Несподіваний ракурс. Чернігівці Олені Коваль – 28 років, і вона – вже три роки працює в Італії. Як живеться українці за кордоном? Скільки платять їй за роботу? Чи планує вона повернутися на Батьківщину? Про все це – у її відвертому інтерв’ю для наших читачів. – Пані Олено, як Ви отримали роботу за кордоном? – Несподівано. […]
- Читать далее -
Як у Росії розправляються з людьми за їх власну позицію
«Навіть під час війни не було так страшно, як зараз», — заявила росіянка, мати заарештованого бізнесмена Олександра Шестуна, який є активним противником великого сміттєзвалища в передмісті Москви. Співробітники Слідчого Комітету фактично заборонили родині Олександра Шестуна звертатися до Президента, при цьому попопередили: якщо й надалі будете добиватися правди, то позбавлять Юлію Шестун батьківських прав. «Але хіба не […]
- Читать далее -
Людяні і щасливі родини мешкають у Чернігові
«Я постійно кажу татові й мамі, що вони – найкращі!» Нещодавно ми побували в двох дивовижних, чудових, щасливих родинах, які мешкають у нашому Чернігові. Де батьки дуже люблять дітей, повсякчас щиро піклуються про них. Де дітлахи люблять своїх тата й маму та пишаються ними. Де напрочуд затишно, душевно, людяно, творчо та цікаво. Ці родини – […]
- Читать далее -
І серце буває як камінь. Треба уміти його розтопити
Щоб змінити світ, треба змінити себе. Істина давня. Щоб здвинути гору, треба підняти камінь. Його вага чотириста грам. Підняти його найважче. Цей камінь – серце. До того пристрасне, любляче… Зараз місто спить. Та не сплять серця двох. Вони працюють. Кров поступає до голови, мозку. У голові рояться думки. Вони біжать попереду вербалізації, слів сказаних вголос. […]
- Читать далее -
8-річній дівчинці хворобу долати допомагають добрі люди
Страшний діагноз поставили лікарі восьмирічній Варі Паяльниковій з Бахмацького району на Чернігівщині. І якби не благодійники, справи були б кепські... Нерідко чую, що сьогодні людей, здатних на справжню доброту, стає все менше. Своє твердження тут же підкріпляємо масою прикладів. Згадуємо, і як неохоче поступаємося місцями у громадському транспорті, і як байдуже проходимо повз немічних літніх, […]
- Читать далее -
Її душа рветься до захисників, які закривають собою честь держави
Народна артистка України Оксана Білозір: «Я маю за честь кожну творчу зустріч з військовими, які захищають від ворога нашу рідну, неділиму, святу Україну». Народна артистка України, народний депутат України, народний посол України, чудова співачка і виважений політик із надзвичайно твердими переконаннями й діями, спрямованими на розбудову демократичної європейської України, активна й життєрадісна людина, вродлива жінка […]
- Читать далее -
В цьому альбомі ще багато порожніх сторінок...
Істеричний сміх мені дістався від мами у спадок. Пам'ятаю, одного разу по телевізору показували Райкіна, і я впав з крісла на підлогу. Так реготав — думав, не підведусь. І у мами почався такий же напад. Але що жахливо — мама вдихнула, а видихнути не може. Моторошно почервоніла, сльози на очі навернулися, всередині регоче, а назовні це ніяк […]
- Читать далее -
Не голодували тільки ті, хто «викачував» хліб у людей
Нотатки про Голодомор. Розповідь 4. Чи голодувала еліта? По всій території Чернігівщини лютував голод. Люди рятувалися, як могли, вживаючи в їжу будь-що, аби втамувати свербіння в шлунку. А чи всі голодували? Чи були у нас «обрані», яким голодувати не належало? Та були, звісно. І не потрібні три спроби аби вгадати про кого мова. Навіть у наявних […]
- Читать далее -
Зла іронія долі. Екранне й реальне життя кінозірок часто не збігається
Під Новоріччя ось уже понад 40 років ми дивимося по телебаченню чудовий фільм видатного режисера Ельдара Рязанова «Іронія долі». Романтичну розповідь про ленінградську вчительку Надю Шевельову і московського лікаря Женю Лукашина, котрих доля несподівано поєднала новорічної ночі. Чудова музика Мікаела Тарівердієва, його пісні на вірші відомих поетів Марини Цвєтаєвої, Євгена Євтушенка, Белли Ахмадуліної, талановиті актори. […]
- Читать далее -Він знав в обличчя кожного бандита, п’яницю і наркомана
Не поспішайте списувати з рахунків ветеранів – нашої енергії вистачить ще й на молодих! Спогадами про міліцейську молодість ділиться голова первинної ветеранської організації апарату управління Головного управління національної поліції в Чернігівській області Іван Вакуленко. Народився я в Антрациті Луганської області, хоча мої батьки з Козелеччини, а туди поїхали на шахти на заробітки. Та мати померла […]
