З настанням теплих сонячних днів важко всидіти вдома, хочеться прогулятися біля річки, в лісі тощо. Але відпочиваючи на природі ми можемо зустрітися з неприємними мешканцями. Одними з них є кліщі.
Кліщі – велика група членистоногих тварин (відносяться до категорії павукоподібних комах), що в світі нараховує близько 55 тисяч видів. Серед них є рослиноїдні, хижі та паразитичні тварини. Найчастіше ми стикаємося з іксодовими кліщами – високоспеціалізованими кровосисними паразитами тварин та людини.
Більшість видів іксодових кліщів пасивно підстерігають своїх жертв: кліщі сидять на кінцях травинок чи гілочок на висоті до 1,5 м по стежках, узбіччях доріг, на узліссях та пасовищах. Причепившись до шерсті тварини чи одягу людини кліщ шукає місця з м’якою шкірою і присмоктується. Самого укусу не відчуваємо, бо слина кліща знеболює і запобігає згортанню крові.
Крім неприємних емоцій від виявлення кліща на своєму тілі можна отримати в «подарунок» хворобу. В Україні кліщі найчастіше переносять кліщовий енцефаліт та бореліоз (хворобу Лайма).
Пасовищний кліщ
Вірус кліщового енцефаліту сьогодні є серйозною проблемою для країн Центральної та Східної Європи. За даними Центральної СЕС МОЗ України ендемічними з кліщового енцефаліту є окремі райони Волинської та Львівської області, а також майже все південне узбережжя Криму. Щороку реєструється 3 – 4 випадки цієї важкої хвороби, що уражує нервову систему.
Більш поширеною хворобою є бореліоз чи хвороба Лайма (назва походить від міста Олд-Лайм в штаті Коннектикут, США, де вперше зареєстрований спалах цієї хвороби серед дітей). Щороку в Україні реєструється 1200 – 1500 випадків цієї хвороби, але, як вважають фахівці, ці дані не відображають реальної ситуації. Наприклад, в Німеччині щороку реєструється до 20 тисяч випадків захворювання. Багато хворих не звертаються до лікарів, і не завжди наші лікарі діагностують цю хворобу.
Самиця собачого кліща
Збудником хвороби Лайма є бактерії роду Борелія, що в природі циркулюють серед птахів та дрібних ссавців (в них хвороба протікає безсимптомно). Кліщ інфікується бореліями при укусі зараженої тварини і заражає інших тварин та людину при укусі. У різних регіонах України інфікованість кліщів коливається від 3 % до 25 %.
Самець собачого кліща
Сприйнятливість до хвороби Лайма є високою. Хворіють переважно люди активного віку, частіше представники професійних груп ризику (мисливці, рибалки, лісники, грибники) та любителі активного відпочинку на природі. Захворюваності притаманна сезонність, яка зумовлена біологією кліщів, їхньою активністю у період з квітня по жовтень з найбільшим рівнем захворюваності в червні – липні. Від хворої людини до здорової хвороба не передається.
Як же розпізнати бореліоз? Характерною ознакою хвороби Лайма є мігруюча еритема – почервоніння в місці укусу кліща, що поступово збільшується в діаметрі та в центрі бліднішає. Виникає, ніби червоне кільце, що може переміщатися по шкірі від місця укусу. Тим не менш, ця ознака відсутня у 30 % хворих. Також реєструється підвищення температури, головний біль, болі у м’язах та серці. Якщо хворобу не лікувати, то вона переходить у хронічну форму і поступово руйнує організм.
З метою попередження нападу кліщів рекомендується:
· одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилеглий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів, слід носити головний убір;
· проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;
· не сідати і не лягати в траву, в лісову підстилку, використовувати для цього світлі простирадла;
· вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;
· якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.
Людям, діяльність яких пов’язана з тривалим перебуванням в місцях мешкання кліщів, бажано використовувати для захисту від них репелентні засоби. Їх наносять на відкриті частини тіла (крім обличчя) і на одяг. Після нанесення на шкіру репеленти відлякують кліщів від 15 хвилин до 10 годин, що залежить від температури, вологості повітря, якості засобу. Якщо ці речовини нанести на одяг, вони діють довше. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму.
Якщо кліщ все ж таки присмоктався, необхідно видалити його як можна швидше. За відсутності можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу, видалення кліща проводять самостійно: слід обережно взяти його марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, та обертаючи проти годинникової стрілки (без витягування та грубої сили) видалити.
Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3 % розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення бажано обстежити кліща у лабораторії на наявність борелій.
Ось такі прості поради допоможуть отримувати вам тільки позитивні емоції від спілкування з природою.
Назар Назаров, молодший науковий співробітник Мезинського Національного природного парку, спеціально для видання Біла хата
Комментирование закрыто