Відслуживши рік за мобілізацією, Сергій Володимирович повернувся додому. Думав, що ніколи й нізащо не повернеться на фронт, але побачив, що ще є сили, а ворог не вступається з нашої землі, й підписав контракт до завершення особливого періоду. Жовтень 2017-го. Піски. Фронтовий автомобіль мчить роздовбаною дорогою. На годиннику восьма вечора, попереду — суцільна темрява. Їхати зі […]
- Читать далее -Як Олег Ляшко фотографувався для Олеся Довгого
Життя — цікава штука! А ще, коли через певний вимір часу споглядаєш на декілька кроків у пройдений шлях. Хіба думав дев’ять років тому відомий в Україні політик про те, як зійдуться, чи, навпаки, розійдуться зірки. Якби знав, можливо, у чомусь діяв би не так… Якраз наприкінці 2008 року депутат від народу Чернігівщини Олег Ляшко гостював […]
- Читать далее -Мати чотирьох дітей евакуювала майже сотню поранених бійців
Молодший сержант Олена Соловйова евакуювала майже сотню поранених бійців. Вона переконала всіх, коли в країні війна, її місце — у війську. Жінка у військовому однострої за кермом санітарного автомобіля привернула мою увагу під час чергового виїзду на «нуль». У розмові з Оленою з’ясувалося, що ще до початку війни вона впевнено та вправно керувала різними легковими […]
- Читать далее -Українські воїни з АТО візьмуть участь у марафоні морської піхоти США
Десять українських воїнів візьмуть участь у 42-му марафоні морської піхоти США. Під час виконання завдань у районі проведення АТО вони зазнали тяжких поранень. 22 жовтня, долаючи біль, ці хлопці вийдуть на старт, щоб вшанувати пам’ять загиблих побратимів та вкотре довести незламність українського духу. Серед незламних, які представлятимуть нашу країну, — колишній розвідник Юрій Дмитренко. З […]
- Читать далее -У кожного життєвий шлях має свою довжину і свій вимір
Дебют. Ігор Татарин народився в 1999 році на Корюківщині. З 2014 по 2016 рік навчався у Ніжинському обласному педагогічному ліцеї. Мрія, яку він поставив перед собою, – навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, здійснилася. Відтепер – студент історичного факультету, майбутній археолог. Історія для двох Життя – то довгий шлях. У кожного він має […]
- Читать далее -Щиро дякую поліції!
Вирішила розповісти про недавній випадок зі свого життя. Отримавши пенсію, вирішила піти на базар – купити кукурудзу своїм онукам, вони її дуже люблять. На Привокзальному ринку підійшла до продавця. Кукурудза у нього була велика, в «одежині». Чоловік запевнив, що вона – хороша, смачна, навіть нігтем надавив – мовляв, соковита. Я придбала 25 штук – на […]
- Читать далее -«Мій номер – це телефон довіри та гаряча лінія водночас»
Кілька років тому ще в Луганську номер телефону Антоніни Агєєвої став «гарячою лінією» для людей, що опинилися в складній життєвій ситуації, передусім – бездомних. Цей номер знали в органах влади й міліції. Коли дзвінків стало багато, до справи долучилися й інші волонтери, чергування тривало цілодобово... Вже майже три роки пані Антоніна живе в селі під […]
- Читать далее -Листоноша популярніший за будь-якого «зіркового» телеведучого!
Григорія Миколайовича Євтушенка в селі Піски, на Бахмаччині (Чернігівська область), знає кожен. Він тут – популярніший за будь-якого «зіркового» телеведучого. Ще б пак! Чоловік уже 34 роки поспіль сумлінно трудиться листоношею. Причому Піски – його рідне село: тут він народився, закінчив десять класів і… пішов працювати листоношею. Й це настільки йому сподобалося, що трудиться й […]
- Читать далее -Багатогранне життя родини переселенців зі Сходу країни
Вікторія означає перемога — чергова розповідь з циклу «Знедолені? Нездоланні!» Неленін. Спогад перший Був далекий, як тепер здається, надзвичайно далекий 2002-й. Мені було трохи більше двадцяти, і я з групою української молоді гуляла Віднем. Молодь здебільшого була з Макіївки й Донецька – учасники форум-театрального тренінгу для представників країн Східної Європи та Кавказу, організованого Міністерством у справах […]
- Читать далее -Мужній і чуйний кондуктор працює в тролейбусі Чернігова
Несподіваний ракурс. Випадок у дорозі Я не дуже люблю їздити в тролейбусі – і чекати нерідко доводиться на зупинці довгенько, і в салоні часто – тиснява, адже транспорт приходить нерегулярно. Люди – зазвичай знервовані, роздратовані і, в разі чого, просто не добирають слів… До того ж, як відверто розповів мені приятель, саме в тролейбусі, найдешевшому […]
- Читать далее -Як СРСР провів атомний експеримент на людях
