За свою «кар’єру» уболівальника автор цих рядків неодноразово чув від футбольних знавців зі стажем, жартівливу пісню про зіркову команду «Динамо» (Київ) 1966 року. Саме тоді кияни виграли золоті медалі Чемпіонату СРСР та Кубок СРСР. Співалася ця пісня на мотив «Черемшини». Чув різні її варіанти.
Журнал Перець_1967 рік
Одного разу, гортаючи сторінки українського журналу гумору та сатири «Перець», в першому номері за 1967 рік, натрапив на текст цієї пісні:
Гучно диктор крикнув, мов у лісі,
Київ виграє у Кутаїсі,
Наш Медвідь жене м’яча по краю,
Бишовець з Хмельницьким нападають.
Приспів:
Всюди гарно виграють кияни.
Не страшні їм форварди-тарани,
Сабо із Мунтяном,
Бібу з Поркуяном
Ждуть медалі, ждуть.
Як Турянчик в нападі зіграє,
Так «Торпедо» з Києва тікає,
Біба розпечатав їм ворота
І відбив від золота охоту.
Приспів.
Йдуть вони собі до п’єдесталу,
ЦСКА від лідера відстало.
А «Спартак» в турнірі загубився,
Десь біля краєчку опинився.
Приспів.
Ось як хлопці-динамівці грають,
В кубок вони золото складають.
Ще прийдуть часи, коли й богиню
Заховають в українську скриню.
Приспів.
В пісні згадуються найсильніші футболісти київського «Динамо» того часу.
Федір (Ференц) Йожефович Медвідь (1943—1997 рр.) Вихованець закарпатського футболу. Жага боротьби, фізична міць та витривалість — саме це вирізняло Федора серед інших. До того ж він міг зіграти майже на будь-якій позиції від захисту до нападу. Після закінчення кар’єри гравця працював тренером юнацьких команд. Останнім місцем роботи була Професіональна футбольна ліга України, де Медвідь обіймав посаду керуючого справами.
Анатолій Федорович Бишовець (1946 р.) Вихованець спортивної школи київського «Динамо». Грав у складі збірної СРСР на Чемпіонаті Світу 1970 року в Мексиці. Став найкращим гравцем та бомбардиром радянської збірної на Чемпіонаті Світу. На стадіоні «Ацтека» в Мехіко встановлена статуя Анатолія Бишовця в сонмі найкращих гравців Чемпіонату Світу 1970 року.
Мав високу індивідуальну майстерність, техніку, часто застосовував обманні прийоми і рухи. Любив самостійно обігравати суперника. Передчасно завершив кар'єру через травму.
Олімпійська збірна СРСР під керівництвом Бишовця завоювала золоті медалі на Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі (Південна Корея), перегравши сильну збірну Бразилії з рахунком 2:1.
Працював з національними збірними СРСР, СНД, Південної Кореї, Росії з російськими та українськими футбольними клубами.
На жаль наразі Бишовець перебуває на території країни-агресора і підтримує політику, яку проводить «Гітлер ХХІ сторіччя».
Віталій Григорович Хмельницький (1943—2019 рр.) В 1965—1972 роках грав в київському «Динамо», в складі якого став чотирикратним чемпіоном СРСР. Учасник чемпіонату світу 1970 в Мексиці.
Йожеф Йожефович Сабо (1940 р.) Вихованець ужгородського футболу. Під час гри в київському «Динамо», швидко орієнтувався в ігровій ситуації, мав потужний та точний удар як з лівої так і з правої ноги. Добре виконував пенальті. Часто виходив на вістря атаки і діяв на місці центрфорварда. Жорстко діяв у єдиноборствах.
Брав участь у складі збірної СРСР на Чемпіонаті світу 1966 року в Англії. Радянська збірна тоді посіла четверте місце.
Збірна України під керівництвом Йожефа Сабо в 1996—1999 рр. та «Динамо» (Київ) у різні роки показували непогану гру.
Наразі бере участь в якості експерта у футбольних телепрограмах.
Володимир Федорович Мунтян (1946 р.) Ще навчаючись у школі, був запрошений в команду «Динамо», у складі якої провів всю кар'єру. На думку фахівців того часу, вважався одним з найкращих півзахисників європейського футболу. Був визнаний найкращим футболістом 1969 року в СРСР.
Володар Кубка кубків та Суперкубку УЄФА 1975 року.
Після завершення ігрової кар’єри працював тренером в українських клубах та молодіжній збірній України.
Наразі бере участь як експерт у футбольних телепрограмах.
Андрій Андрійович Біба (1937 р.) Вихованець київського футболу. Бібі вдавалося вирішувати долю поєдинків потужними ударами здалеку. Відзначався чудовим баченням поля, вмілими диспетчерськими діями. Найкращий футболіст СРСР 1966 року.
У наш час працює тренером-селекціонером «Динамо», президент клубу «Шкіряний м'яч».
Валерій Семенович Поркуян ( 1944 р.) Вихованець кіровоградського футболу. До моменту початку Чемпіонату Світу в Англії 1966 р. Поркуян був одним із провідних нападаючих. Під час мундіалю став найкращим бомбардиром радянської збірної.
Після завершення кар’єри гравця працював тренером дитячих та юнацьких команд.
Василь Юрійович Турянчик (1935—2022 р.) Вихованець закарпатського футболу. Більшу частину кар'єри провів у київському «Динамо» в 1959—1969 роках, в 1965—1969 був капітаном команди.
Закінчив Київський інститут фізкультури.
Після закінчення кар'єри гравця працював головним тренером в українських футбольних командах.
В останньому куплеті пісні стверджується, що кияни виграли Чемпіонат та Кубок СРСР та зроблено прогноз на майбутнє: «Ще прийдуть часи, коли й богиню заховають в українську скриню».
Богиня, що згадується в пісні Кубок світу. Саме цей трофей, вручається команді-переможцю чемпіонату світу з футболу. Являє собою зображення давньогрецької богині перемоги Ніки, яка тримає земну кулю. Вищезазначений кубок могла виграти тільки футбольна збірна незалежної держави.
Отже, в 1967 році незалежної України ще не було, але в пісні робиться передбачення, що незалежна Українська держава має з’явитися і тоді українські футболісти «богиню заховають в українську скриню».
Олександр Молибога, спеціально для видання bilahata.net
