До кращого доробку харизматичного львівського митця Ярослава Музики – співака, композитора, поета, заслуженого артиста України – слід віднести тринадцятий пісенний альбом «Україна козацька» (студія «6 секунд», м.Калуш), який побачив світ цьогорічної весни.
Сюди увійшли 17 композицій, в яких автор прагне і словами, й мелодією воскресити героїко-жертовний дух діянь багатьох видатних постатей драматичної, а часто й трагічної історії України, і мовби вибудовує духовний місток від сивої давнини до свідомості нинішнього українця.
Варто підкреслити, що дуже вдало митець обрав своєрідним епіграфом до альбому рядки зі своєї пісні «Доля гетьмана Орлика»:
«Борися, молю,
За землю свою,
За славне ім’я,
Вкраїно моя!
О Боже, почуй!
Народ наш врятуй!
Століття летять –
Кайдани скриплять».
Насамперед похвально те, що Ярослав Музика акцентував на особистості якраз цього, винятково оригінального, «гетьмана-емігранта».
До цього імені мало хто з митців і звертався. Не знали, з якого боку братися, бо й не програв жодної битви, й жодної не виграв, а прославився на віки. А все тому, що гетьман Пилип Орлик створив першу в Європі модель вільної, незалежної держави, залишив нам у спадок Конституцію України.
Ярослав Музика чи не перший з поетів-композиторів увів цю величну постать у словесно-музичний, власне сучасний пісенний світ, при цьому вимальовуючи і тогочасне історичне тло:
«А доля – мачуха лиха: не війни – то руїни.
В ярмо впрягали раз у раз сусіди Україну».
Форма елегій з енергетично напруженим і насиченим текстом переростає в пісенний жанр, – в авторові превалює поет над піснярем, проте він вміло долає труднощі як композитор.
У пісні про славетного гетьмана Івана Мазепу автор піднімає дух співвітчизників, які зараз переживають чергову московську навалу, оптимістичною строфою:
«Нам не витирати сльози ланцюгами,
Будем славно битись, браття, з ворогами!
Душі не зігнути, як житá у полі.
Прийде час – вкраїнцям ще всміхнеться доля».
Вражає неабияк і пісня, що звучить гірким докором тим українцям, котрі продовжують зраджувати рідну землю: запроданцям, сепаратистам, колаборантам, сучасним яничарам:
«Яничар, яничар!
Вітер кари вже свище.
Ти не плюй на вівтар –
Судний день усе ближче.
Яничар, яничар!
Душу пеклу віддав ти!
Сонце сходить з-за хмар –
Знай, гріхів не сховати!»
Є в альбомі митця і низка пісень, створених на слова львівських поетів, які вдало доповнюють цей історико-героїчний цикл.
Дай Боже, аби «Україна козацька» Ярослава Музики достукалася до кожного українського серця – як люблячого, так і зчерствілого.
Ярослав Савчин,
поет, автор пісень, Івано-Франківська область
