У 1937 — 1938 р. у СРСР тривав централізований процес масових репресій, який, за істориком Робертом Конквестом, отримав назву “великий терор”. Він мав на меті розправу з різними соціальними категоріями, які були опонентами більшовицької влади. Жертвами “чистки” радянського суспільства стало і духовенство всіх конфесій України. Знищення служителів культу набуло такого розмаху, що зараз деякі історики […]
- Читати далі -
Тріумфальна весна 1918-го: Визволення Києва
У російсько-українській війні 1917—1918 років після підписання Брестського договору українська, німецька та австро-угорські армії стали союзниками в боротьбі з російським агресором. Якою була участь і внесок військ Української Народної Республіки у визволенні Києва: протиставимо факти міфам і фальсифікаціям. Публікація №3. Зв’язок із українською делегацією в Бресті був ненадійним, тож поява на українських землях новоявлених союзників іноді ставала […]
- Читати далі -
Забуті перемоги. Тріумфальна весна 1918-го
Центральна Рада притягнула на Україну німецькі війська, чим відштовхнула від себе значні кола населення. А була реальна можливість вирішити раз та назавжди справу незалежності України власними силами. Підручник історії України 10-го класу авторства В. Власова і С. Кульчицького, виданий у 2018 році. На сторінці 59 – гарна карта першої війни радянської Росії з УНР. Невеличкі […]
- Читати далі -
Тріумфальна весна 1918-го. Реорганізація армії
Після важких і напружених боїв за Київ, ввечері 8 лютого 1918-го українські війська відступили в село Гнатівку (яку в літературі часто називають Ігнатівкою), неподалік від столиці. Окремі сутички тривали в Києві ще й наступного дня. Керівництво червоних із заняттям Києва вважало, що з Центральною Радою і з українським військом справу покінчено. Тож ніхто відступаючих не […]
- Читати далі -
25 березня день пам'яті В'ячеслава Чорновола
Сьогодні день пам'яті В'ячеслава Чорновола — відомого українського політика, журналіста, дисидента, лідера Народного Руху України. В’ячеслав Чорновіл (1937—1999) – одна з найяскравіших постатей в українському політикумі 90-х років. Завдяки розуму, енергії та надзвичайній працездатності він міг би стати успішним підприємцем або науковцем, міг би зробити блискучу чиновницьку кар’єру. Але не такий характер був у Чорновола, […]
- Читати далі -
Понад 20 років Павло Сич очолював Менський район
Сто років виповнюється 22 березня із дня народження відомого державного діяча, Героя Соціалістичної Праці, учасника Другої світової війни Павла Кириловича Сича, який понад 20 років очолював Менський район на Чернігівщині. За цей час Менщина стала справжнім флагманом сільськогосподарського виробництва. Сюди з усього СРСР приїздили за передовим досвідом. Також буквально щомісяця тут бували делегації з Чехії, […]
- Читати далі -Історія: росіяни на службі фашистської Німеччини — «Світ-інфо»
Вийшов друком 171-й номер Чернігівської обласної газети «Світ-інфо», яку видає журналіст Петро Антоненко. «Коронавірус планети». В цій публікації редактор газети аналізує чергову проблему, з якою зіштовхнулося людство: пандемію коронавірусу. Історична тема традиційно займає вагоме місце в газеті. Друкується продовження історичного дослідження «Коли Україна правила Росією: регіоналізм і пост-сталінська партійна політика» – про роль вихідців з […]
- Читати далі -
Нащадок індіанського племені присвятив життя Україні
18 лютого 1952, року в Оклахомі (США) народився Джеймс Ернест Мейс, американський історик, політолог, журналіст, дослідник Голодомору в Україні. Саме Джеймс Мейс був автором ідеї «Запали свічку пам’яті», побачивши одного разу оформ-автопортрет Тараса Шевченка зі свічкою. А завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні та його масштаби. Він був автором звіту комісії Конгресу […]
- Читати далі -
Як на Галичині вшановували гетьмана Кирила Розумовського
Вшанування пам’яті про гетьмана Кирила Розумовського на шпальтах галицької преси за часів Другої світової війни. 21 (9 – за старим стилем) січня 1803 р. у Батурині помер гетьман України Кирило Розумовський. З того часу пройшло 217 років. За цей час до постаті гетьмана було різне ставлення. Позбавлені власної держави, українці не мали можливості гідно оцінити […]
- Читати далі -
Як «лагерні» відбудовували повоєнний Чернігів
У радянських таборах для військовополонених часів Другої світової війни перебували не лише німці. Спогади про своє перебування в Чернігівському таборі № 177 залишив і солдат дивізії «СС Галичина» Роман Висоцький. Він потрапив у цей табір восени 1944-го року, видавши себе за громадянина Австрії, оскільки здогадувався, що доля полоненого українця буде важчою. Завдання військовополонених полягало у […]
- Читати далі -
Будинок, якому понад сотню років, має цікаву історію
