Народний артист України, відомий співак, композитор і поет Анатолій Матвійчук постійно ставить в інтернет такі собі довгі повчання. Один із таких текстів подається нижче, а після нього — розлогий коментар чернігівського журналіста Петра Антоненка, який він розмістив у Фейсбук на сторінці Анатолія Матвійчука. Дві думки, дві позиції на проблеми сьогодення і не тільки. Звісно, що читачі можуть погоджуватися чи ні з думками цих авторів. Цікаво, що на коментар Петра Антоненка відповів і сам митець — його позицію теж розміщуємо після коментаря Петра Антоненка. Нагадаємо (якщо хтось призабув), що Анатолій Матвійчук — автор легендарних музичних хітів «НЛО», «Кленова балада», «Красива жінка незаміжня», «Друзі мої», «Буде свято», «Країна», «Два птахи». Петро Антоненко — член Національної спілки журналістів України (з 1989 р.), автор кількох книжок з прозових та поетичних творів, лауреат міжнародних і національних журналістських і літературних премій, у минулому працював журналістом та редактором кількох друкованих видань, нині — видавець і редактор газет «Світ-інфо» та «Струна».
Анатолій Матвійчук: ДЕСЯТЬ ПУНКТІВ, ЩО МОЖУТЬ ВРЯТУВАТИ КРАЇНУ (подається без скорочень, правок зі збереженням стилістики автора та граматичного написання).
Я припускаю, що могли би зробити в Україні передові країни Заходу, коли скінчиться гаряча фаза війни і країну потрібно буде витягати з болота. Це поки що моє, особисте, але... Отож, коротко.
Перше, з чого потрібно було б почати відновлення — запровадити на ОДИН РІК жорсткий період Санації, як обов'язкову Програму, погоджену Країнами-Донорами України, які виділяли і виділяють значні кошти для України зі своїх національних бюджетів.
Друге — тимчасово відсторонити від управління всіма процесами в державній сфері ВСІХ політичних керівників і найвищих менеджерів держпідприємств, починаючи, з Укрпошти, Укрнафти, Укрзалізниці, Укроборонпрому та інших організацій, які крадуть у держави і плодять олігархів в Україні.
Третє — Міжнародна спільнота Країн Донорів України має створити Комітет порятунку, який би признчив ТИМЧАСОВО на час санації своїх фахових менеджерів з бездоганною діловою репутацією, тих менеджерів, які не були замішані в жодному корупційному скандалі. Президент в Україні залишається, але в ролі виконавця рішення Ради Країн-Донорів
Четверте — призначити чесний і докладний аудит всіх держпідприємств, і паралельно створити чітку та прозору схему, руху ВСІХ приватних капіталів, які заходять і виходять з України.
П'яте — заборонити тимчасово функціонування ВСІХ телеканалів, радіостанцій та приватних інформаційних агенств, бо вони поширюють недостовірну маніпулятивну пропагандистську інформацію. Єдиним інформаційним органом на цей РІК має стати телевізійний ДЕРЖАВНИЙ ВІСНИК, який би інформував кожен день про хід подій в санаційній сфері держави.
Шосте — на рік має бути бути призупинено діяльність всієї розважально індустрії, включаючи, нічні клуби і розважальні заклади, казино, стрип-бари та інші заклади паразитичного дозвілля.
Сьоме — на рік мав би бути введений надзвичайний нічний режим пересування великими містами зі спільним патрулюванням вулиць громадськістю і військовими.
Восьме — повна заборона будь-якої зовнішньої політичної і комерційної реклами, оскільки вона несе інколи подвійне чи навіть потрійне смислове навантаження.
Дев'яте — максимальна ініціатива має бути віддана театрам, філармоніям, концертним і спортивним організаціям, як закладам зняття негативної напруги і сугестії в суспільстві.
Десяте — для порушників РЕЖИМУ САНАЦІЇ мають бути введені суворі адміністративні покарання у вигляді штрафів і громадських робіт на об"єктах відновлення державної інфраструктури, що постраждала від війни. Кримінальний кодекс не відміняється. Судова і прокурорська служба, а також Податкова, щомісяця звітують перед Радою Країн-Донорів, які здійснюють вибірковий аудит їхньої діяльності.
Лише ДЕСЯТЬ ПУНКТІВ, які б значно оздоровили суспільство, що неймовірно постраждало від війни, корупції, брехні, аморальності, вседозволеності і порушення законів та норм Конституції України.
На найвищих посадах — на період санаційного режиму — не має бути жодних наших керівників, високопосадовців чи політиків. Причина проста: хай не всі вони корумповані, але інфіковані практично всі. Це позначається на всіх сферах наших економічних, трудових і людських стосунків. Нехай повчаться у зарубіжних менеджерів етиці, моралі і нормам публічної поведінки.
