Про необхідність збереження в Чернігові історичного теплохода «Казбек» йдеться у зверненні до міського голови Владислава Атрошенка. Подальшу долю цього теплохода вирішуватимуть місцеві депутати на своїй черговій сесії 28 квітня.
Відкритий лист до Владислава Атрошенка і депутатів міської ради
Місто, яке хоче будувати свою економіку на туризмі, повинно дбати про те, як затримати туриста на одну чи більше ночей. Лише таким чином можна отримати від нього належний прибуток. Щодо Чернігова відомо, що оглядова екскурсія містом спокійно укладається в неповний день. Більшість гостей не залишається на ночівлю, тому насправді це не туристи, а екскурсанти. Необхідно визнати, що одних церков (і навіть церков з ресторанами поряд) для розвитку місцевого туризму явно недостатньо.
Перетворити Чернігів з екскурсійного міста в туристичне можна тільки шляхом створення нових цікавих об’єктів. Світова практика засвідчує: найкраще цю роль виконують музеї, які повинні зустрічати туристів на кожному кроці, займати їх увагу і час. Музеї, як і гастрономічні страви, повинні задовольняти різні смаки. Не випадково, в західних країнах так багато музеїв, які підтримують влада та підприємці. Там, де існують музеї, добре живеться ресторанному, готельному, розважальному та всім іншим видам туристичного бізнесу. Разом із збереженням історичних пам’яток, розвиток музеїв – основне вкладення в туристичну інфраструктуру.
Саме з цієї причини в Чернігові потрібно розширювати існуючі та створювати нові різноманітні музеї: археології, етнографії, побуту, окремий музей історії Чернігова, музей військової авіації і техніки тощо. Наприклад, для правильно організованого туристичного бізнесу є нонсенсом, що в Чернігові існує унікальна колекція радянських літаків-винищувачів, але вона досі не працює на місто.
До чого тут «Казбек»?
По-перше, теплохід «Казбек» сам по собі є пам’яткою історії транспорту. Його вік становить 50 років. Для техніки це вже історія. В України суден цієї серії одиниці. З кожним десятиріччям цінність «Казбеку» як пам’ятки буде лише зростати. В західних країнах таку техніку бережуть. Якщо «Казбек» зникне, в Чернігові стане на один цікавий об’єкт менше. Свого часу у міському парку стояв паровоз, у тролейбусному депо – старий тролейбус, але їх розпиляли на металобрухт. Кожен такий випадок – втрата для міста.
По-друге, «Казбек» є пам’яткою історії судноплавства на Десні. З кінця ХІХ до кінця ХХ ст. Десна була річкою-трудівницею з інтенсивним річковим рухом і великим флотом. Тепер з економічних причин судноплавство на Десні навряд чи відновиться в таких обсягах.
Якщо думати про Чернігів як туристичне місто, «Казбек» обов’язково потрібно зберегти у будь-який спосіб. Зберегти, навіть якщо він не буде плавати. Найпростіше логічне рішення – використовувати його як літній ресторан або кінотеатр. Головне, щоб справжній теплохід і надалі прикрашав Десну і Чернігів.
Найважливіше: музеєфікація.
За сприятливих обставин «Казбек» може стати основним об’єктом або складовою частиною одного з нових унікальних музеїв Чернігова.
Пропозиція перша: створити на «Казбеці» «Музей річкового судноплавства», присвячений судноплавству на Десні та інших річках. В Україні такого музею не існує. Він має бути наповнений оригінальними експонатами, моделями плавзасобів, планами лоцманів ХІХ ст. тощо.
Бажаючих відвідати його експозицію буде більше ніж достатньо.
Друга пропозиція: створити «Музей Десни». Десна – одна з найбільших річок Європи і на такий музей заслуговує. В Європі існують музеї Дунаю, Рейну, Темзи. Він повинен мати комплексний характер, де на першому плані будуть природа і екологія, а за ними все інше – рибальство, судноплавство, історія тощо. За правильної організації він стане центром тяжіння для туристів і місцем проведення уроків для учнів Чернігова, області і Києва. Враховуючи зростання інтересу до водних ресурсів та екології в світі, значення такого музею матиме національний і міжнародний масштаб, і він має шанси отримувати міжнародне фінансування.
Створення музею може здійснюватись коштом міста і шляхом приватного партнерства. Сподіваємось, що час, коли чернігівські бізнесмени стануть щедрішими до культури і зрозуміють, що від неї прямо залежить розвиток міста, все ж колись настане.
З повагою, Сергій Лепявко,
доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,
від імені громадської організації «Сіверський інститут регіональних досліджень» і небайдужих містян
