Хроніки війни більшовиків з українським народом на Чернігівщині: рік 1932-й. Оповідь про компартійний шабаш в Петрушині 2 травня 1932 року (Продовження. Попередня публікація тут). А тепер – безпосередньо про бешкетування петрушинського активу та їх хуліганські дії щодо інших селян. Пізнього вечора 2 травня 1932 року побоїв зазнали декілька селян. Ключовий епізод – знущання над Миколою Андрійовичем […]
- Читать далее -Подвиги новітніх «гераклів». Анатомія комуністичного правосуддя
Анатомія комуністичного правосуддя. Епізод 1-й: «подвиги» новітніх «Гераклів» Хроніки війни більшовиків з українським народом на Чернігівщині: рік 1932-й. У селі Петрушині Чернігівського району сучасної Чернігівської області 1930-і роки обійшлися без гучних потрясінь. Місцевих комуністів і активістів вистачало. Вони безбожно пиячили і немилосердно виконували всі спущені згори «кампанії», як наслідок – понад 100 загиблих від голоду в […]
- Читать далее -Завдання історика: зробити так, щоб минуле промовляло до сучасника
На відзначення 150-ліття з дня народження Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея ШЕПТИЦЬКОГО 30 жовтня у Києві пройшла конференція «Як будувати рідну хату» – погляд з ХХІ століття». Говорили про духовну спадщину Митрополита, її сучасне сприйняття та актуальність для сьогоднішнього суспільства. Конференцію організували Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, […]
- Читать далее -Чи правомірне питання: «Жовтневе або Баба?»
Досі трапляються випадки, коли необізнаність органів місцевого самоврядування положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» або інші причини порушують право громади зробити власний вибір у справі перейменування населеного пункту. В інформації Катерини Дроздової «Жовтневое или Баба?», оприлюдненій у газеті «Гарт» №44 (2744) від 29 […]
- Читать далее -Пилип Орлик – автор козацької Конституції
21 жовтня виповнилося 343 роки з дня народження видатного державного діяча України, гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика — автора однієї з перших європейських Конституцій нового часу. Народився Пилип Орлик у шляхетській родині чеського походження. Здобув чудову освіту у Віленському єзуїтському колегіумі та Києво-Могилянській колегії. Відомо, що Орлик володів польською, болгарською, італійською, латинською, церковнослов’янською та іншими […]
- Читать далее -Найактивнішими бунтарями серед ув`язнених завжди були українці
«Українці завжди були найактивнішими бунтарями серед ув`язнених» − вважає фінський письменник, автор першої науково-популярної книжки про Воркутинське повстання 1953 року Юкка Рислаккі. Спеціальну відзнаку Гільдії людей книжки Київського національного університету імені Тараса Шевченка на нещодавньому Форумі видавців у Львові здобула книжка «Воркута. Повстання у виправно-трудовому таборі». Її автор — фінський журналіст, документаліст, карикатурист, письменник Юкка […]
- Читать далее -Несподіваного Андрея Шептицького зобразили в інфографіці
У рамках Тижня Митрополита Андрея Шептицького Український інститут національної пам’яті разом із Українським кризовим медіацентром створили інфогафіку, в якій висвітлили основні етапи життя та діяльності високошанованого українського душпастира.
- Читать далее -Комсомольський шабаш наприкінці 1934-го на Чернігівщині
Хроніки війни більшовиків з українським народом на Чернігівщині. Радянська традиція зображувала комсомольців такими собі продовжувачами добрих справ піонерів-тимурівців: допомогти по господарству людям похилого віку, перевести через дорогу бабусю, взяти участь у благоустрою території, допомогти рідному колгоспу тощо. Цілком у дусі класичного твору Платона Воронька: «Через поле, через гай Ходить хлопчик Помогай. Бачить хлопчик – садять […]
- Читать далее -Садибу Лизогубів у Седнєві терміново треба рятувати!
