Після вживання цієї настоянки, будь який чоловік, почуватиме себе, ніби орел, а вдома — наче сонний кіт, бо такий корінь при правильному приготуванні — сильний стимулятор. Окрім того, цей корінь лікує зоб (хвороба щитовидної залози). А білий корінь перстачу прямостоячого ще потужніший. Такий вид кореню росте у Карпатах майже на всіх потоках. На Чернігівщині - переважно чорний калган.
Відомий на Чернігівщині знавець лікарських трав Іван Просяник — постійний гість «Білої хати», на сторінках якої дає корисні поради з використання лікувального різнотрав`я.
Сьогодні — він гість чоловічої сторінки. І мова піде про трав’яний корінь — калган, який з давніх-давен славився як суто чоловічий.
Іван Просяник
— Калган – це російська споконвічна назва. В Україні цей корінь має назву перстач прямостоячий, — розповідає Іван Просяник. — Це багаторічна трав’яниста рослина. Росте вона в основному біля води-протоки, на мокрих луках, болотах, полонинах, у рідких дрібнолистяних вологих лісах. У давнину збирало її майже все сільське населення, святили в церквах і зберігали на випадок хвороби у людей чи й тварин. Є кілька рецептів готування зілля з калгану. Найпоширеніше – настоянка на горілці, але можна вживати і без неї.
Збирають кореневища перстачу пізно восени, очищають від тонких додаткових корінців, обмивають та сушать. Сухі кореневища тверді та важкі, але легко піддаються подрібненню. Колір їх зовні темно-бурий.
Найпотужнішим корінь калгану вважається тоді, коли він збирається на Івана Купала. У цей час він набирає найвищої сили. А якщо дотриматися спеціального «рецепту», то такий корінь має і приворотну силу. Збирається ця рослина зі стеблом, відразу ж промивається, заливається горілкою і загортається у чорну тканину (все це робиться швидко і до сходу сонця), зберігається у прохолодному місці рівно місяць. Саме такий корінь використовувався у давнину жінками, які його додавали його своїм коханцям у будь-яке питво (чоловіки самі про це, звичайно, не знали). З такою жінкою чоловік почував себе, ніби орел, а вдома — наче сонний кіт, бо такий корінь при правильному приготуванні — сильний стимулятор. Окрім того, цей корінь лікує зоб (хвороба щитовидної залози). А білий корінь перстачу прямостоячого ще потужніший. Такий вид кореню росте у Карпатах майже на всіх потоках.
Копати корінь можна після п’яти років. А щоб дізнатися про його вік, достатньо його переламати — корінь буде ледь помітно випромінювати фіолетовий колір, бо має властивості флуоресценції.
Якщо цей корінь висить над порогом, то людина з недобрими намірами у хату не зайде, а якщо і увійде, то швидко виходить з неї. Рослина ніби пропускає через себе негативну енергетику, всмоктує все це. Через півроку-рік такий корінь спалюється десь подалі від людей. Рослину, яка всмоктала у себе все негативне, вживати не можна.
Вважається, що при правильному приготуванні і постійному вживанні кореня життя продовжується на 25 років.
Приготування настоянки за рецептами Івана Просяника
Для приготування настоянки береться чайна ложка подрібненого кореня на склянку (200 г) окропу. Якщо на горілці, то береться у співвідношенні 1до 3 (корінь — горілка). Для нормалізації і підвищення статевої функції – 1 до 5. Вживати по одній чайній ложці двічі на день. Перший раз – натщесерце.
* * *
Відвар з кореневищ перстачу має в’яжучі, жовчогінні, відхаркувальні, протизапальні, бактерицидні, кровоспинні, знеболювальні та ранозагоювальні властивості. Застосовують при хронічних колітах, дизентерії, виразці шлунка, всіляких внутрішніх кровотечах, жіночих хворобах, захворюваннях печінки та при подагрі. Якщо довго вживати, можна вилікувати і давнє запалення легень. Також калган використовується і від головного болю, врівноважує тиск. До речі, калган у перекладі – голова.
Спілкувався зі знавцем лікарських трав Сергій Кордик
