Повномасштабне вторгнення розлучило Валентину Чорну з донькою Альоною і онукою Варварою. Через окупацію рідня опинилася у різних місцях
- Читати далі -
Тарас Григорович Шевченко оселився у Грибовій Рудні на Чернігівщині
Їх називають диваками, а вони у відповідь: «Нехай і так. А ми просто любимо природу. Господарюємо на своїй землі. Вживаємо натуральну їжу...»
- Читати далі -
Американська мрія здійснюється в українському селі
Коли ворог змушує людей через обстріли залишати рідні місця та виїжджати аж ген куди, знаходяться сміливці, які навпаки освоюють такі місцини
- Читати далі -
Понад 27 тисяч переселенців з інших областей проживає нині на Чернігівщині
Детально про соціальний захист та підтримку внутрішньо переміщених осіб на Чернігівщині говорили 4 січня на брифінгу в медіацентрі ОВА.
- Читати далі -Книгу про російську анексію Криму представлено у Луцьку
«Люди «сірої зони» — це перша книга, у якій свідчать жертви окупації та люди, які не маючи владних повноважень, виступили проти російської армії. Для них «приєднання» півострова до Росії стало початком життя в «сірій зоні» — території, де не діють закони цивілізованого світу. 19 жовтня жовтня у приміщенні Луцької бібліотеки факультету історії, політології та національної […]
- Читати далі -Якщо вам відмовили у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб
Юридична практика. Що робити у випадку відмови у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб. Консультацію надає заступник начальника відділу «Городнянське бюро правової допомоги» Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Костюкова. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин […]
- Читати далі -«Мій номер – це телефон довіри та гаряча лінія водночас»
Кілька років тому ще в Луганську номер телефону Антоніни Агєєвої став «гарячою лінією» для людей, що опинилися в складній життєвій ситуації, передусім – бездомних. Цей номер знали в органах влади й міліції. Коли дзвінків стало багато, до справи долучилися й інші волонтери, чергування тривало цілодобово... Вже майже три роки пані Антоніна живе в селі під […]
- Читати далі -Багатогранне життя родини переселенців зі Сходу країни
Вікторія означає перемога — чергова розповідь з циклу «Знедолені? Нездоланні!» Неленін. Спогад перший Був далекий, як тепер здається, надзвичайно далекий 2002-й. Мені було трохи більше двадцяти, і я з групою української молоді гуляла Віднем. Молодь здебільшого була з Макіївки й Донецька – учасники форум-театрального тренінгу для представників країн Східної Європи та Кавказу, організованого Міністерством у справах […]
- Читати далі -Театр однієї родини
Рік тому на третьому поверсі Першого українського театру для дітей та юнацтва з’явилась «кишенькова сцена», на якій ставили моновиставу «Одкровення Іванки» за твором Марії Матіос «Черевички Божої Матері». Раніше на цьому місці був звичайний робочий кабінет, який завдяки переселенцям з Донбасу Ользі та Євгенові Чистоклєтовим перетворився на ще один «театр у театрі». Невеличке приміщення було […]
- Читати далі -Фантомні болі ампутованого Криму
Якось, проглядаючи фейсбучну стрічку, я натрапив на світлину з якогось літературного заходу. На ній була зображена жінка, яка дивилась у камеру чи то з сумом, чи то з незрозумілим щирим здивуванням. Фотографія була чорно-біла, поганої якості, обличчя затемнене, лише очі виділялись чітко. Я уважно вивчив усі деталі зображення. Жодних причин затримуватись довго на цій світлині […]
- Читати далі -Як райська музика для переселенців пролунала на блокпосту рідна мова
На черговому блокпості чоловіків виводять, шикують у шеренгу, підходить військовий, весь у камуфляжі, перевіряє документи. А одразу не зрозумієш, хто він і звідки, ніхто ж не відрекомендовується. «І тут я почув питання «Звідки?». Рідною мовою, українською! Вона пролунала як райська музика! Озираюся й бачу над блокпостом український прапор. І таке полегшення в мене, така радість, […]
- Читати далі -Як до Щастя і до інших східних міст прийшло нещастя
«Я відповідаю за себе». На стіні коло її столу висить аркушик із зошита. На ньому – старанно намальоване дитячою рукою кругле личко. Малювали червоним чорнилом – явно, щоб красивіше. Виділено пухлі вуста, густі довгі вії – всі дитячі уявлення про вроду. Синім чорнилом підпис – «Наталья». Наталя посміхається: «Коли до нас приходять відвідувачі з дітьми, […]
- Читати далі -Дороги нашого життя: сім`я з Донеччини закохалася в Полісся Житомирщини
Дорога… Вона супроводжує нас усе життя. Та й саме життя – це дорога. Її можна спланувати, коли життя спокійне. Вона може покликати, коли захочеться нових вражень. А як звичний життєвий устрій раптом перевертається «з ніг на голову» – дорога може стати єдиним порятунком, надією на новий шанс. Протягом останніх двох років для багатьох українців зі […]
- Читати далі -Залишити Крим, аби повернутися
Київ. Лівий берег Дніпра. З-поміж торговельних яток і будівельних крамниць ледь помітна маленька кав’ярня. Проте перехожі все ж звертають увагу на два закріплених на даху яскравих стяги (кримськотатарський та український). Фасад охайного павільйону обклеєний малюнками кримської тематики. Тут і Чорне море, і Бахчисарайський палац, кримські солодощі й фрукти. Якщо підійти ближче, то можна відчути і […]
- Читати далі -Семінар для активістів, які працюють з переселенцями
Семінар для активістів з громад, які працюють з переселенцями у Полтавській, Сумській, Чернігівській та Черкаській областях. 24-25 червня полтавський офіс «КримСОС», за підтримки УВКБ ООН, збирає активістів з-поміж переселенців та організацій, що допомагають переселенцям на дводенний семінар у Сумах. На заході спеціалісти навчать знаходити ресурси для втілення соціальних проектів, працювати в соціальних мережах. Семінар спрямований […]
- Читати далі -Кожна донецька рослина знайшла собі місце у волинському саду
Він так говорить про волинські ліси й так ними переймається, вона знає стільки луцьких таємниць, з таким натхненням розповідає про стару бруківку і тихі вулички, що ніхто й не здогадується – подружжя лише рік на Волині. «Нічим ми не особливі. Хіба тим, що в поважному віці мусили приймати складне рішення» – Хто нас здав? – […]
- Читати далі -Від самого початку війни він рятує людей. Чужих людей. Їхні тіла й душі
Більшість із нас, змушених покинути домівку та розпочинати нове життя, намагаються спочатку облаштуватися на іншому місці, перевести подих. Вже потім, – якщо залишаться сили, – допомагають іншим. Але є не класичні переселенці, які живуть, здається, поза законом збереження енергії. Вони, власне, і є енергія, що сама себе відтворює та невпинно латає понівечене війною буття. Робимо. […]
- Читати далі -
