Вільям Генрі Чемберлин (1897–1969) – московський кореспондент американської газети The Christian Sciense Monitor (Бостон). У жовтні 1933-го подорожував Україною. Разом із дружиною (за походженням – українкою) він побував на Полтавщині, в околицях Білої Церкви, на Кубані. Повідомлення з цієї мандрівки до Бостону він почав надсилати восени 1934 р., коли назавжди залишив СРСР. Тоді ж вийшла […]
- Читати далі -За правду українців жорстоко карали
Хроніки війни більшовиків з українським народом на Чернігівщині: рік 1933-й. Початок квітня 1933 року, газети рясніють повідомленнями про те як радянські селяни, насамперед колгоспники, з ентузіазмом і посмішками на обличчях готуються до весняного сіву. Однак у суворій реальності все було з точністю до навпаки. Вражені розмахом реквізицій продовольства, які і раніше мали мало спільного із […]
- Читати далі -Учасників Революції Гідності з Чернігівщини нагородив голова СБУ
У Києві в Національній Академії СБУ відбулася церемонія вшанування пам’яті Героїв Революції Гідності. В урочистому заході взяв учать Голова СБ України генерал-полковник Василь Грицак, курсанти Академії, родичі Героїв Небесної Сотні та учасники Революції Гідності, зокрема бійці загону «Самооборони Майдану» з Чернігівської області. Василь Грицак у своєму виступі наголосив: «Глибокий біль відвтрати найкращих синів та дочок […]
- Читати далі -Люди правди: ҐАРЕТ ДЖОНС
Британський журналіст Ґарет Джонс (Gareth Jones, 1905–1935) був одним із перших західних кореспондентів, які з ризиком для себе намагалися своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства голодом мільйонів людей в Україні у 1932–1933 роках. Він отримав блискучу освіту, вільно володів німецькою, французькою та російською мовами. Був радником прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойд Джорджа, писав […]
- Читати далі -З болем у серці провели історичні паралелі у Батурині
У 307-му річницю загибелі Батурина всі українці схилили голови в скорботі за знищеним містом та його мужніми оборонцями. Гетьманський Батурин − це гордість і біль кожного свідомого українця! Вже 24 роки поспіль відроджений Батурин збирає патріотичну громаду з усієї України. За православною традицією День пам’яті Батурина розпочався панахидою за загиблими тисячами воїнів і мирних мешканців […]
- Читати далі -Як героїчно захищали українці Батурин від московитів
Проаналізувавши напрямки руху шведів, Петро І зрозумів, що Карл XII невипадково намагається уникнути бою, залишив у спокої Новгород-Сіверський і спрямував свої сили до Батурина, де зберігалися великі запаси продовольства та зброї. 30 жовтня 1708 р. у цьому його ще раз переконали О. Меншиков та Д. Голіцин, які, приїхавши у Погребки, відразу доповіли про оперативну обстановку. Дії […]
- Читати далі -Він здобув міжнародний авторитет своєю невтомною працею заради України
Андрей Шептицький (1865–1944 рр.) – видатний український церковний, культурний і громадський діяч. Митрополит Андрей 43 роки очолював Українську греко-католицьку церкву (1901–1944 рр.). На час його керівництва УГКЦ відбулися переломні події української і світової історії: Перша і Друга світові війни, Українська революція 1917–1921 рр., польсько-українська війна 1918–1919 рр., Голодомор 1932–1933 рр., Голокост, дві радянські окупації (1939–1941 […]
- Читати далі -Анатомія комуністичного правосуддя: компартійний шабаш у Петрушині
Анатомія комуністичного правосуддя. Епізод 5-й: ВИРОК. Хроніки війни більшовиків з українським народом на Чернігівщині: рік 1932-й Оповідь про компартійний шабаш в Петрушині 2 травня 1932 року. Закінчення 9 липня 1932 року, за два місяці після описуваних подій, у партслідчого нарешті дійшли руки аби поставити крапку у справі «про биття громадян с. Петрушина». Сам процес розслідування полягав у тому, […]
- Читати далі -Обпалені сторінки історії. Завітай 13 листопада до Батурина
Здавалось би, тисячолітня боротьба за незалежність нашого народу увінчалася створенням у 1991 р. суверенної держави. Але і в часи незалежної України Москва не залишає нас у спокої, продовжує упокорювати українців випробуваними упродовж віків методами. Події останніх років сколихнули увесь світ, адже анексією Криму і активним сприянням терористично-сепаратистським угрупуванням Донбасу Росія зруйнувала післявоєнну глобальну систему безпеки. […]
- Читати далі -Комуністичне «правосуддя»: знущання над «карним елементом»
Хроніки війни більшовиків з українським народом на Чернігівщині: рік 1932-й. Оповідь про компартійний шабаш в Петрушині 2 травня 1932 року (Продовження. Попередня публікація тут). А тепер – безпосередньо про бешкетування петрушинського активу та їх хуліганські дії щодо інших селян. Пізнього вечора 2 травня 1932 року побоїв зазнали декілька селян. Ключовий епізод – знущання над Миколою Андрійовичем […]
- Читати далі -Подвиги новітніх «гераклів». Анатомія комуністичного правосуддя
Анатомія комуністичного правосуддя. Епізод 1-й: «подвиги» новітніх «Гераклів» Хроніки війни більшовиків з українським народом на Чернігівщині: рік 1932-й. У селі Петрушині Чернігівського району сучасної Чернігівської області 1930-і роки обійшлися без гучних потрясінь. Місцевих комуністів і активістів вистачало. Вони безбожно пиячили і немилосердно виконували всі спущені згори «кампанії», як наслідок – понад 100 загиблих від голоду в […]
- Читати далі -Завдання історика: зробити так, щоб минуле промовляло до сучасника
На відзначення 150-ліття з дня народження Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея ШЕПТИЦЬКОГО 30 жовтня у Києві пройшла конференція «Як будувати рідну хату» – погляд з ХХІ століття». Говорили про духовну спадщину Митрополита, її сучасне сприйняття та актуальність для сьогоднішнього суспільства. Конференцію організували Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, […]
- Читати далі -Чи правомірне питання: «Жовтневе або Баба?»
