З творчістю письменника Віктора Суворова автор цих рядків познайомився під час навчання на історичному факультеті Чернігівського державного педагогічного університету. Тоді серед студентської молоді особливо популярною стала його публіцистична дилогія про початок Другої світової війни – «Криголам» («Ледокол») (1988) та «День М» (1996).
У бібліотеці за цими книгами шикувалися довгі черги. Студенти ділилися враженнями від прочитаного на заняттях, що часто переростало в наукові диспути з викладачами на тему дискусійного питання – «Хто ж мав першим розпочати Другу світову війну: Й. Сталін чи А. Гітлер?»
Віктор Суворов – це псевдонім письменника Володимира Богдановича Різуна.
Володимир народився 20 квітня 1947 року на Далекому Сході в сім’ї кадрових військових, яка згодом переїхала до Черкас.
У 11 років він вступив до Калінінського суворовського училища, а пізніше – до Київського вищого загальновійськового командного училища. У 1968 році отримав призначення на посаду командира танкового взводу у військах Прикарпатського військового округу.
Частина, в якій він служив, разом з іншими військами округу брала участь в окупації Чехословаччини у серпні 1968 року, що Володимир описав у своїй першій книзі «Визволитель» («Освободитель»). Після виведення військ з Чехословаччини він продовжив службу спочатку в частинах Прикарпатського, а потім Приволзького військових округів на посадах, пов’язаних із військовою розвідкою.
Влітку 1970 року він, як перспективний молодий офіцер, вступив до Військово-дипломатичної академії. Після її закінчення протягом чотирьох років працював у женевській резидентурі Головного розвідувального управління (ГРУ).
10 червня 1978 року, перебуваючи під дипломатичним прикриттям у Женеві разом із дружиною, дочкою та сином, Володимир звернувся до офіційного представника Великої Британії, який організував їхню безпечну евакуацію до цієї країни.
Швейцарська влада отримала повідомлення про зникнення радянського дипломата та його родини, разом із проханням вжити всіх необхідних заходів для їхнього розшуку. Через сімнадцять днів, 27 червня, політичний департамент Швейцарії повідомив радянських представників, що Різун із сім’єю перебуває в Англії, де він попросив політичного притулку.
Володимир Різун став відомим у 1988 році після публікації книги «Криголам», яку він написав під псевдонімом Віктор Суворов. У цій документально-публіцистичній книзі автор стверджує, що Адольф Гітлер, розпочавши війну проти СРСР, лише випередив радянські агресивні плани вторгнення в Німеччину, запланованого на липень 1941 року. Головною причиною Другої світової війни, за версією книги, була політика Йосипа Сталіна, метою якої, на думку Суворова, було захоплення Центральної та Західної Європи саме влітку 1941 року.
У книгах «День М» (1996), «Очищення» (1998), «Остання республіка» (1997–2010), «Самогубство» (2001), «Тінь перемоги» («Тень победы») (2001) та «Беру свої слова назад» (2005) автор продовжує доводити, що напад на Європу планував не гітлерівський Третій Рейх, а сталінський СРСР, який навмисно розпалював конфлікт, щоб спровокувати загальноєвропейську війну, послабити країни континенту і підкорити їх. У творчому доробку Віктора Суворова є й художні твори — «Контроль», «Вибір» і «Змієїд», трилогія за мотивами біографії радянської розвідниці Еви Перон, написана в жанрі шпигунського роману.
Кадр з фільму. Чернігівська обласна рада
У 2011–2014 роках він створює цикл «Хроніка великого десятиліття», до якого увійшли «Її ім’я було Тетяна» («Проти всіх»), «Облом» та «Кузькіна мать». У цих книгах зображено політичні інтриги та боротьбу за владу в СРСР кінця 50-х – початку 60-х років, протистояння наддержав і їхніх спецслужб, секретні операції та людей, які або наближали світ до катастрофи, або рятували його. Особливе враження на автора цих рядків справив шпигунський роман «Акваріум» (1985), який, попри художні елементи, має автобіографічний характер.
Головний герой роману – офіцер танкових військ Віктор Суворов, який сумлінно виконує накази командирів і привертає увагу керівництва Головного розвідувального управління (ГРУ) – секретної військової організації, з якої ніхто ніколи не виходить, а тих, хто порушує це правило й видає таємниці, карають смертю. Віктор переходить до ГРУ та поступово дізнається його секрети. У книзі детально описані тренування спецназу ГРУ, а також різні розвідувальні завдання, які виконує Віктор. Значну увагу приділено його внутрішньому психологічному стану. Читач спостерігає, як із кожним днем йому стає все важче морально виконувати завдання «Акваріума», що зрештою підштовхує його перейти на бік британської розвідки.
У 1996 році роман «Акваріум» екранізували у форматі чотирьохсерійного фільму спільного виробництва України, Польщі та Німеччини. Одну з головних ролей виконав відомий польський актор Януш Гайос, знаний старшому поколінню за серіалом «Чотири танкісти і собака». Деякі сцени знімали у Чернігові.
Під час перегляду фільму уважний глядач помітить будинок цивільного губернатора та будівлю Чернігівської обласної ради (1 серія). Сцену розмови головного героя з керівником ГРУ знімали в кабінеті голови облради (2 серія). У титрах також вказано, що в епізодах знімалися актори чернігівських театрів, а також солдати й офіцери військового гарнізону Чернігова.
Зараз Віктор Суворов живе у Великій Британії, бере участь в історичних телепередачах і працює над завершенням своєї нової книги «Ідол на кургані».
Кадр з фільму. Будинок цивільного губернатора
Наразі Віктор Суворов продовжує проживати у Великій Британії, бере участь в історичних телепередачах та працює над завершенням своєї нової книги «Ідол на кургані».
Олександр Молибога,
спеціально для видання bilahata.net