- Читать далее -Про жахіття часів голодомору розповіли чернігівські історики
Нотатки про Голодомор. Частина 1. Про «мужнього» Щербицького, або Коли в Україні заговорили про Голодомор. В Радянському Союзі правда про Голодомор всіляко приховувалася. Багато хто славу людини, що першою заговорила про голод, приписують В. Щербицькому. В україномовній Вікіпедії в статті «Голодомор в Україні (1932—1933)» і сьогодні є наступний абзац: «Уперше в СРСР 25 грудня 1987 року перший секретар […]
- Читать далее -Дружина завагітніла від іншого, поки її чоловік був у Польщі
Віктор Татарин. Повернення ─ Весело, ─ сказав Максим, коли його дружина Валентина перевернула тацю з супом. ─ Що сталося? ─ Запитав уже серйозно чоловік. ─ Ти не опеклася? Суп же гарячий. ─ Ні! Усе добре. От тільки, Максиме, нема чим годувати тебе. Я ж усе на роботі й на роботі. Нема коли навіть угору глянути. […]
- Читать далее -«Синочки наші рідні… До Вас звертаються Ваші Матері»
Під час вшанування добровольців Чернігівщини 9 грудня 2018 р. Людмила Володимирівна Житнікова ─ мама загиблого в українсько-російській війні прикордонника Ігоря Нешка, звернулася від імені матерів до своїх синів... Ігор Володимирович Нешко — старший прапорщик Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни. Народився 1978 року в місті Чернігів, де 1993-го закінчив навчання в ЗОШ № 12, навчався в Чернігівському […]
- Читать далее -У 90-річного залізничника і зараз рветься душа до поїздів
Почесний ветеран вже давно на пенсії, але до залізниці приріс душею. Тому ще й сьогодні вабить до колій, до потягів на вокзал. Кине погляд на паровоза, що застиг на постаменті, прикутий до рейок. Згадує свою юність і про мрію, якій він не зрадив... Династія Шульганів. Становлення Років cорок тому на залізничному вузлі трудились представники династії […]
- Читать далее -Він працював по сім днів на тиждень!
Віталій Леус. Незабутні. Із перших днів мого знайомства з Віталієм Леусом я ніколи не помічав на його обличчі смутку, якоїсь зажури, і голос його чи то при зустрічах, чи в слухавці завжди звучав весело і впевнено. Ця людина була оптимістична, врівноважена і щира. А ще – достатньо талановита, скромна і працьовита. Не дуже люблю починати спогади […]
- Читать далее -Герої повертаються до рідного дому через сто років
Всі вони палко мріяли отримати вищу освіту та скоріше повернутися на рідну Україну для її розбудови як демократичної держави. Думалося так, але не судилося здійснитися тим мріям. А хто повернувся додому, до рідної хати, того «проковтнула» тоталітарна нелюдська більшовицька система, як «ворога народу». […]
- Читать далее -«День, який перевернув усе моє життя догори дригом»
Літературні читання. Віктор Татарин. Зранку до ночі. Оповідання. Без різниці — зраджена чи забута - Знімай, жінко, ці пута. І в обіймах цілого світу Квітни так, ніби в перше літо. Будь не сонцем і не травою, Не веселкою... Будь собою! Ти одна така, інші — інші, Мо' сміливіші, мо' мудріші... Хай душа, як крихка намистинка, А ти […]
- Читать далее -Усі ми родом з дитинства
Мохнатин. Так називається це село, так пишеться. А вимовляють переважно трохи інакше. Наголос роблять на «О», а от останню голосну чомусь вимовляють як «і» — «Мохнатін». Але це природно в північно-західному завулку Чернігівщини, де виразно чути вплив білоруської мови, точніше, це залишки давньоруської мови часів Київської Русі, наш знаменитий сіверський діалект. Мохнатин. Не один десяток […]
- Читать далее -В 50-літровий бак авто заправник умудрився «залити» 55 л бензину
– Ваша машина заправлена, 55 літрів, з вас 1543 гривні. – Я скасовую покупку, заберіть з баку 55 літрів. Я передумав у вас заправлятись… Як нас дурять Добрий день, 4-та колонка, п’ятий до повного, будь ласка. – Налічні? – Ні, картка. – Ваша машина заправлена, 55 літрів, з вас 1543 гривні. – Я скасовую покупку, […]
- Читать далее -Вона тікала на луки, до Десни, лягала у траву й виглядала пароплав...
Це сталося майже 75 років тому — 21 вересня 1943 року. Бійці партизанського з’єднання «За Батьківщину», очолюваного І. Бовкуном та М. Стратилатом, що діяло на Чернігівщині, допомогали наступаючим військам маршала К. Рокоссовського форсувати Дніпро неподалік села Сивки — головним чином забезпечуючи червоноармійців плавзасобами. Матінка пізніше розповідала: — Річка перетворилася на справжнє пекло. Скажений вогонь з усіх засобів, нальоти […]
- Читать далее -