Поки в Чернігові урочисто відзначають 300-річчя Катерининської церкви, творіння братів Лизогубів, під загрозою інша пам’ятка цього давнього українського роду меценатів, уже пізніших його поколінь, — садиба Лизогубів у селищі Седневі біля Чернігова. У ХІХ столітті це було місце справжнього паломництва багатьох видатних діячів української культури. Досить назвати лише Тараса Шевченка чи Леоніда Глібова. Кобзар не […]
- Читать далее -Декомунізація у питаннях та відповідях
Український інститут національної пам’яті зібрав запитання, які найчастіше ставлять у зв’язку із ухваленням декомунізаційних законів, і підготував стислі відповіді на них. НАВІЩО ПОТРІБНО ПЕРЕЙМЕНОВУВАТИ ВУЛИЦІ? Цього вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки». Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей. Цей […]
- Читать далее -Хоробра й самовіддана жінка-фронтовик
Харитина Кононенко: хай ніколи не вірять ніяким визволителям, а самі здобувають свої права *** 18 жовтня 1900 р. народилася в с. Миколаївка на Полтавщині, у родині громадського і політичного діяча, поета Мусія Кононенка – Харитина – громадська діячка, активістка українського жіночого руху, письменниця. У міжвоєнний період Харитина Кононенко жила в Галичині. Створила серед українок краю […]
- Читать далее -Пам’яті Армії Нескорених присвячується
Нерівний бій з німецькими та радянськими окупантами тривав понад 10 років. У інфографіці Ви можете ознайомитися з основними відомостями про Армію Нескорених – так їх з повагою назвали нащадки. Інфографіка «УПА. Український визвольний рух 1940-х — 1960-х років», підготовлена Українським інститутом національної пам'яті до 73-ї річниці створення Української повстанської армії. Сергій БУТКО
- Читать далее -Як вбивали Степана Бандеру. Подробиці
15 жовтня 1959 р. у Мюнхені московський агент КГБ убив Степана Бандеру – керівника Організації Українських націоналістів. Приглушений, схожий на хрипіння крик почуло зі сходової клітки подружжя Гамзе, що мешкало на Крайттмайрштрасе в Мюнхені, в обід 15 жовтня 1959-го. Коли вибігли з квартири, побачили, що на долівці з розбитою головою лежить їх сусід – письменник […]
- Читать далее -Чому День захисника України відзначаємо саме 14 жовтня?
Головне військове свято України збігається із церковним – Покрови Пресвятої Богородиці. Почали його вшановувати у Візантії у Х ст. За однією версією легенди, цього дня 860 року столицю імперії Константинополь взяли в облогу руси-язичники. За другою – що то сталося 910-го й нападниками були араби-мусульмани. Жителі міста на чолі з духовенством ревно молилися про порятунок […]
- Читать далее -Активісти та історики б`ють на сполох: тут не повинно йти будівництво
В історично-заповідному місці Чернігова, біля Єлецького монастиря, не зважаючи на протестні заклики громадськості, Чернігівська міська влада надала дозвіл на зведення житлового будинку. Вже озпочато будівництво багатоповерхового будинку. Ось що написав історик-науковець Сергій Черняков на своїй сторінці у facebook. Учора на мою вимогу забудовники встановили стенд, де зображено неузгоджений проект будівництва. Таким чином, горе-будівельники не завершивши археологічні […]
- Читать далее -Від «Думи про Батурин» до «Батуринської баркароли»
Батурин є, Батурин вічно буде Його нащадки з праху підняли, і гордісю наповнюються груди — Над Сеймом знову квітнуть прапори! В.Залізний Багато визначних діячів музичного мистецтва пов’язані з Батурином — хтось проживав у Гетьманській столиці, хтось в своїй творчості відобразив його славу та біль. У XVIII ст. невідомий автор створив козацьку думу “Батуринська колискова”. Відомий кобзар, бандурист, […]
- Читать далее -Сповідні розписи за період 1746–1830 років увійшли у нову книгу
«Сповідні розписи села Дягови 1746 – 1830 років» – книга з такою назвою побачила світ 2 жовтня у чернігівському видавництві Валерія Лозового «Десна Поліграф».
- Читать далее -Новгород-Сіверська міська влада пропагує комуністичну символіку
У місті Новгород-Сіверський Чернігівської області досі на водонапірній башті, що знаходиться по вул. Базарна, висять портрети В.І. Леніна і Й.В. Сталіна.
- Читать далее -НКВД засудив до розстрілу українського бандуриста Гната Хоткевича
«Ловко грає, аби ще й очі вийняти, то був би знатний кобзар», — казали сліпі співці, почувши гру на бандурі молодого Гната Хоткевича.
- Читать далее -У жовтні Україна відзначає 25-ту річницю революції на граніті
Це був перший успішний ненасильницький політичний протест проти комуністичної влади в Українській РСР.
- Читать далее -