1 вересня виповнюється рівно 20 років, як була введена наша національна валюта — гривня. І хоч вона, на жаль, за ці роки значно девальвована, знецінена, але це був важливий крок становлення державності.
Та, попри цілих два десятиліття обігу нашої валюти, дехто й досі в побуті чомусь називає гривню «рубльом». Тобто валютою колишнього СРСР, якого вже нема чверть століття, а потім цю ж валюту взяла собі «правонаступниця» Союзу — Російська Федерація. Доволі часто ще почуєш, що це коштує стільки-то «рублів». Он як глибоко засів у декого радянський менталітет.
Тому варто нагадати таке. По-перше, «рубль» — це гроші нинішнього окупанта і агресора щодо України. По-друге, цей російський рубль нічого не вартий, коштує всього якихось 35 – 40 наших українських копійок.
І ще таке. Ті, хто все ж прагне називати нашу валюту правильно, інколи називають її чомусь у чоловічому роді: не «гривня», а «гривень». Схоже, це теж від російського «рубель». Так от, назва нашої валюти — жіночого роду: «гривня», вона.
І така деталь. Інколи неправильно говорять «гривнА», із закінченням на «а». Насправді ж гривна — це термін часів Київської Русі. Так називали жіночу прикрасу — обруч, ланцюг, намисто. Має це стосунок і до грошей. Гривною називали в той час великий срібний зливок чи брусок, який слугував грошовою одиницею або мірою ваги в Давній Русі. Тож, на відміну від російської мови, де наша валюта називається «гривна», українською буде саме «гривнЯ».
Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо», м. Чернігів
