Сталевий аргумент: Чому США обмежує імпорт на сталь і як це вплине на українських металургів.
Про це розповідає Дмитро Хорошун, аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital.
Президент США Дональд Трамп запровадив мита на імпорт алюмінію та сталі. Митом обкладатиметься метал з усіх країн-експортерів, за виключенням Канади та Мексики. Пояснюємо причини таких обмежень та аналізуємо вплив цього рішення на українських виробників металургійної продукції.
8 березня Дональд Трамп підписав документ, що регламентує застосування штрафних обмежень на імпорт в США алюмінію та сталі. Указ набирає чинності 23 березня, і з цієї дати мито на ввезення виробів зі сталі становитиме 25 відсотків, з алюмінію – 10 відсотків.
Чому США ввели імпортні мита на алюміній і сталь
Імпорт сталі та алюмінію в США витісняє внутрішнього виробника. Міністерство торгівлі США вбачає у такому стані стратегічної галузі загрозу національній безпеці країни.
Міністр торгівлі США висловився за обмеження імпорту сталі до рівня, який дозволить металургійному сектору підвищити коефіцієнт завантаження потужностей до позначки 80% і вище. Нагадаємо, у 2011—2016 рр. він становив 74,0%, оцінка для 2017 року — 72,3%.
Хочу звернути увагу на більш глибокі причини масштабних протекціоністських заходів. Під час передвиборної кампанії Трамп пообіцяв, зокрема, зупинити негативну тенденцію: у США тривалий час спостерігається закриття виробничих потужностей у самих різних індустріях і перенесення їх в інші країни з наступним вільним імпортом в США. Таке рішення можна вважати послідовним втіленням обіцянок.
Як імпортні мита вплинуть на українських експортерів металургійної продукції в США
Всього у 2017 році Україна експортувала в США продукції, що підпадає під нові санкції, на суму близько $180-190 млн.
Суттєвою, але далеко не критичною, ймовірна втрата ринку США буде для Інтерпайпу (15% обсягів продажів трубної продукції цієї компанії). Навряд чи це призведе до звільнень (за винятком, можливо, торгового представництва в Х'юстоні), і якусь частку Інтерпайп перерозподілить на інші ринки. Для Метінвесту і АрселорМіттал Кривий Ріг безпосередньо бар'єри для поставок в США будуть ще менш істотними, практично непомітними.
Що і в якому обсязі продаємо США
Труби: в 2017 році Україна експортувала в США труб на $76 млн, це 90 тис. тонн. Практично весь цей обсяг – продукція науково-виробничої групи Інтерпайп.
Для Інтерпайпу доля ринку США становить приблизно 15% обсягів продажів трубної продукції у 2017 році. Більше того, у 2017-му Інтерпайп удвічі збільшив продажі на ринок Америки. Введення мит обернеться суттєвою втратою для Інтерпайпу і з огляду втрати теперішньої долі у експорті компанії до США, і з огляду втраченої перспективи подальшого збільшення обсягів поставок.
Довгий прокат: $55 млн, 103 тис. тонн у 2017 році. Здебільшого це катанка. Основна доля у цьому обсязі у компанії АрселорМіттал Кривий Ріг.
Для криворізького промислового гіганта обсяг продажів катанки у США становить менше 3% від продажів готової продукції (прокат за виключенням напівфабрикатів). Тобто мова йде про незначну частку. Крім того, нещодавнє введення мит на імпорт в США катанки з України вже знизило привабливість цього ринку для продукції АрселорМіттал.
Плаский прокат: $35 млн, 62 тис. тонн. Суттєву частку тут має гірничо-металургійна компанія Метінвест.
Для Метінвесту ринок США – це менше 1% продажів плаского прокату. Частка серед продажів високомаржинальної пласкої продукції (товстого листа) може бути більше, але все одно втрату не можна назвати суттєвою.
Чавун: у 2017 році Україна експортувала в США чавуну на $406 млн, це 1.3 млн тонн. Важливо відзначити, що імпортні мита не зачіпають ці поставки.
У грошовому виразі українські металурги експортували в США чавуну у два рази більше, ніж потрапляє під мита сталевої продукції. Українські постачальники чавуну можуть навіть наростити обсяг продажів чавуну, якщо сталевари США збільшать обсяги його переробки в сталь.
Куди ще українські металурги експортують продукцію та на яких ринках зможуть компенсувати втрати
Збільшення обсягів виплавки сталі у США на 8-13 млн тонн на рік, саме такими є оцінки ефекту введення мит, спрямує такий же обсяг сталі на інші ринки. З цього обсягу Україна повинна перерозподілити всього лише близько 260 тис. тонн. Ефекти перерозподілу прогнозувати складно, і в цілому для експортерів сталі вони будуть безумовно негативними, але не критичними.
Україна в 2017 році експортувала близько 15 млн тонн металопродукції, і обсяги поставок в США складають менше 2%. Більш того, у порівнянні з обсягами торгівлі сталлю в усьому світі (близько 500 млн тонн на рік) ці обсяги вкрай несуттєві.
З іншого боку, українські сталевиробники експортують близько 80% власної продукції, і мають потужні команди торгових представників. Україна експортує сталеву продукцію в країни Європи (близько 34% експорту в натуральному виразі у 2017 році, за класифікацією Укрстату), Азії включно з Туреччиною (31%), Африки (21%), СНД (10%).
Такі показники дають причини сподіватися, що Україна зможе утримати позиції на світових ринках після введення імпортних мит у США.
Що далі
З точки зору ефекту саме мит на сталь і алюміній – є ризики того, що ЄС і Китай дадуть відповідь введенням торговельних бар'єрів для товарів зі США. Крім того, в останні пару днів почалося обговорення того, що США можуть обкласти тарифами імпорт китайських технологічних і телекомунікаційних товарів на суму близько 60 млрд доларів.
Я вважаю, що аналізуючи розвиток подій варто також придивитися до пунктів так званого «Контракту Дональда Трампа з американським виборцем». У ньому є такі цікаві і поки що нереалізовані пункти як, оголошення Китаю країною-валютним маніпулятором, видворення з США двох мільйонів нелегальних іммігрантів (і анулювання віз громадянам тих країн, які відмовляться їх приймати), створення 25 мільйонів робочих місць і зростання економіки на 4% в рік, будівництво мексиканської стіни, а також закон про зниження корупції в Вашингтоні. Виконання цих обіцянок здатне суттєво змінити ситуацію в світі, як позитивно, так і негативно.
VoxConnector, спеціально для видання Біла хата
Джерело використаного фото