За цей рік і при цих умовах відбулися б достатні відчутні зміни у психології та самоусвідомленні більшості громадян, які мають зрозуміти, що справжня демократія — це не хаос і вседозволеність, а максимальна ефективна самоорганізація і велика відповідальність абсолютно усіх за результати своєї діяльності.
І останнє, що дуже важливо: має бути заборона на РІК політико-пропагадистської діяльності в країні, тотальна і абсолютна люстрація УСІХ топ-політиків, які мали відношення до політичних процесів в Україні. Народ повинен відпочити від політиків і переосмислити своє існування. Через рік, переживши наслідки стресу і прийшовши до тями, можна проводити вибори. І повірте, це будуть інші вибори.
А тепер називайте ці тези як хочете: політикою поствоєнного суспільства, євродиктатурою чи соціально-економічною утопією, мені байдуже — я бачу це саме так. Бо це єдине, що врятує Україну!
Користуйтесь! PS: хамів, хуліганів і провокаторів — я навіть не виділяю в окрему категорію: забагато честі.
Коментар Петра Антоненка:
Автор самокритично пропонує наприкінці ряд варіантів, визначень, якими критики можуть назвати цю його «програму». Додам ще одне: це набір слів і популізм. По кожному пункту можна навести серйозні заперечення: від порушення Конституції України до продажу держави якимось «донорам», тобто позбавлененя суверенітету держави. Конкретно по пунктах.
Перше – це передати незалежну державу в управління якійсь спільноті «Країна-Донорів» (отак з великої літери їх шанобливо і названо).
Друге – звільнити посадовців, аж до найвищих, «які крадуть у держави і плодять олігархів в Україні». Просте запитання: А ХТО Ж ВИЗНАЧАТИМЕ, хто саме краде? Якась загадкова спільнота, ареопаг «наймудріших» громадян, делегованих туди, у цю спільноту, самими цими наймудрішими? Не нове. Такими наймудрішими дехто давно пропонує замінити і найвищі державні органи влади. Делегувавши у наймудріші, насамперед, себе самого.
Третє – «Президент в Україні залишається, але в ролі виконавця рішення Ради Країн-Донорів». Тут треба щось коментувати?
Четверте – «призначити чесний і докладний аудит». Те ж запитання, що й по пункту два: ХТО це проводитиме? Знову закордон? «Закордон нам допоможе», як казав незабутній Остап Бендер.
П`яте — заборонити всі засоби інформації, бо вони такі-сякі. Тут уже без довгих «аналізів, перевірок». Всі, оптом. Але натомість буде єдиний «ДЕРЖАВНИЙ ВІСНИК». Правда, при озвученій тотальній недовірі державі і її інституціям, включно з президентом.
Шосте – всі заклади «розважальної індустрії» визнано закладами «паразитичного дозвілля». Цікаво, чи входить сюди естрада, або, як нині модно це називати, шоу-бізнес, в якому десятки років трудиться і народний артист Матвійчук?
Сьоме — надзвичайний нічний режим у нас діє вже три роки, це воєнний стан. Пропонується продовжити і після війни?
Восьме – поза законом ВСЯ реклама, в тому числі і комерційна, тобто і афіші концертів автора – народного артиста. Бо вона, хоч і «інколи» (коли саме?), несе «подвійне чи навіть потрійне смислове навантаження».
Дев`яте – але чомусь шоу-бізнес таки «в законі».
Десяте – кара для порушників РЕЖИМУ САНАЦІЇ. Це все ж покладається на суди і правоохоронні органи, правда, знову ж під контролем «закордону».
Резюме. Матвійчук давно вже ось такими розлогими текстами вчить нас жити. І він популярний в народних масах: читають, коментують, копіюють в інтернеті. Як кажуть «просунуті»: «піпл хаває».
Відповідь Анатолія Матвійчука:
Пане Антоненко — не треба тут самостверджуватись, принижуючи інших. Популізм — це політичний прийом сподобатись електорату. Мені це ні до чого. Тож, будьте точніші в термінології, шановний наш захисник Конституції. Тієї Конституції, яку сьогодні мають в різні способи ті, хто нажив собі капітали. Щоб вам було зрозуміло, як працює закон у більшості цивілізованих країн, треба пожити в цих країнах, а не читати московську пропаганду... Ви не рецензію пишете в науковий журнал, а знаходитесь на моїй сторінці, тому зневажливе «автор» засуньте собі у... внутрішню кишеню свого піджака. Будьте здорові!
