Якби сто років тому Петлюра і гетьман Скоропадський переконали український Уряд на чолі з Винниченком у необхідності створення своєї армії, Україна пішла би абсолютно іншим шляхом. У цьому переконаний історик, науковець, лідер громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко. Пряма мова:
- Читати далі -У Ніжині є бібліотека — найдавніша на території України
Духовні скарби. Ніжинські бестселери Як ви собі уявляєте перший вітчизняний бестселер, шановні читачі? За класикою жанру, це має бути чимала за розмірами і зручна для читання книга, з великою кількістю аркушів, щоб задоволення розтягнути якомога довше! І я побачив це дивовижне видання не дуже й далеко від обласного центру – у Ніжині. – У нас […]
- Читати далі -Цього дня Кубань та УНР ухвалили резолюцію про об’єднання
Календар Української революції. 20 січня 1918 року ухвалено резолюцію про об’єднання Кубанської Народної Республіки та Української Народної Республіки. Кубанська Народна Республіка – одне з десяти державних утворень, що виникли на теренах колишньої Російської імперії в 1917—1918 роках. На той час на Кубані існували декілька політичних течій – козацька самостійницька, проросійська, автономістська (у складі Російської республіки), […]
- Читати далі -Презентація видання про комуністичний терор на Чернігівщині
17 січня, у середу, в Навчально – науковому Інституті історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка пройде презентація нової книги відомого чернігівського історика Тамари Демченко «Великий терор на Чернігівщині (20–30-ті роки ХХ століття)». У науково-популярному виданні вперше узагальнено відомості про політичні репресії 20–30-х років XX століття на Чернігівщині, […]
- Читати далі -11 січня народився останній керівник УПА Василь Кук
Василь Кук відійшов у вічність, але залишився у нашій пам’яті людиною-легендою, героєм української національно-визвольної боротьби. У час, коли Україна попрощалася з Великим Українцем, кожен, хто його знав, згадує свої зустрічі й розмови з Василем Куком. Згадую і я. Двокімнатна «хрущовка» в Дарниці. Уся квартира завалена книжками. У кімнаті Василя Кука – найсучасніша техніка! Усі журналісти, […]
- Читати далі -100 монет доби «Речі Посполитої» хотів вивезти з України молдаванин
3 січня 2018 року у зону контролю митного поста «Сеньківка» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби по смузі «зелений коридор» у напрямку виїзду з України заїхав легковий автомобіль «Toyota Prado» під керуванням громадянина Молдови з трьома пасажирами. Під час проведення митного огляду автомобіля та особистих речей водія і пасажирів з використанням металошукача, у кишені верхнього одягу […]
- Читати далі -Патріота України закатували у тюремних катівнях
Поет, борець за незалежність України Василь Стус. До 80-річчя від дня народження. Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця. Із 47-ми років життя 13-ть провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити […]
- Читати далі -Кордони Української держави у контексті українсько-російських відносин
ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ СТЕПАНА БАНДЕРИ ПРО КОРДОНИ МАЙБУТНЬОЇ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИН (1929–1941). «Степан Бандера – символ української нації, яка боролася за свою незалежність» – саме такою стала традиційна оцінка прибічників і противників цього видатного діяча українського національно-визвольного руху 30–50-х років XX ст. Ставлення С. Бандери до Російської імперії у вигляді Радянського Союзу, як і […]
- Читати далі -Українських поетів і футуристів боялися в СРСР, тому і знищували
31 грудня 1892 року у с.Кибинці на Полтавщині народився Михайло Семенко, поет, дипломат, перший український футурист. Походив з багатодітної родини. У чотири роки вивчився читати й писати. Пізніше вчився грати на скрипці: спершу в Хоролі, а потім брав уроки в Києві. У Хоролі Михайло вступив до реального училища, а закінчив його у Кременчуці. Продовжив навчання у Петербурзі […]
- Читати далі -Розкішний гардероб родини Івана Самойловича
Повсякденне життя козацької старшини грунтувалося на етнічних традиціях української народності, але разом з тим мало свої особливості. Варто зазначити те, що старшинська еліта надавала чималого значення своєму зовнішньому вигляду. Бажання оточити себе красивими речами явно відчувається в побутових смаках правлячої верстви. Одним із цінних джерел для дослідження даної теми є “Описъ движимого имущества, принадлежавшего малороссійскому […]
- Читати далі -Ветерани боротьби за незалежність України розповіли про Чорновола
