Повсякденне життя козацької старшини грунтувалося на етнічних традиціях української народності, але разом з тим мало свої особливості. Варто зазначити те, що старшинська еліта надавала чималого значення своєму зовнішньому вигляду. Бажання оточити себе красивими речами явно відчувається в побутових смаках правлячої верстви. Одним із цінних джерел для дослідження даної теми є “Описъ движимого имущества, принадлежавшего малороссійскому […]
- Читати далі -Ветерани боротьби за незалежність України розповіли про Чорновола
13 грудня в Чернігові в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського проведено тематичну зустріч на честь В’ячеслава ЧОРНОВОЛА, державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого – третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України. 24 грудня цього року Україна відзначатиме його 80-річчя від дня […]
- Читати далі -Пустили переночувати незнайомців, а вони вбили сина господаря
13 грудня 1877 року — 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877—1921), композитора, збирача музичного фольклору. Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики визначила йому іншу професію – вчителя музики. Всю свою педагогічну діяльність він присвячував утворенню хорових колективів серед учнів, збиранню музичного фольклору. Консервативна система освіти Російської імперії не сприймала національно-демократичного просвітницького […]
- Читати далі -Ічнянщина: першоджерела. Історія краю в документах
Днями в Ічні відбулося велике мистецьке свято, організоване Історико-краєзнавчим товариством «Ічнянщина» та Фондом Віталія Шевченка за участю районного об’єднання літераторів «Криниця». Програма свята складалася з двох частин: вшанування цьогорічного лауреата нашої літературно-мистецької премії імені Олекси Стороженка та презентація дуже унікальної книжки – «Ічнянщина: першоджерела. Історія краю в документах». Тож у переповненій залі районної школи мистецтв […]
- Читати далі -Усе минає, а слово залишається: як виникло знаряддя письма
З обранням Батурина резиденцією гетьманів Лівобережної України в 1669 році в ньому концентруються: Генеральний військовий суд, канцелярський курінь, де працюють судді, писарі, канцеляристи. Вони ведуть адміністративне діловодство, об'єм якого збільшувався щорічно. Розквітали також у гетьманській столиці промисли, ремесла, торгівля. Все це вимагало відповідних навиків та писемності. Знаряддям письма слугували запоясний каламар, або окрема чорнильниця, писали […]
- Читати далі -Влада Чернігова знищує залишки російського більшовизму
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради 4 грудня на своєму засіданні вирішив не залишати рештки пам’ятника Леніну в центрі Чернігова. Про це щойно повідомили в прес-службі Чернігівської міської ради. «Відповідно до статей 29, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв’язку з необхідністю проведення підготовчих робіт для спорудження Меморіалу Захисників України на площі Героїв […]
- Читати далі -Володимир Глинський — у боротьбі з московськими більшовиками
Серед багатьох чернігівців, ім’я Володимира Євгеновича Глинського знає далеко не кожен, навіть серед істориків. Тож спробуємо, донести до громадськості, хоча б основні факти його біографії. Народився Володимир Глинський 30 липня 1874 р. у Чернігові, походив із дворян Радомської губернії. Народився у Чернігові. Закінчив 4-класну Люблінську чоловічу гімназію. На військову службу вступив 10.08.1893 р. однорічником 2-го […]
- Читати далі -Василь Шкляр завітав до Чернігова з «Трощею»
Популярний український письменник, лауреат Народної Шевченківської премії Василь Шкляр у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського успішно презентував свій новий роман про УПА «Троща». Василя Миколайовича у народі по-справжньому люблять і шанують. От і зал музею Михайла Коцюбинського був дуже переповнений, навіть численні додаткові стільці та лавочки не допомогли… Втім, навіть ті люди, які слухали Василя Шкляра […]
- Читати далі -Сторінки життя внучатого племінника Івана Мазепи
У 1698 році в гетьманському Батурині поєдналися дві відомі родини: племінник гетьмана Івана Мазепи Іван Павлович Обідовський (1676 — 1701 рр.) одружився з донькою генерального судді Василя Кочубея — Ганні (? — ? рр.). У щасливій подружній парі народилося двоє синів — Михайло та Іван. До нашого часу в історичних джерелах збереглися деякі відомості про життя їхнього молодшого сина, […]
- Читати далі -Сталін боявся українців, тому вчинив голодомор
Пам’ять про Голодомор увірвалася в простір українського національного самовідчуття тільки в роки перебудови. Зараз важко собі це уявити, але комуністичному режиму вдавалося роками приховувати від власних громадян – навіть від тих, хто втратив близьких у роки Голодомору, навіть від тих, хто сам пережив голод – розуміння запрограмованості масового вбивства. Завіса над сценою сталінських злочинів піднімалася […]
