Вальс шкільний — незабутній, найкращий, прощальний, Твої звуки легкі, проводжають мене. Вальс шкільний — ти для учнів у школі останній, Він в майбутнє життя, нашу долю несе... Цікава бувальщина

Світлій пам’яті мого двоюрідного брата, товариша, натхненника Леоніда Ілліча Сала та його матері Марії Савівни. На жаль, я не пам’ятаю, коли познайомився зі своїм двоюрідним братом Леонідом, але здається, що ми були пов’язані дружбою із дня нашого народження.

Із самого ранку в хаті пахло ялинкою та пирогами, тобто так, як і годиться в той день, коли увечері всі сядуть за стіл, щоб зустріти Новий рік. На столі лежали купою фіранки й тюль — мама лаштувалася їх прасувати. Бабуся витягла з печі холодець, щоб приправити його лавровим листом і перцем, а я совала свого […]

Друзі пили марочний коньяк, закусували чорною ікрою, намазуючи її на хліб. На столі стояли й інші смачні страви, але крупнозерниста ікра — це вже занадто круто… Ніякі мариновані гриби і навіть запечена на пляшці курка не йшли в порівняння з морським делікатесом. Завдяки своїй дороговизні й мізерній кількості ікра завжди лідирує серед інших продуктів харчування. […]

Інга прокинулась від тихого постукування у шибку. Що це? Серце тривожно застукотіло. Та через якусь мить почулося глухе воркування. Розплющивши очі, вона побачила на підвіконні пару сивих птахів, які заглядали в шибки і ніби просили їх погодувати. Інга опустила ноги в капці і тільки хотіла встати з ліжка, як на мить завмерла на місці...

Нещодавно приїхала я до Чернігова на залізничний вокзал і сіла у тролейбус №1, щоб доїхати до вулиці Рокосовського. Поряд зайняли місця дві жіночки. Із перших слів чорнявої, яка була на вигляд трохи старшою, я зрозуміла, що вона зустрічала родичку з Дніпропетровська.

На своїй сторінці в соціальній мережі «Однокласники» чернігівець Володимир Черніков розмістив матеріал, який свідчить, що людські якості, де б людина не проживала — чи то в Америці, чи то в Азії, залишаються незмінними. А можливо, зачіпають багатьох подібні вчинки саме тому, що вони є винятком у цьому жорстокому світі, особливо в наш час — у […]

Наодинці Надворі був морозний ранок. Скрізь був сріблястий іній: на деревах, парканах, кущах у дворі. На вікні якимось дивом утрималась тоненька ниточка бабиного літа. Вона була вся унизана гостренькими скалочками снігу і здавалась сивою, сріблястою.