через річку Судость підірвали.
– Були випадки прильотів по рятувальниках?
– Було й таке. Наші рятувальники, коли приїжджають на місце події, то насамперед шукають місце, де в разі чого можна сховатись. Бувало, що починали гасити пожежу – як тут обстріл. Хлопці спочатку сховались у погребі, а потім сіли в машину і почали втікати. У цей час їх переслідував ворожий дрон. Він вдарив біля машини, але всі, слава Богу, залишились живі. Від дронів, до речі, на пожежних авто Семенівського підрозділу встановили РЕБи, у нас же на всіх машинах стоять так звані «цукорки», які сигналізують про наявність ворожого дрона. Це не засіб РЕБ, сигналу він не глушить, але про ворожий дрон ми знаємо. Та і РЕБ – не зовсім надійна річ, бо частоти, на яких працює ворог, змінюються, а «цукорок» бачить, що висить на відстані до трьох кілометрів.
Пожежний мерседес від ротарійців
– Андрію Михайловичу, якого здебільшого характеру бувають пожежі?
– Як правило, горять житлові будинки, де людей вже немає. Ви ж розумієте, що піддавати ризику рятувальників і гасити житловий будинок, у якому ніхто не живе, я не буду. Розумію, що це втрати майна, але якщо загине рятувальник, то це буде значно вагоміша втрата. Зрештою, кожна ситуація є специфічною і повністю індивідуальною. Ми знаємо про наявність людей у тих чи інших населених пунктах. Крім того, нас інформують старости. Існує поняття виправданого ризику: якщо це будинок, де є люди, ніхто навіть не розмірковує – зібрались і поїхали! У час війни до кожної ситуації треба підходити виважено, адже мова йде про життя та здоров’я людей.
– А чи багато опустілих сіл?
– Є пусті села, є такі села, де залишається по 2-4 людини. От, наприклад, у Тимоновичах Семенівської громади залишилось дві людини, але це специфічна категорія людей (не під запис), які не хочуть нікуди виїжджати. У Грем’ячі в нас залишаються родини із двома дітками. Загалом же в Грем’ячі наразі мешкає близько 200 людей, хоч до війни це було найбільше село Новгород-Сіверської громади, де проживало близько 2 тисяч мешканців.
Колектив Новгород-Сіверської дільниці з аптечками від волонтерів
– Зрозуміло, що порівнювати ризики життю Ваших рятувальників з, наприклад, чернігівськими – марна річ. Але, цікаво, чи держава доплачує за ризики?
– Новгород-Сіверський район вже третій місяць визначений Головнокомандувачем як район бойових дій, і нам передбачені доплати. Кожен атестований співробітник за те, що він ризикує життям, отримує доплату 30 тисяч гривень. Інші рятувальники, які не працюють в районі бойових дій, отримують доплату 10 тисяч гривень у зв’язку з військовим станом.
До речі, принагідно хотів би подякувати волонтерським фондам, завдяки яким нам вдалося оновити свій автопарк. Це також заслуга мого заступника Тараса Реви, який, працюючи заступником голови Новгород-Сіверської РВА, освоїв роботу з фондами. Тепер ми маємо «Сканію» та «Форд» від «ротарійців» і «Мерседес» від «Крил Звитяги», у машинах цистерни місткістю два з половиною, три та чотири куби води. Машини хоч і старенькі, але набагато кращі за російські та радянські зразки. Ще одним авто ми поділились із нашими ніжинськими побратимами.
Гасіння лісової пожежі, що виникла внаслідок підпалу запалювальною сумішшю
– Наближається літо, Ваш район має багато лісів, які буде підпалювати ворог. Як збираєтесь протидіяти?
– З початку року, за чотири місяці, виникла 91 пожежа в районі, з них 30 пожеж – у результаті бойових дій, тобто кожна третя пожежа у нас виникає внаслідок війни. Окрема статистка – це пожежі сухої трави, їх 26, із них чимала кількість – внаслідок прильотів. Кацапи також скидають запалювальні суміші. Найбільш пожежонебезпечним періодом буде друга половина липня. Щодо цього ми вже проводимо наради та спільні навчання з лісівниками, тож протидіятимемо цій біді разом.
Андрій Анікієнко біля техніки виробництва прилуцької «Пожмашини»
– До речі, про запалювальні суміші: це терор з боку ворога чи військова тактика?
– Запалювальні суміші ворог скидає здебільшого для виявлення наших позицій. Якщо навколо все горить, то в бліндажі не всидиш. Ну а прикордоння вони регулярно обстрілюють задля того, щоб залякати людей, зробити цю територію сірою зоною, непридатною для життя.
Іноді цинізм росіян просто зашкалює! У Грем’ячі, наприклад, був випадок, коли хлопці з пожежної охорони допомагали гасити пожежу на подвір’ї, а над ними у кількох метрах висів ворожий дрон. Як тільки загасили пожежу, через деякий час дрон цілеспрямовано прилетів у хату. Такі от виродки! У Грем’ячі майже повністю знищене пожежне депо, його постійно обстрілювали, доки не попробивали цистерни в машинах. Рятувальна техніка для ворога – теж ціль.
А ще їхній дрон прилетів у жіночку, яка працювала на городі. Її врятувало те, що вона почала бігти, сховавшись за сарай. Вижила, але отримала поранення, зараз у лікарні. Ми бачимо, що у ворога немає нічого святого – для них усі українці є «законною ціллю».
Спілкувався Віталій Назаренко
Фото автора та з архіву Новгород-Сіверського РВ ГУ ДСНС у Чернігівській області