- Читати далі -Іван Мазепа очима Гоголя й Шевченка
Тема «Гоголь і Мазепа» в радянський час зі зрозумілих причин ретельно обходилася літературознавцями. Про тему «Шевченко і Мазепа» й казати нічого. У «Шевченківському словнику» (1976) все поставлено з ніг на голову. «Шевченко в поемі «Чернець» протиставив зрадникові укр. народу М. мужній (! – В.П.) образ С.Палія, а в повісті «Музикант» — полковника Г.І.Галагана, підкреслюючи їхню боротьбу за непорушність […]
- Читати далі -У Чернігові констатували: голод в Україні був спричинений штучно
У Чернігівській обласній бібліотеці Короленка відбувся круглий стіл «Голодомор 1932—1933 років – наша печаль і скорбота». Щороку, у четверту суботу листопада, відзначається День пам'яті жертв голодоморів. Напередодні цієї дати 22 листопада у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка працівники відділу документів із гуманітарних наук організували круглий стіл на тему: «Голодомор 1932—1933 років […]
- Читати далі -Борис Чміль: боротьба з червоними та білими окупантами
Із сотень та тисяч чернігівців, що будували незалежну країну під час Української Революції 1917—1921 рр., ми пам’ятаємо небагатьох, і тим більше приємно, повертати чернігівцям наших героїв із книги забуття, стимулювати істориків до все нових і нових пошуків. Отож, згадаймо. Чміль Борис Федорович – український військовий діяч, полковник Дієвої Армії Української Народної Республіки. Народився, майбутній старшина, […]
- Читати далі -25 листопада Україна вшанує жертв Голодомору
Голодомор — помста за свободу. Історики пояснюють: Сталін організував геноцид, щоб покарати українців за незалежність 1917—1921 років. 25 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932–33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу. Національні пам’ятні заходи до 84 роковин геноциду пройдуть під гаслом «Голодомор — помста за […]
- Читати далі -Архієпископ білоруський і член Святійшого Синоду — з Ніжина
20 листопада 1717 року у Ніжині на Чернігівщині народився Григорій (чернече ім’я Георгій) Осипович Кониський, філософ, письменник, церковний діяч. Походив із шляхетської родини. Його дід був ніжинським війтом, батько – бургомістр і сотенний урядовець Ніжинського полку. Навчався в Києво-Могилянській академії. Пізніше – професор поетики, риторики, філософії, ректор академії (1751—1755). В 1744-му прийняв чернечий постриг у […]
- Читати далі -Патріот із Чернігівщини очолив спілку «Гуцульське мистецтво»
15 листопада 2017 р. у смт Короп Чернігівської області урочисто відкрито на честь Михайла Куриленка меморіальну дошку (першу у Коропському районі на честь борця за незалежність України у 20-му столітті). Куриленко Михайло Прокопович (народився у 1885 році у Коропі, розстріляно 1940 року у Житомирі) —український патріот, активний учасник Української революції 1917—1921 рр., делегат Трудового Конгресу […]
- Читати далі -У Чернігові презентували книгу про історію архітектурного заповідника
На засіданні клубу «Краєзнавець» відбулася презентація книги «Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». 50 років діяльності». Директор бібліотеки Інна Аліференко привітала присутніх зі святом – Всеукраїнським днем працівників культури і майстрів народного мистецтва та запевнила, що дружні та партнерські відносини ОУНБ ім. В.Г. Короленка та НАІЗ «Чернігів стародавній» мають давню історію та гарне майбутнє. Докладно […]
- Читати далі -Як князі через міжусобні протиріччя спустошували українську землю
Під час постійних міжусобиць на протязі XII ст., Сновська тисяча неодноразово переходила з Чернігівського до Новгород-Сіверського князівства, не зважаючи на примирення онуків Ярослава Мудрого в 1097 р. на Любецькому з’їзді, де було прийнято рішення про передачу князівських земель в спадщину їх дітям: Чернігів дістався Давиду, Новгород-Сіверський отримав Олег, а їх молодший брат Ярослав отримав Рязань і Муром. […]
- Читати далі -З цього дня зароджувалася нелюдська тоталітарна система
100 років початку становлення комуністичного тоталітарного режиму. Сьогодні, рівно 100 років тому, 7 листопада 1917 року в Петрограді група більшовиків на чолі з Владіміром Лєніним (Ульяновим) здійснила збройний переворот, яким повалила демократичний революційний уряд і захопила владу. Із цієї події розпочалося становлення комуністичного тоталітарного режиму. Відтоді більшовики перевели масовий терор у ранг державної політики. “Жовтневий […]
- Читати далі -Українська революція 1917 р. та її вплив на селянські повстанські рухи
Гетьманський режим в Україні в контексті історії Української революції 1917—1921 р., показав себе, по своїй суті, як антиукраїнський режим. Тож серед селянства, з одного боку, визрівало невдоволення гетьманщиною, а з іншого — українське селянство активно і масово боролося проти більшовицької російської влади, яка розв’язала в Україні політику воєнного комунізму. Про це і не тільки про […]
- Читати далі -
