Якщо переїжджати за кращим життям до Польщі — то до столичної Варшави: так впродовж останніх кільканадцяти років міркувало багато українців. Дедалі більше осіб однак обирає Краків, який не тільки є культурною столицею, але і динамічним і заможним містом з великими кар'єрними можливостями, а водночас — містом із найкращим рівнем науки і освіти.
Варшава? Так, але...
До Варшави і околиць однозначно варто переїхати людям, які шукають простої фізичної роботи. Це дійсно найбагатше місто Польщі, а ставки є тут більші, ніж у інших містах. Кошти життя — відповідно. Однак у випадку заробітчан, котрим працедавець надає житло і частково забезпечує харчування, це не має аж такого значення.
Варшава є теж однозначно найкращим вибором для журналістів (переважна більшість ЗМІ є саме в столиці) чи осіб, які пов'язують своє майбутнє зі співпрацею з польською державною адміністрацією чи громадськими організаціями, які співпрацюють з урядом або МЗС. Маю на увазі наприклад Фонд Баторія, Центр східних досліджень чи багато інших відомих інститутів, які займаються, зокрема, східною політикою Польщі і ЄС. Невипадково середовище українських експертів з кола громадських організацій переїхало жити саме до Варшави, оскільки там найкращі можливості для отримання грантів чи проведення спільних польсько-українських проектів, наприклад конференцій — сприяє тому близькість політичного центра країни. Завдяки цьому вже кільканадцять років тому у Варшаві сформувалася сильна і розпізнавальна в Україні “інтелектуальна українська тусовка”, яка засвічується в ЗМІ і формує враження, що все в польсько-українських відносинах формується у Варшаві (а з українського боку — у Києві та Львові). Це трохи викривляє образ Кракова, який також є важливим центром польсько-української співпраці: саме тут знаходиться, зокрема, редакція “Нової східної Європи” і цвіте українське та українознавче інтелектуальне життя, хоча, зрозуміло, про нього менше в Україні знають, ніж про варшавське.
Про українське інтелектуальне життя Кракова та різні краківські NGO-си, які професійно займаються співпрацею з Україною, будемо активно писати на новому порталі для українців Кракова і Сілезії “Красіл”, який зараз творимо. Сам портал вже готовий, однак зможемо його запустити лише після завершення процедур реєстрування фундації — наразі запрошуємо вподобати сторінку Красіла на ФБ.
Краків — місто науки і бізнесу
В Україні створилося переконання, що Варшава — це місто бізнесу і кар'єри, а Краків — місто культури, спокійного життя і розваг. Це не до кінця так. Тобто те, що Краків — однозначно найгарніше і найцікавіше для життя місто в Польщі (поруч із Вроцлавом та Тріймістом), у багатьох осіб не викликає сумніву. Мешканці Варшави заздрять Кракову чудового Старого міста та цієї неповторної атмосфери, яка нагадує Львів, а якої у столиці бракує. Перевагою Кракова є також чудове розташування: де ж у Варшаві знайдемо такі пейзажі, як ті на цих фотографіях? Та ще: півтори години їзди автом або дві години автобусом — і ви в Татрах. Близько звідти до Словаччини і Чехії, але також не так далеко до Праги, Відня, Будапешта і Львова, з яким Краків має чудові і зручні сполучуння. Навколо Кракова знаходяться мальовничі території Краківсько-Ченстоховської Юри, тобто геологічного регіону зі скелями та пагорбами, які нагадують українське Поділля. Отже, є куди “вискочити” на місто — година їзди ровером із центра — і ви вже в самому серці Ойцівського національного парку чи долинок, які нагадують Карпати. У Варшаві, яка розташована на нудній рівнині, про такі атракції можна тільки помріяти.
Однак Краків — це не тільки цікаве місто для життя, але також друге за величиною місто країни з дуже розвиненою наукою і бізнесом. Невипадково центральна держустанова Національний центр науки розташували не у столиці, але саме в Кракові — попри традиційний польський централізм (майже всі інші держустанови мають свій центральний офіс у Варшаві). Краківські університети є найкращими у Польщі і випереджують ті варшавські — прикладом є хоча б Ягеллонський університет чи AGH — найкращий технічний університет Польщі і один із найкращих у Центральній Європі.
Високий рівень краківській науки вже з 2000 року приваблює іноземних інвесторів, які перетворили це історичне місто на мультикультурну метрополію. Краків став містом іноземних корпорацій, які вирішили відкрити тут своє представництво, центр послуг чи навіть головний офіс на Центральну і Східну Європу. В краківських міжнародних корпо без проблем знайдуть добру роботу випускники місцевих університетів, за єдиної умови: доброго володіння англійською та ще однією іноземною мовою (може бути й українська, словацька чи угорська). Решту привчать вже на місці.
Корпорацій і бізнесу вже стає в Кракові забагато
Дійшло до парадоксальної ситуації — проблемою Кракова вже не є те, як заохотити чергового інвестора, щоб відкрив тут свій офіс і дав роботу черговим 50-200 працівникам, але радше те, що тих інвесторів стає забагато і це негативно впливає на якість життя. Колись мешканці тішилися з кожного нового, сучасного офісного будинку, тепер реагують на такі інвестиції нервово. Адже з огляду на нестачу місцевих планів, нові будинки виникають хаотично, в місці, куди мешканці ще недавно ходили на прогулянки. Для мешканців зараз абсолютний пріоритет — загальмувати занадто швидкий розвиток міста і скерувати більшу увагу на відкриття нових парків та навіть насадження міських лісів. А також боротьба з забрудненням повітря. Зусиллям міських активістів вдається змусити місцеву владу до того, щоб більше дбала про зелені площі та щоб активно боролася зі смогом. Тим не менш, на інвесторів можна ображатися, однак заблокувати їх дальший прихід до міста неможливо — адже є невпинний попит на нові житлові і офісні будинки.
Ситуацію Кракова можна порівняти з Києвом, з тим зауваженням, що в Кракові однозначно нижчі ціни та кошти оренди квартири, а якість комунальних послуг краща. Хоч як би не було, Київ постійно приваблює нових мешканців та інвесторів та динамічно розвивається, що проте має свій зворотний бік — численні афери з будівництвом у місцях, які повинні бути парками чи з порушенням чинних правил. Старі мешканці Києва та Кракова зляться, коли бачать, як інвестори та корумповані чиновники нищать їхнє місто. Оце зворотний бік розвитку, хоча з іншого боку, депресивний Перемишль, Ярослав чи Радом хотіли б мати такі проблеми.
