Ворони в гнізді, гніздо на балконі: чернігівці Любов та Валерій Вострови прихистили у себе чотирьох вороненят. Дерево, на якому гніздилися ворони, збиралися спиляти комунальники. Жінка вмовила їх відрізати частину із гніздом і віддати їй. Це – четверо пташенят сірої ворони. Раніше їхнє гніздо було на акації поруч із будинком. Віднедавна – на балконі у подружжя […]
- Читать далее -
Школярка з Чернігівщини вишиває… однією рукою
Вісім годин може просидіти дівчина за вишивкою і не помітити як промайнув час. Це унікальне ремесло настільки затягує Аліну, що вона навіть на перекус не може відірватися. Швидко працюють тоненькі пальчики, підбираючи ниточки, вміло вплітають їх у красивий візерунок. 14-річна Аліна Ярмак з Осокорівки, що на Бобровиччині (Чернігівська область), вишиває рушник – символ нашої неньки-України. […]
- Читать далее -
Його життя – як в Бога на долоні
Якщо така багата українська земля, що часто наголошують вчителі, то чому так бідно живуть на ній люди? Патріарху хліборобської праці, Герою України Леоніду Григоровичу Яковишину – 80! Сенс життя У старших класах школи Леоніда по-дорослому занепокоїло серйозне питання: «Якщо така багата українська земля, що часто наголошують вчителі, то чому так бідно живуть на ній люди?» […]
- Читать далее -
«Я знав, що повернуся, просто не знав, коли саме»
Тисячу разів наказував собі не мріяти повернутися туди, де не був тисячу років: цього, минулого, чекаєш, як майбутнього, але очікуваного не знаходиш. Не знаходиш — і лаєш себе: сам винен, не так запам'ятав, або не те. Але ж запам’ятоване — було, невже ж ні?.. Ось і наказуєш собі не повертатися і навіть не мріяти про повернення. *** […]
- Читать далее -
Свої почуття до найріднішої у світі людини син висловив у пісні
Сергій Дзюба у співавторстві з Григорієм Ліщенюком присвятили вірш матері — Дзюбі Серафимі Захарівні. Музику написав композитор Петро Лойтра. Він же і виконує музичний твір. Запахло літо м’ятою і квітами. Запахли зорі у вечірній млі. І матінка всміхається привітно так – І з нею легше жити на землі. Приспів: Вона душі моїй – завжди порадниця, А доброта […]
- Читать далее -
Як українка вийшла заміж за італійця
У Чернігівській бібліотеці для дітей імені Олександра Довженка презентували нову книгу казок «української італійки» Людмили Шутько «Як птахи пастуха князем зробили». Наша землячка Людмила Григорівна Шутько тривалий час мешкає в сонячній Італії. І пише захоплюючі, пригодницькі казки для дітей. Малеча – в захваті! Діти подарували письменниці вже сотні малюнків і своїх відгуків на її твори. […]
- Читать далее -
Вона — рибачка, він – грибник, та вони йдуть по життю в одному напрямку
Серед завзятих рибалок давно вкоренилася думка, що вудку в руках вправно тримають лише чоловіки. Проте 73-річна Антоніна Бодрієнко з Корюківки розвінчує цей стереотип. Її досвід у риболовлі – понад шість десятиліть! Жінку з на перший погляд чоловічим захопленням добре знають на всіх водоймах Корюківського і сусідніх Сновського та Семенівського районів. На своєму двоколісному другові вона […]
- Читать далее -
Читаючи цю книгу, не впадаєш у відчай, а осмислюєш життя
Творці і руйнівники. Відгук на роман Григорія Войтка «Безбатченки. Книга друга» Знаний український журналіст і прозаїк Григорій Войток створив продовження свого резонансного, гостросюжетного роману «Безбатченки», який отримав багато схвальних відгуків у ЗМІ та соціальних мережах. Адже автор об’єктивно, людяно та колоритно відобразив життя українців у період після закінчення Другої світової війни до розпаду СРСР. Це – […]
- Читать далее -
У нього інша місія – захистити українських бійців... молитвою
«Кожна моя поїздка пролягала по лінії фронту: від Станиці Луганської до Маріуполя. Щастя, Піски, Кримське, Авдіївка... Часто ходив на блокпости, де спілкувався з бійцями. Нерідко вони самі йшли до мене. Приходили з бойових операцій, змучені, виснажені, їсти не хотіли, спати не могли... Прагнули одного – виговоритися і почути в розмові слова підтримки. Я дуже часто […]
- Читать далее -
Сільський голова погрожує силоміць віддати людину у дім престарілих
На Менщині сільський голова погрожує силоміць віддати в Чернігівський геріатричний пансіонат свого односельця з інвалідністю. Через нездатність самостійно за собою доглядати та нормально пересуватися чоловік із обмеженими фізичними можливостями вже другий рік мешкає в стаціонарному відділенні Терцентру. Це місце стало йому другим домом, з якого його намагається виселити сільський голова Волосківців. Виною всьому – гроші […]
- Читать далее -
У кожного свій життєвий шлях
