«Кожна моя поїздка пролягала по лінії фронту: від Станиці Луганської до Маріуполя. Щастя, Піски, Кримське, Авдіївка... Часто ходив на блокпости, де спілкувався з бійцями. Нерідко вони самі йшли до мене. Приходили з бойових операцій, змучені, виснажені, їсти не хотіли, спати не могли... Прагнули одного – виговоритися і почути в розмові слова підтримки. Я дуже часто […]
- Читати далі -
Сільський голова погрожує силоміць віддати людину у дім престарілих
На Менщині сільський голова погрожує силоміць віддати в Чернігівський геріатричний пансіонат свого односельця з інвалідністю. Через нездатність самостійно за собою доглядати та нормально пересуватися чоловік із обмеженими фізичними можливостями вже другий рік мешкає в стаціонарному відділенні Терцентру. Це місце стало йому другим домом, з якого його намагається виселити сільський голова Волосківців. Виною всьому – гроші […]
- Читати далі -
У кожного свій життєвий шлях
Долі людські. Серафима Бабусі Серафимі – вже під 80, однак вона ще – нівроку, вся – в хатніх справах: готує, пере, прасує, прибирає… Не для себе живе, а для дітей та онуків, адже відчуває – потрібна, люблять її! От і живе на світі, попри кволе серце, тримається. Замолоду була красунею, з русявою косою – до пояса, […]
- Читати далі -
12-річній дівчинці, яка написала листа Путіну, влаштували цькування
«Та ще вискочка. І провчили її по заслузі». Односельці влаштували цькування 12-річної дівчинки, яка написала листа Путіну. В середині грудня 2018 року 12-річна Тася Перчікова із села Томсино Псковської області Російської Федерації написала листа Володимиру Путіну. Ось що з цього вийшло. *** Девочка пожаловалась на различные трудности — единственную школу закрыли, мама работает санитаркой в две смены за крошечную […]
- Читати далі -
Гарний настрій для неї — важлива складова кожного уроку
Покликання. Beauty-педагог, або Історія успіху однієї вчительки Її мрія почала здійснюватися ще задовго до того, як вона наважилася на перші кроки... Вона думала, що заробляє кошти на навчання для доньки, а мрія «стояла» зовсім поряд і «підштовхувала» її до кардинальних змін у житті. Вона довго не наважувалася озвучити її, бо пливла за течією, як і […]
- Читати далі -
Попри перепони і людські інтриги їх кохання залишилося непохитним
«Так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подібне кохання»... Ці рядки відомого класика української літератури Володимира Сосюри якнайкраще передають життя подружжя Міщенків з Борзни на Чернігівщині. Марія та Віктор разом зі шкільної парти, пережили чимало життєвих перепон і людських інтриг, але їх кохання залишилося непохитним. Їхні стосунки були палкими та ніжними водночас. Марія […]
- Читати далі -
Книга життя «Еківоки» Віталія Коржа
Віталій Терентійович Корж — відомий український політичний і громадський діяч, наш земляк з Чернігівщини. Народився у селі Дроздівка Куликівського району у простій селянській родині. І хоч уже понад півстоліття мешкає в Києві, ніколи не поривав зв`язків з рідним селом, допомагає землякам, є активним членом Чернігівського земляцтва в Києві. Заслужений економіст України, кандидат економічних наук. За […]
- Читати далі -
Жінка працювала на всіх «найгарячіших» точках Луганського напрямку
Мужній вибір чарівної сумчанки: від редактора міської газети до офіцера прес-служби оперативнного командування «Північ». Молодший лейтенант Світлана Халімоненко, як і багато українських журналістів, з приходом на нашу землю війни стала до лав Збройних Сил України. Надзвичайно мила і чарівна, поряд з цим дуже активна й енергійна, дівчина виконувала бойові завдання на передовій в якості прес-офіцера […]
- Читати далі -
Директор, менеджер, технолог, водій, вантажник, маркетолог — в одній особі
Із невеликої крамнички виходить жінка з двома дітьми. В обох у руках по рум’яній булочці. Відкусивши шматочок, дівчата апетитно прицмокують. Випічка щойно з печі... Скажете, мовляв, ну і що тут дивного? Для міста, можливо, й нічого, а для більшості сіл – нездійсненна мрія, бо ті хлібозаводи, що були, давно позачинялися, інших відкрити нікому, а постачання […]
- Читати далі -
В їхню юність безжально увірвалася клята війна...
