Відкрийте мені, діду, таємницю —
що найголовніше в цім житті?
Адже ти літ вже маєш не дурницю —
а дев'яносто років на серцебитті.
Позаду війни і терор фашистський,
голодомори і ЦК КПРС.
Позаду каторга і ліс сибірський:
сповна ти наковтався тих чудес.
Скажи мені, мудрець сивобородий,
заради чого варто жить?
Заради правди чи свободи?
Чим найбільше треба дорожить?
Найголовніше, милий мій, одне —
людиною лишатися у зграї...
Важкий послав Бог час, та він мине,
було і гірше, я це точно знаю...
Ніколи не бреши нікому,
бо правда завжди верх бере.
Слідуй цьому закону золотому —
і твоя людяність не вмре.
Неси в свій дім любов і мир,
тепло, турботу й розуміння.
Остерігайся блуду — то небезпечний вир,
і головне, мій соколе, — терпіння!
Цінуй все те, що серцю миле,
про Господа не забувай.
І коли буду я уже в могилі,
хоч іноді старого вспоминай.
Найбільш цінуй рідную маму,
вона останнє дітям все віддасть,
вона одна серед всього людського хламу
тебе не зрадить, не продасть...
Павло СОЛОДОВНИК, м.Чернігів