Долі людські. Серафима Бабусі Серафимі – вже під 80, однак вона ще – нівроку, вся – в хатніх справах: готує, пере, прасує, прибирає… Не для себе живе, а для дітей та онуків, адже відчуває – потрібна, люблять її! От і живе на світі, попри кволе серце, тримається. Замолоду була красунею, з русявою косою – до пояса, […]
- Читать далее -
12-річній дівчинці, яка написала листа Путіну, влаштували цькування
«Та ще вискочка. І провчили її по заслузі». Односельці влаштували цькування 12-річної дівчинки, яка написала листа Путіну. В середині грудня 2018 року 12-річна Тася Перчікова із села Томсино Псковської області Російської Федерації написала листа Володимиру Путіну. Ось що з цього вийшло. *** Девочка пожаловалась на различные трудности — единственную школу закрыли, мама работает санитаркой в две смены за крошечную […]
- Читать далее -
Гарний настрій для неї — важлива складова кожного уроку
Покликання. Beauty-педагог, або Історія успіху однієї вчительки Її мрія почала здійснюватися ще задовго до того, як вона наважилася на перші кроки... Вона думала, що заробляє кошти на навчання для доньки, а мрія «стояла» зовсім поряд і «підштовхувала» її до кардинальних змін у житті. Вона довго не наважувалася озвучити її, бо пливла за течією, як і […]
- Читать далее -
Попри перепони і людські інтриги їх кохання залишилося непохитним
«Так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подібне кохання»... Ці рядки відомого класика української літератури Володимира Сосюри якнайкраще передають життя подружжя Міщенків з Борзни на Чернігівщині. Марія та Віктор разом зі шкільної парти, пережили чимало життєвих перепон і людських інтриг, але їх кохання залишилося непохитним. Їхні стосунки були палкими та ніжними водночас. Марія […]
- Читать далее -
Книга життя «Еківоки» Віталія Коржа
Віталій Терентійович Корж — відомий український політичний і громадський діяч, наш земляк з Чернігівщини. Народився у селі Дроздівка Куликівського району у простій селянській родині. І хоч уже понад півстоліття мешкає в Києві, ніколи не поривав зв`язків з рідним селом, допомагає землякам, є активним членом Чернігівського земляцтва в Києві. Заслужений економіст України, кандидат економічних наук. За […]
- Читать далее -
Жінка працювала на всіх «найгарячіших» точках Луганського напрямку
Мужній вибір чарівної сумчанки: від редактора міської газети до офіцера прес-служби оперативнного командування «Північ». Молодший лейтенант Світлана Халімоненко, як і багато українських журналістів, з приходом на нашу землю війни стала до лав Збройних Сил України. Надзвичайно мила і чарівна, поряд з цим дуже активна й енергійна, дівчина виконувала бойові завдання на передовій в якості прес-офіцера […]
- Читать далее -
Директор, менеджер, технолог, водій, вантажник, маркетолог — в одній особі
Із невеликої крамнички виходить жінка з двома дітьми. В обох у руках по рум’яній булочці. Відкусивши шматочок, дівчата апетитно прицмокують. Випічка щойно з печі... Скажете, мовляв, ну і що тут дивного? Для міста, можливо, й нічого, а для більшості сіл – нездійсненна мрія, бо ті хлібозаводи, що були, давно позачинялися, інших відкрити нікому, а постачання […]
- Читать далее -
В їхню юність безжально увірвалася клята війна...
Їхнє дитинство забрав голод, в їхню юність безжально увірвалася клята війна. Ганна Самойленко та Іван Громико з Ярославки, що на Бобровиччині Чернігівської області, – однолітки. Жили по сусідству, через два двори. Разом бігали до школи. Опісля обоє працювали в колгоспі. Одружилися, щоб далеко не шукати, – жартують мої співбесідники. Нині їм по 92 роки... Вони […]
- Читать далее -
Він любить більше комп`ютер, ніж свою дівчину
Несподіваний ракурс. Максиму нещодавно виповнилося тридцять. Він – розумний і привабливий, інтелігентний, іронічний, спокійний і врівноважений, незлий та небагатослівний, уважний і небайдужий. Працює програмістом, має стабільну зарплату, житло та автівку. Не зловживає спиртним. Уникає наркотиків. Не курить… Любить читати книжки та дивитися кінофільми. Не одружений. Мешкає в Чернігові. Максим – мій хлопець, і коли ми познайомилися, […]
- Читать далее -
Не з власної волі йшли наші співвітчизники на ту війну...
В Україні 15 лютого вшановують учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня 1989 року останній радянський солдат покинув територію Афганістану. Не з власної волі йшли наші співвітчизники на ту війну й не свою землю боронили, але свій інтернаціональний обов’язок виконували чесно, з гідністю. «НІЧОГО ХОРОШОГО НА ТІЙ ВІЙНІ НЕ БУЛО» Афганськими дорогами […]
- Читать далее -