Їхнє дитинство забрав голод, в їхню юність безжально увірвалася клята війна. Ганна Самойленко та Іван Громико з Ярославки, що на Бобровиччині Чернігівської області, – однолітки. Жили по сусідству, через два двори. Разом бігали до школи. Опісля обоє працювали в колгоспі. Одружилися, щоб далеко не шукати, – жартують мої співбесідники. Нині їм по 92 роки... Вони […]
- Читати далі -
Він любить більше комп`ютер, ніж свою дівчину
Несподіваний ракурс. Максиму нещодавно виповнилося тридцять. Він – розумний і привабливий, інтелігентний, іронічний, спокійний і врівноважений, незлий та небагатослівний, уважний і небайдужий. Працює програмістом, має стабільну зарплату, житло та автівку. Не зловживає спиртним. Уникає наркотиків. Не курить… Любить читати книжки та дивитися кінофільми. Не одружений. Мешкає в Чернігові. Максим – мій хлопець, і коли ми познайомилися, […]
- Читати далі -
Не з власної волі йшли наші співвітчизники на ту війну...
В Україні 15 лютого вшановують учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня 1989 року останній радянський солдат покинув територію Афганістану. Не з власної волі йшли наші співвітчизники на ту війну й не свою землю боронили, але свій інтернаціональний обов’язок виконували чесно, з гідністю. «НІЧОГО ХОРОШОГО НА ТІЙ ВІЙНІ НЕ БУЛО» Афганськими дорогами […]
- Читати далі -
«Заробітчанка» із Чернігова розповіла як їй живеться за кордоном
Несподіваний ракурс. Чернігівці Олені Коваль – 28 років, і вона – вже три роки працює в Італії. Як живеться українці за кордоном? Скільки платять їй за роботу? Чи планує вона повернутися на Батьківщину? Про все це – у її відвертому інтерв’ю для наших читачів. – Пані Олено, як Ви отримали роботу за кордоном? – Несподівано. […]
- Читати далі -
Як у Росії розправляються з людьми за їх власну позицію
«Навіть під час війни не було так страшно, як зараз», — заявила росіянка, мати заарештованого бізнесмена Олександра Шестуна, який є активним противником великого сміттєзвалища в передмісті Москви. Співробітники Слідчого Комітету фактично заборонили родині Олександра Шестуна звертатися до Президента, при цьому попопередили: якщо й надалі будете добиватися правди, то позбавлять Юлію Шестун батьківських прав. «Але хіба не […]
- Читати далі -
Людяні і щасливі родини мешкають у Чернігові
«Я постійно кажу татові й мамі, що вони – найкращі!» Нещодавно ми побували в двох дивовижних, чудових, щасливих родинах, які мешкають у нашому Чернігові. Де батьки дуже люблять дітей, повсякчас щиро піклуються про них. Де дітлахи люблять своїх тата й маму та пишаються ними. Де напрочуд затишно, душевно, людяно, творчо та цікаво. Ці родини – […]
- Читати далі -
І серце буває як камінь. Треба уміти його розтопити
Щоб змінити світ, треба змінити себе. Істина давня. Щоб здвинути гору, треба підняти камінь. Його вага чотириста грам. Підняти його найважче. Цей камінь – серце. До того пристрасне, любляче… Зараз місто спить. Та не сплять серця двох. Вони працюють. Кров поступає до голови, мозку. У голові рояться думки. Вони біжать попереду вербалізації, слів сказаних вголос. […]
- Читати далі -
8-річній дівчинці хворобу долати допомагають добрі люди
Страшний діагноз поставили лікарі восьмирічній Варі Паяльниковій з Бахмацького району на Чернігівщині. І якби не благодійники, справи були б кепські... Нерідко чую, що сьогодні людей, здатних на справжню доброту, стає все менше. Своє твердження тут же підкріпляємо масою прикладів. Згадуємо, і як неохоче поступаємося місцями у громадському транспорті, і як байдуже проходимо повз немічних літніх, […]
- Читати далі -
Її душа рветься до захисників, які закривають собою честь держави
Народна артистка України Оксана Білозір: «Я маю за честь кожну творчу зустріч з військовими, які захищають від ворога нашу рідну, неділиму, святу Україну». Народна артистка України, народний депутат України, народний посол України, чудова співачка і виважений політик із надзвичайно твердими переконаннями й діями, спрямованими на розбудову демократичної європейської України, активна й життєрадісна людина, вродлива жінка […]
- Читати далі -
В цьому альбомі ще багато порожніх сторінок...
Істеричний сміх мені дістався від мами у спадок. Пам'ятаю, одного разу по телевізору показували Райкіна, і я впав з крісла на підлогу. Так реготав — думав, не підведусь. І у мами почався такий же напад. Але що жахливо — мама вдихнула, а видихнути не може. Моторошно почервоніла, сльози на очі навернулися, всередині регоче, а назовні це ніяк […]
- Читати далі -
Не голодували тільки ті, хто «викачував» хліб у людей
Нотатки про Голодомор. Розповідь 4. Чи голодувала еліта? По всій території Чернігівщини лютував голод. Люди рятувалися, як могли, вживаючи в їжу будь-що, аби втамувати свербіння в шлунку. А чи всі голодували? Чи були у нас «обрані», яким голодувати не належало? Та були, звісно. І не потрібні три спроби аби вгадати про кого мова. Навіть у наявних […]
- Читати далі -