13 грудня в Чернігові в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського проведено тематичну зустріч на честь В’ячеслава ЧОРНОВОЛА, державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого – третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України. 24 грудня цього року Україна відзначатиме його 80-річчя від дня […]
- Читати далі -Пустили переночувати незнайомців, а вони вбили сина господаря
13 грудня 1877 року — 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877—1921), композитора, збирача музичного фольклору. Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики визначила йому іншу професію – вчителя музики. Всю свою педагогічну діяльність він присвячував утворенню хорових колективів серед учнів, збиранню музичного фольклору. Консервативна система освіти Російської імперії не сприймала національно-демократичного просвітницького […]
- Читати далі -Ічнянщина: першоджерела. Історія краю в документах
Днями в Ічні відбулося велике мистецьке свято, організоване Історико-краєзнавчим товариством «Ічнянщина» та Фондом Віталія Шевченка за участю районного об’єднання літераторів «Криниця». Програма свята складалася з двох частин: вшанування цьогорічного лауреата нашої літературно-мистецької премії імені Олекси Стороженка та презентація дуже унікальної книжки – «Ічнянщина: першоджерела. Історія краю в документах». Тож у переповненій залі районної школи мистецтв […]
- Читати далі -Усе минає, а слово залишається: як виникло знаряддя письма
З обранням Батурина резиденцією гетьманів Лівобережної України в 1669 році в ньому концентруються: Генеральний військовий суд, канцелярський курінь, де працюють судді, писарі, канцеляристи. Вони ведуть адміністративне діловодство, об'єм якого збільшувався щорічно. Розквітали також у гетьманській столиці промисли, ремесла, торгівля. Все це вимагало відповідних навиків та писемності. Знаряддям письма слугували запоясний каламар, або окрема чорнильниця, писали […]
- Читати далі -Влада Чернігова знищує залишки російського більшовизму
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради 4 грудня на своєму засіданні вирішив не залишати рештки пам’ятника Леніну в центрі Чернігова. Про це щойно повідомили в прес-службі Чернігівської міської ради. «Відповідно до статей 29, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв’язку з необхідністю проведення підготовчих робіт для спорудження Меморіалу Захисників України на площі Героїв […]
- Читати далі -Володимир Глинський — у боротьбі з московськими більшовиками
Серед багатьох чернігівців, ім’я Володимира Євгеновича Глинського знає далеко не кожен, навіть серед істориків. Тож спробуємо, донести до громадськості, хоча б основні факти його біографії. Народився Володимир Глинський 30 липня 1874 р. у Чернігові, походив із дворян Радомської губернії. Народився у Чернігові. Закінчив 4-класну Люблінську чоловічу гімназію. На військову службу вступив 10.08.1893 р. однорічником 2-го […]
- Читати далі -Василь Шкляр завітав до Чернігова з «Трощею»
Популярний український письменник, лауреат Народної Шевченківської премії Василь Шкляр у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського успішно презентував свій новий роман про УПА «Троща». Василя Миколайовича у народі по-справжньому люблять і шанують. От і зал музею Михайла Коцюбинського був дуже переповнений, навіть численні додаткові стільці та лавочки не допомогли… Втім, навіть ті люди, які слухали Василя Шкляра […]
- Читати далі -Сторінки життя внучатого племінника Івана Мазепи
У 1698 році в гетьманському Батурині поєдналися дві відомі родини: племінник гетьмана Івана Мазепи Іван Павлович Обідовський (1676 — 1701 рр.) одружився з донькою генерального судді Василя Кочубея — Ганні (? — ? рр.). У щасливій подружній парі народилося двоє синів — Михайло та Іван. До нашого часу в історичних джерелах збереглися деякі відомості про життя їхнього молодшого сина, […]
- Читати далі -Сталін боявся українців, тому вчинив голодомор
Пам’ять про Голодомор увірвалася в простір українського національного самовідчуття тільки в роки перебудови. Зараз важко собі це уявити, але комуністичному режиму вдавалося роками приховувати від власних громадян – навіть від тих, хто втратив близьких у роки Голодомору, навіть від тих, хто сам пережив голод – розуміння запрограмованості масового вбивства. Завіса над сценою сталінських злочинів піднімалася […]
- Читати далі -Іван Мазепа очима Гоголя й Шевченка
Тема «Гоголь і Мазепа» в радянський час зі зрозумілих причин ретельно обходилася літературознавцями. Про тему «Шевченко і Мазепа» й казати нічого. У «Шевченківському словнику» (1976) все поставлено з ніг на голову. «Шевченко в поемі «Чернець» протиставив зрадникові укр. народу М. мужній (! – В.П.) образ С.Палія, а в повісті «Музикант» — полковника Г.І.Галагана, підкреслюючи їхню боротьбу за непорушність […]
- Читати далі -
