«Червоні» партизани Добрянщини: за лаштунками радянських міфів» та «Іван Бовкун: кривавий шлях «народного месника», — свої нові книги з такими назвами презентував 16 і 18 вересня у Чернігові. Книги презентовані в обласному центрі під час традиційних Музейних зустрічей у Військово-історичному відділі Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського Михайло Жирохов, історик, військовий експерт, науковий співробітник […]
- Читати далі -
Як загинув атаман Галака?
У ніч на Івана Купала, із 6-го на 7-ме липня 1921-го року (99 років тому), бандит Калівошко (який потім виявився агентом НКВС Федором Гончаровим) убив Івана Васильчикова – командира найуспішнішого партизанського повстанського загону чернігівського Полісся, знаного як отаман Галака. Гончаров (справжнє прізвище Гончар) був уродженцем села Осьмаки Коропського району Чернігівщини, мав селянське походження. Перед черговою, […]
- Читати далі -
Як українці розгромили московське військо під Конотопом
9 липня 1659 року війська гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату вщент розгромили московське військо під Конотопом на Сумщині. Ця подія стала одним із ключових епізодів російсько-української війни 1658—1659 років. Після підписання Іваном Виговським Гадяцької унії з Річчю Посполитою в 1658-му, що стало своєрідним бунтом проти антиукраїнського трактування Кремлем Переяславської угоди, московське військо Олексія Трубецького […]
- Читати далі -
Реставрація палацу Кирила Розумовського у 1947—1949 рр
Після Другої світової війни влада особливу увагу приділяла збереженню та реставрації пам’яток, що мали наукову, історичну або художню цінність. У 1946 р. у обласні центри були розіслані накази про взяття на облік пам’яток архітектури. Як пам’ятка архітектури ХVIII ст. до обліку потрапив і палац гетьмана України Кирила Розумовського. Відповідно до Постанови Ради Міністрів “Про заходи […]
- Читати далі -
Українізація від Берії. Секретна постанова: відхід від русифікації
Українізація від Лаврентія Берії. Секретна постанова 1953 року вимагала відійти від русифікації. Політика українізації (коренізації), яка проводилася більшовиками в радянській Україні з 1923 року, наприкінці 20-х – на початку 30-х років почала згортатися, а в 1932 року фактично була припинена. Натомість у 1932–1933 року був організований штучний Голодомор, який привів до масового винищення селян – одних […]
- Читати далі -
У школах поруч з державним прапором — портрети ворогів України
9 червня в селі Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області проведено культурно-просвітницький захід «Роздуми про героїв і покручів». Його організатори та учасники, ГО «Українська ініціатива», ніжинські та ічнянські волонтери, ветерани бойових дій в російсько-українській війні за сприяння Українського інституту національної пам’яті, ознайомилися з експозицією Музею національної пам’яті села Вертіївка, який зараз закритий для вільного відвідування і […]
- Читати далі -
У 10-річному віці вступив до академії та закінчив її з золотою медаллю!
У цьому році виповнюється 185-та річниця з дня смерті талановитого скульптора зі світовим ім’ям, уродженця Чернігівщини Івана Мартоса, який двадцять років свого життя присвятив виключно надгробній скульптурі та є автором понад двадцяти надгробків-шедеврів. А талант цей майстер справді мав колосальний: у 10-річному віці вступив до Санкт-Петербурзької академії мистецтв та закінчив її з золотою медаллю! Скульптор […]
- Читати далі -
Випадковість змінила його долю
Вбитися в пір‘я, як це було 150 років тому (за спогадами батуринського фотографа Миколи Боканя). 1 червня — Міжнародний день захисту дітей, тож виникає питання: яким було дитинство та дорослішання наших прадідів та прабабусь? Про це можна дізнатись з літературних творів, праць етнографів, сімейних переказів, мемуарів. З таких спогадів нам стало відомо про життя одного батуринського […]
- Читати далі -
Від беззаконня в Радянському Союзі кров стине в жилах
Сталінський терор забрав мільйони життів невинних людей. А всього радянський комуністичний режим «перемолов» десятки мільйонів доль. Цифри настільки страшні, що іноді за цими рядками нулів втрачається усвідомлення суті трагедії. Апогеєм беззаконня в Радянському Союзі, від якого кров стине в жилах, вважається сумно відомий «великий терор», що чорною хвилею накрив країну в 1937—1938 роках. Це ж […]
- Читати далі -
Про планові комуністичні репресії розповів історик із Чернігова
Політичні репресії 1937—1938 років займають особливе місце в політиці державного терору комуністичного режиму впродовж довгих 1917—1991 років. Ці жахи залишилися в пам’яті як «великий терор». Вони символізують абсолютну беззаконність та абсурдність з позицій здорового глузду, планування за чіткими лімітами(!) репресій влади, яка у будь-яку хвилину без суду, без права на захист перетворювала будь-кого у «ворога […]