З таємних архівів. КРИВАВА ЗІРКА ГЕРОЯ Невдовзі після війни розпочалася нова, холодна. Вона не має аналогів в історії людства. Протягом майже 40 років світові держави змагалися у створенні потужної зброї масового ураження. Так п’ятдесят років тому влада СРСР здійснила нечуваний злочин: випробування атомної бомби на власних солдатах. Загинуло більше 43 тисяч чоловік. Як повідомило агентство […]
- Читать далее -Українська армія зміцнюється молодими бойовими командирами
За віком вони — хлопці, за суттю — справжні чоловіки, відважні воїни. Їм лише трохи за 20, а вони вже командують взводами й ротами на передових позиціях, приймають рішення, від яких залежать життя багатьох людей. Вони мають у підпорядкуванні десятки бійців різного віку, кожен з яких зі своїм характером, життєвими обставинами, досвідом… Попри юний вік, […]
- Читать далее -Його односельці на заробітках, а він обороняє Авдіївку
За три роки бойових дій кавалер ордена «Народний Герой України» молодший сержант Микола Мушинський урятував десятки життів побратимів. Можливо, що про справжні подвиги цього бійця мало хто б знав, якби не його командир та побратими. Саме вони були ініціаторами представлення його як достойного кандидата на нагородження цією високою недержавною нагородою. Під час запеклого бою 12 […]
- Читать далее -Театр однієї родини
Рік тому на третьому поверсі Першого українського театру для дітей та юнацтва з’явилась «кишенькова сцена», на якій ставили моновиставу «Одкровення Іванки» за твором Марії Матіос «Черевички Божої Матері». Раніше на цьому місці був звичайний робочий кабінет, який завдяки переселенцям з Донбасу Ользі та Євгенові Чистоклєтовим перетворився на ще один «театр у театрі». Невеличке приміщення було […]
- Читать далее -З-під носа ворога — на одному двигуні
Польоти в Африці — це зовсім не те, що у небі гарячого Донбасу... — Інструкції такого не дозволяють, та, зрештою, і не описують форс-мажорів, які часто виникають на війні, — пояснює полковник Максим Саміленко, розповідаючи про евакуацію збитої «вертушки» під Савур-Могилою. «Льотчики завжди ризикують. Різниця між миром і війною в нашій професії майже непомітна. На […]
- Читать далее -Вона зібралася із силою та духом, аби досягти своєї мети
Видатні земляки. Крила мужності Назавжди запам’яталася мені травнева днина 2009 року, коли в Києві у Національній спілці письменників України представляли мою нову книжку «Сузір’я талантів», у якій я відтворив тридцять два літературних портретів відомих земляків: письменників, художників, журналістів, артистів кіно, театру... На презентації головували Герой України, Шевченківський лауреат Юрій Мушкетик та очільник Ічнянського осередку Товариства […]
- Читать далее -Життя зробило ще одне коло
Зять. Оповідання. Літературне читання вихідного дня Завертiлося з телеграми: «Приїдемо суботу Нiна Валерiй». Увечерi на доїннi Галининi руки звично бiгали бiля корiв, а сама подумки була далеко вiд ферми. — Щось ти... свiтишся вся! — перекрикнула шум електромоторiв Надя, сусiдка по корiвнику. — А, телеграма ось, — показала Галя зiжмаканого папiрця. — Зять, значить? — […]
- Читать далее -Операцію проводили хірург та сапер, обидва — в шоломах та бронежилетах
Військові лікарі виконали унікальну операцію з вилучення гранати ВОГ з ноги пораненого бійця. Під час ворожого обстрілу однієї з позицій українських захисників поблизу Новотроїцького 23-річний військовослужбовець Дмитро дістав серйозне поранення: у його стегні застрягла ворожа граната. Боєприпас міг здетонувати будь-якої миті. Від того місця, де зазнав поранення Дмитро, позиції противника — на відстані 400–600 метрів. […]
- Читать далее -Йому могло б виповниться 25, а вчора був рівно рік як він загинув
Сьогодні йому могло б виповниться 25, а вчора був рівно рік як він загинув... Мій Данило... мій Герой! Як шкода, що тільки мій, їх командування поначіплювало собі зірки і ордени, на їх крові. Адже вони за три дні до оточення втекли, втекли у них на очах, як щури, втрачаючи на ходу речі і свою гідність! […]
- Читать далее -Фантомні болі ампутованого Криму
Якось, проглядаючи фейсбучну стрічку, я натрапив на світлину з якогось літературного заходу. На ній була зображена жінка, яка дивилась у камеру чи то з сумом, чи то з незрозумілим щирим здивуванням. Фотографія була чорно-біла, поганої якості, обличчя затемнене, лише очі виділялись чітко. Я уважно вивчив усі деталі зображення. Жодних причин затримуватись довго на цій світлині […]
- Читать далее -