Досі трапляються випадки, коли необізнаність органів місцевого самоврядування положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» або інші причини порушують право громади зробити власний вибір у справі перейменування населеного пункту. В інформації Катерини Дроздової «Жовтневое или Баба?», оприлюдненій у газеті «Гарт» №44 (2744) від 29 […]
- Читати далі -Пилип Орлик – автор козацької Конституції
21 жовтня виповнилося 343 роки з дня народження видатного державного діяча України, гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика — автора однієї з перших європейських Конституцій нового часу. Народився Пилип Орлик у шляхетській родині чеського походження. Здобув чудову освіту у Віленському єзуїтському колегіумі та Києво-Могилянській колегії. Відомо, що Орлик володів польською, болгарською, італійською, латинською, церковнослов’янською та іншими […]
- Читати далі -Найактивнішими бунтарями серед ув`язнених завжди були українці
«Українці завжди були найактивнішими бунтарями серед ув`язнених» − вважає фінський письменник, автор першої науково-популярної книжки про Воркутинське повстання 1953 року Юкка Рислаккі. Спеціальну відзнаку Гільдії людей книжки Київського національного університету імені Тараса Шевченка на нещодавньому Форумі видавців у Львові здобула книжка «Воркута. Повстання у виправно-трудовому таборі». Її автор — фінський журналіст, документаліст, карикатурист, письменник Юкка […]
- Читати далі -Несподіваного Андрея Шептицького зобразили в інфографіці
У рамках Тижня Митрополита Андрея Шептицького Український інститут національної пам’яті разом із Українським кризовим медіацентром створили інфогафіку, в якій висвітлили основні етапи життя та діяльності високошанованого українського душпастира.
- Читати далі -Комсомольський шабаш наприкінці 1934-го на Чернігівщині
Хроніки війни більшовиків з українським народом на Чернігівщині. Радянська традиція зображувала комсомольців такими собі продовжувачами добрих справ піонерів-тимурівців: допомогти по господарству людям похилого віку, перевести через дорогу бабусю, взяти участь у благоустрою території, допомогти рідному колгоспу тощо. Цілком у дусі класичного твору Платона Воронька: «Через поле, через гай Ходить хлопчик Помогай. Бачить хлопчик – садять […]
- Читати далі -Садибу Лизогубів у Седнєві терміново треба рятувати!
Поки в Чернігові урочисто відзначають 300-річчя Катерининської церкви, творіння братів Лизогубів, під загрозою інша пам’ятка цього давнього українського роду меценатів, уже пізніших його поколінь, — садиба Лизогубів у селищі Седневі біля Чернігова. У ХІХ столітті це було місце справжнього паломництва багатьох видатних діячів української культури. Досить назвати лише Тараса Шевченка чи Леоніда Глібова. Кобзар не […]
- Читати далі -Декомунізація у питаннях та відповідях
Український інститут національної пам’яті зібрав запитання, які найчастіше ставлять у зв’язку із ухваленням декомунізаційних законів, і підготував стислі відповіді на них. НАВІЩО ПОТРІБНО ПЕРЕЙМЕНОВУВАТИ ВУЛИЦІ? Цього вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки». Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей. Цей […]
- Читати далі -Хоробра й самовіддана жінка-фронтовик
Харитина Кононенко: хай ніколи не вірять ніяким визволителям, а самі здобувають свої права *** 18 жовтня 1900 р. народилася в с. Миколаївка на Полтавщині, у родині громадського і політичного діяча, поета Мусія Кононенка – Харитина – громадська діячка, активістка українського жіночого руху, письменниця. У міжвоєнний період Харитина Кононенко жила в Галичині. Створила серед українок краю […]
- Читати далі -
