Воскресенье, 24 ноября 2024   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Двома пострілами в обличчя йому вистріли ціаністим калієм


15 жовтня 1959 року в Мюнхені (Німеччина) радянським агентом убитий Степан БАНДЕРА, голова проводу ОУН-Б, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху.

В СРСР вважали Степана Бандеру найзапеклішим ворогом режиму, тож витратили чимало зусиль задля його дискредитації та знищення. Існують свідчення, що смертний вирок був затверджений Верховним судом СРСР восени 1949-го. Сім’я Степана Бандери змушена була постійно змінювати місце проживання і прізвище.

Радянські спецслужби спланували багатоходову комбінацію, метою якої стало не лише відвести всі підозри від Москви, але й звинуватити у смерті Бандери його соратників, посіяти ворожнечу між ними.

Агент Богдан Сташинський вирахував адресу Степана Бандери (який на той час мав прізвище Попель) за телефонним довідником і чотири рази їздив у Мюнхен для стеження. Сташинський мав нагоду для вбивства ще в середині травня 1959-го, коли Бандера сам перебував у гаражі. Однак не справився з нервовим напруженням, пояснивши керівництву, що йому завадила присутність сторонньої особи на подвір’ї.

15 жовтня 1959-го Богдан Сташинський чекав жертву у під’їзді будинку. У момент, коли жертва відкривала двері помешкання, вбивця вистрілив із обох стволів отрутою прямо в обличчя і вискочив на вулицю.

Пістолет, із якого вбито Степана Бандеру

Пістолет, із якого вбито Степана Бандеру

Того дня закривавленого, але ще живого Степана Бандеру знайшли в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 у Мюнхені (Німеччина). Через вистріл з близької відстані на обличчі Бандери були знайдені дрібненькі цяточки. Слідство з’ясувало, що причиною смерті стала отрута – ціаністий калій.

Посмертне фото Степана Бандери. Фото: bandera.at.ua

Посмертне фото Степана Бандери. Фото: bandera.at.ua

Подробиці з’ясувалися лише за два роки, коли агент КДБ Богдан Сташинський, цілком логічно побоюючись за своє життя, попросив притулку в американській зоні Західного Берліну і зізнався у вбивстві провідників українського націоналістичного руху Льва Ребета і Степана Бандери. Зрадника наполегливо шукали інші радянські агенти, аби вбити, однак так і не знайшли.

В жовтні 1962-го вбивцю засудили на 8 років ув’язнення – суд вважав головними злочинцями керівництво СРСР, а самого Сташинського лише виконавцем. Він відсидів чотири (строк зменшили за співпрацю із спецслужбами), змінив зовнішність і виїхав у США, а пізніше, імовірно, в Південну Африку. Де живе, можливо, і понині.

Сергій ГОРОБЕЦЬ. Український інститут національної пам’яті

На першому фото  - Степан Андрійович Бандера (1909—1959). Фото: www.aratta-ukraine.com


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2024 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/