За останньою інформацією, яка надходить з багатьох джерел, станом на 11 годину 16 листопада перемогу у двобої за посаду Чернігівського міського голови здобуває Владислав Атрошенко.
Принаймні, у Новозаводському районі обласного центру Атрошенко набрав 56,97% голосів (проголосувало за нього 21 317 виборців), а Соколов лише 43,64% (16 тис. 496 виборців). З них 5,18% або 21317 бюлетенів визнано недійсними. Про це щойно написав на своїй сторінці політичний експерт, член окружної виборчої комісії Сергій Соломаха.
Багато місцевих мас-медіа протягом всього виборчого періоду акцентували увагу на тому, що діючий міський голова Олександр Соколов — колишній «регіонал», при цьому чомусь ці ЗМІ призабули вже, що саме Атрошенко перебував у фракції «Партії Регіонів» у Верховній Раді і якраз він голосував за так звані антимайданівські (антидемократичні) закони. Так що причетність Владислава Атрошенка до демократичних сил викликає більше запитань ніж відповідей.
А врешті-решт, яка різниця у тому, чи перебувала людина у «регіональній» партії, чи в іншій. Є багато розумних людей і патріотів і в цій партії і, навпаки, є запроданці в націоналістично-патріотичному рухові. І це факт. Державника, господарника і патріота необхідно міряти не тільки партійною приналежністю...
І якщо взяти до уваги результати першого туру голосування, коли перемогу у виборчих змаганнях здобув Соколов, а народний депутат Атрошенко був другим (розрив між ними перевищував 10%), та занадто брудні дії команди нардепа протягом всього другого туру виборів, то перемога останнього є відносною. Заслужена перемога є та, яка здобута цілком чесним шляхом. А якщо брудними методами, то це називається зовсім по-іншому. І тут виникає питання: якщо команда «переможця» вдавалася до брудноти у виборчих перегонах, то як же така особа може чесно керувати представницьким інститутом міста над Десною?
А втім — вода у річці тече, час йде вперед, і люди теж змінюються, хоча не завжди, напевно, така зміна позитивно впливає на процеси, що відбуваються...