Будівлі, в якій розташований Семенівський будинок творчості дітей та юнацтва (Чернігівщина), вже понад сотню років. Вона має свою неповторну архітектуру і не менш цікаву історію. Напевно, кожного, хто хоч раз приїздив до Семенівки, не залишав байдужим цей витвір мистецтва. Побудований в стилі класицизму, цей будинок дуже відрізняється від всіх інших навколо. Цікава ліпнина та могутні […]
- Читати далі -
У Чернігові розвінчували міфи навколо Крут
До Дня пам’яті Героїв Крут у бібліотеці ім. М. Коцюбинського пройшла лекція відомих чернігівських науковців, співробітників Інституту національної пам'яті, Сергія Бутка та Сергія Горобця. Говорили про подвиг захисників України та про розвінчання міфів, якими «обріс» бій під Крутами. Чи можна вважати трагедією успішний оборонний бій, який мав для України важливі стратегічні наслідки? Історик Сергій Бутко […]
- Читати далі -
Чернігівщина відзначатиме ювілей князівства
У 2024 році відзначатимуть 1000-ліття Чернігівського князівства. Звісно, дата доволі умовна, просто саме 1024 року Мстислав Хоробрий, брат Ярослава Мудрого, зайняв чернігівський престол і, перемігши брата в битві під Лиственом, поклав початок найбільш гучному існуванню князівства. Його кордони сягали Москви, не доходячи до неї якихось 60 кілометрів, але включаючи Муромо-Рязанську землю, та до нинішньої Кубані […]
- Читати далі -
«Ніжинську поштову станцію» реконструюють
Унікальний архітектурний комплекс «Ніжинська поштова станція» буде реконструйований. Ніжинська міська рада виділила майже два мільйони гривень. Звичайно, за ці кошти вдасться відновити лише одне приміщення, але у міськраді планують шукати спонсорів на повну реконструкцію. «Ніжинська поштова станція» – унікальний для України музейний заклад. Її будівлі збереглися з часів Російської імперії. Це єдиний архітектурний комплекс XVIII-XIX […]
- Читати далі -
Як український «Щедрик» став світовим хітом «Carol of the Bells»
Останній у цьому році випуск відеопроєкту «ІстФакт» розповідає про майже детективну історію «Щедрика» Миколи Леонтовича, який нині є найпопулярнішою різдвяною мелодією в світі. Цього могло й не бути, адже ноти щедрівки були фактично викрадені в автора Олександром Кошицем для закордонних гастролей Української Республіканської хорової капели. За що ж Симон Петлюра погрожував розстріляти Олександра Кошиця? Чому […]
- Читати далі -
Пам`ятник тим, хто катував непокірних українців та забирав у них хліб
«Як можна жити з сім’єю на 200 грамів хліба на день?.. Я боровся за Радянську владу, а зараз сидимо голодні…», – витяг із листа до Сталіна, написаний одним із так званих «червоних партизанів» Ніжинщини, місцевого селянина, який допомагав російським більшовикам встановлювати тут «владу рад». Подібними заявами та листами переповнені архіви сучасного СБУ, а в могилах […]
- Читати далі -
Семінар по встановленню справедливості щодо репресованих
Чернігівці вчилися встановленню справедливості щодо репресованих комуністичним режимом. «Проблематика і досягнення процесу реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму» — під такою назвою 7 грудня у Києві проведено семінар, який організували Український інститут національної пам’яті та Національна комісія з реабілітації репресованих — жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років, за участю чернігівців. Чернігівську регіональну комісію з реабілітації репресованих […]
- Читати далі -
Як на Чернігівщині діяли каральні органи
«Чернігівська Надзвичайна. Менжинському…» Влітку тисяча дев`ятсот тридцять третього року голова Об’єднаного Державного Політичного Управління (ОДПУ) СРСР Менжинський лікувався у Кисловодську, поєднуючи лікування з роботою. Лікарі радили йому працювати три – чотири години на добу. Але В`ячеслав Рудольфович ігнорував такі поради. В перервах для відпочинку вмикав радіоприймач і слухав музику. Якось впізнав знайому мелодію. То була […]
- Читати далі -
75-річчя депортації українців із їхніх етнічних земель
В Україні нині відзначається 75-річчя одної з трагічних сторінок нашої історії — депортації українців із їхніх етнічних земель: Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Південного Підляшшя, Бойківщини, Любачівщини в Польщі. Одним із підсумків Другої світової війни стало встановлення нових державних кордонів у Європі, зокрема між СРСР і Польщею. Водночас комуністична влада обох країн запланувала, щоб після зміни кордонів […]
- Читати далі -
Героїчна мужність чернігівського полковника Мартина Небаби
Серед багатьох відомих історичних постатей Чернігівщини є герої, які з честю та гідністю в різні часи захищали українську землю від ворожих загарбників. Одним з таких є перший чернігівський полковник Мартин Небаба. Звідки з’явився Мартин Небаба? Війна під проводом Богдана Хмельницького змінила життя всієї України, не оминула вона і долю Чернігова. У червні 1648 року козацьке […]
- Читати далі -