- Читати далі -
Жертви Другої світової війни: Чернігівщина в 1939–1941 роках
Для Чернігівщини, як і для всієї України, Друга світова війна є, насамперед, національною трагедією, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі національні інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні імперіалістичні системи, що з метою панування та визиску однаково не рахувалися з ціною людського життя. Спробуємо хоч оглядово, […]
- Читати далі -
Дерев’яна святиня, що не пережила більшовизм
Село Хороше Озеро, що на Борзнянщині (Чернігівська область), успадкувало мальовничу назву від місцевості, котра за часів козацтва входила до Ніжинського магістрату, східна межа якого закінчувалась річко-озером під назвою Рибець. Тутешні люди, як і заведено в багатьох селах Чернігівщини, наївно пов’язують походження назви села з легендою про московську імператрицю Катерину, яка проїжджаючи каретою через ці мальовничі […]
- Читати далі -
26 квітня — 34-ті роковини Чорнобильської аварії
Чорнобильська аварія — найбільша в історії людства техногенна катастрофа, яка стала наслідком панування комуністичного тоталітарного режиму. Уніч на 26 квітня 1986-го два вибухи під час експерименту зруйнували 4-й реактор атомної електростанції, які потужністю мали еквівалент 300 Хіросим. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу — 11 тонн ядерного палива. Вітром радіоактивні речовини дісталися на територію Литви, […]
- Читати далі -
На Чернігівщині назвали поле іменем загиблого воїна
Скільки б років не минуло, афганська війна озивається у спогадах всіх, хто пройшов її шляхами. Для пам'яті тих, хто втратив рідних і близьких, немає терміну давності… При в’їзді у село Камінь Новгород-Сіверського району Чернігівської області стоїть великий пам’ятник з гранітного каменю. Він встановлений на честь односельчанина, який загинув у 20 років на чужині… Василь Живодер […]
- Читати далі -
Як на Чернігівщині репресували священика
У 1937 — 1938 р. у СРСР тривав централізований процес масових репресій, який, за істориком Робертом Конквестом, отримав назву “великий терор”. Він мав на меті розправу з різними соціальними категоріями, які були опонентами більшовицької влади. Жертвами “чистки” радянського суспільства стало і духовенство всіх конфесій України. Знищення служителів культу набуло такого розмаху, що зараз деякі історики […]
- Читати далі -
Тріумфальна весна 1918-го: Визволення Києва
У російсько-українській війні 1917—1918 років після підписання Брестського договору українська, німецька та австро-угорські армії стали союзниками в боротьбі з російським агресором. Якою була участь і внесок військ Української Народної Республіки у визволенні Києва: протиставимо факти міфам і фальсифікаціям. Публікація №3. Зв’язок із українською делегацією в Бресті був ненадійним, тож поява на українських землях новоявлених союзників іноді ставала […]
- Читати далі -
Забуті перемоги. Тріумфальна весна 1918-го
Центральна Рада притягнула на Україну німецькі війська, чим відштовхнула від себе значні кола населення. А була реальна можливість вирішити раз та назавжди справу незалежності України власними силами. Підручник історії України 10-го класу авторства В. Власова і С. Кульчицького, виданий у 2018 році. На сторінці 59 – гарна карта першої війни радянської Росії з УНР. Невеличкі […]
- Читати далі -
Тріумфальна весна 1918-го. Реорганізація армії
Після важких і напружених боїв за Київ, ввечері 8 лютого 1918-го українські війська відступили в село Гнатівку (яку в літературі часто називають Ігнатівкою), неподалік від столиці. Окремі сутички тривали в Києві ще й наступного дня. Керівництво червоних із заняттям Києва вважало, що з Центральною Радою і з українським військом справу покінчено. Тож ніхто відступаючих не […]
- Читати далі -
25 березня день пам'яті В'ячеслава Чорновола
Сьогодні день пам'яті В'ячеслава Чорновола — відомого українського політика, журналіста, дисидента, лідера Народного Руху України. В’ячеслав Чорновіл (1937—1999) – одна з найяскравіших постатей в українському політикумі 90-х років. Завдяки розуму, енергії та надзвичайній працездатності він міг би стати успішним підприємцем або науковцем, міг би зробити блискучу чиновницьку кар’єру. Але не такий характер був у Чорновола, […]
- Читати далі -
Понад 20 років Павло Сич очолював Менський район
Сто років виповнюється 22 березня із дня народження відомого державного діяча, Героя Соціалістичної Праці, учасника Другої світової війни Павла Кириловича Сича, який понад 20 років очолював Менський район на Чернігівщині. За цей час Менщина стала справжнім флагманом сільськогосподарського виробництва. Сюди з усього СРСР приїздили за передовим досвідом. Також буквально щомісяця тут бували делегації з Чехії, […]
- Читати далі -
